(с) facebook.com

Мінекономіки визначило 12 видів діяльності, які за умови стимулювання дають ланцюговий ефект для всієї економіки

Перший віце-прем’єр – міністр економіки України Олексій Любченко вважає, що сталий внутрішній попит має спонукати виробників збільшувати обсяги виробництва. Що Україні нарешті треба змінити модель економки, та почати стимулювання точок росту. Міністр економіки дискутує з Нацбанком стосовно пом’якшення монетарної політики та сподівається, що в Україні нарешті з’являться фондові інструменти. Про це він розповів ІА «Інтерфакс-Україна». GMK Center публікує 10 тез із його інтерв’ю.

Національно визначений внесок

У питанні НВВ (Національно визначеного внеску) важливіше не хто є арбітром, а що є предметом обговорень. На перший погляд, все просто – визначити рівень зменшення викидів парникових газів до 2030 року. Цього чекає світ напередодні саміту в Глазго у листопаді. Цього чекає планета. Всі ми хочемо жити в чистому довкіллі. Тому, ми підтримуємо амбіцію – зменшити викиди до 35% від 1990 року. Це дуже амбітно, адже ЄС ставить за мету вийти у 2030 році на рівень 55% від 1990 року.

Віце-прем’єр Ольга Стефанішина вже провела величезну роботу по виявленню джерел фінансування з боку ЄС, світових інституцій. На продовження цієї роботи слід чітко закріпити параметри допомоги, принаймні, в меморандумах: обсяги, напрями фінансування. Це головне застереження від мене. Про це говорять також галузеві асоціації та спілки роботодавців.

Головне питання: як досягти цієї мети, одночасно розвиваючи економіку. Для цього нам потрібно щонайменше €102 млрд додаткових інвестицій. І це не все. Е ще низка чинників, таких як доступ до зовнішніх ринків і загрози енергетичній безпеці, у тому числі «Північний потік-2».

Уряд схвалив рішення такого змісту: ми беремо перед світом обов’язок зменшити викиди до рівня 35%, натомість світ надає нам підтримку як фінансову так і безпекову. Усе це детально описано в тексті Національно-визначеного внеску.

Наступний етап – це робота з нашими партнерами, передусім ЄС і США, щодо параметрів такої допомоги. У період до саміту в Глазго (1-12 листопада) ми маємо вийти на чіткі домовленості. Світ має бути усвідомлювати, що реальний рівень викидів буде коливатися в діапазоні 37-42%.

Торгівля з ЄС

Європейський Союз є нашим найбільшим торговельним партнером з питомою вагою торгівлі товарами 40,2% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України. Минулий рік був єдиним з 2014 року, коли товарообіг з ЄС впав, але за перше півріччя цього року експорт зріс на 45% і досяг позначки $12,4 млрд. Понад 14 тисяч українських компаній експортують свою продукцію до ЄС.

Поза тим ми й далі маємо торговий дефіцит з ЄС. За перше півріччя він склав -$1,09 млрд. Наше завдання структурно змінити торгівлю з ЄС, щоб у ній переважали промислові товари. До речі, по промислових товарах ми фактично маємо вільну торгівлю. 166 ліній, з яких ми маємо залишкові мита на рівні 0,5-1%, в будь-якому разі зникнуть цього й наступного року. Основна маса продукції – і промислова, і аграрна – експортується без мит.

…Більш важливими для нас є проекти нетарифного характеру – промисловий безвіз, взаємне визнання статусу авторизованих економічних операторів тощо. Мінекономіки разом з Генеральним директоратом по торгівлі домовилися прискоритися в реалізації цих проектів.

Український експорт до Китаю

…Ми започаткували спільне дослідження можливості угоди про вільну торгівлю. Результати будуть відомі наступного року, на їх основі буде прийняте політичне рішення щодо початку переговорів.

Україна намагається зараз сконцентруватися навколо своїх національних інтересів, будучи відкритою до всіх країн, з якими співпадають вектори розвитку. Нарешті в нас є стратегія, відштовхуючись від якої ми визначили точки зростання, маємо також Бюджетну декларацію і прогноз соціально-економічного розвитку на три роки, зрозумілі тренди. На всіх зустрічах з представниками іноземних держав повторюємо: Україна, як і кожна країна, має свої вектори розвитку. Якщо вони перетинаються, буде синергія і результат для обох країн.

…Стратегічним вектором української економіки експорт до Китаю може стати тільки тоді, коли будемо торгувати продукцією переробки. Це принципово. Зараз країни, які зацікавлені в переробці, почали вивчати наші можливості – індустріальні парки, можливості розміщувати тут потужності для переробки зерна.

Стимулювання точок економічного росту

Нарешті треба змінити модель економки, і ми вже почали це робити через стимулювання точок росту, п’яти пріоритетних кластерів. Ми поставили собі мету – знайти ті точки росту, які при найменших інвестиціях дають найбільший ефект для економіки. Знайшли таких 12 видів економічної діяльності, які за умови стимулювання дають ланцюговий ефект для всієї економіки. Наприклад, технологічне виробництво – це електромобілі, електротранспорт, пасажирський транспорт, усе, що пов’язано з медициною, а також інфраструктурою.

До речі, ці розрахунки будуються на Бостонській матриці. За нею країни рахують свої баланси. «Невидима рука ринку» Адама Сміта давно вже не вільна. Держави уже всі контролюють принаймні макробаланс, щоб регулювати платіжний баланс, стимулювати експорт.

А методи стимулювання у держави є свої – від кластерного стимулювання до консалтингового (як-от «інвестняні»), а також гранти, пільгове кредитування, Експортно-кредитне агентство, індустріальні парки, пільги по сплаті чистого прибутку для державних підприємств, фокусне стимулювання – це там, де державне замовлення, а також розширення присутності українських виробників у державних закупівлях. У нас держзакупівель відбувається майже на 700 млрд грн на рік, це величезний інвестиційний ресурс.

… Всі країни зацікавлені підтримувати національного виробника. Наявність сталого внутрішнього попиту має забезпечити стимули для виробників збільшувати обсяги виробництва товарів і послуг. “Купуй українське” – це і про іноземні інвестиції в проекти в Україні, і про конкуренцію.

Корпоративна реформа

Корпоративна реформа не відбулася так, як задумувалась, причому виключно через відсутність подальшого її адміністрування. Немає контролю за виконанням цієї реформи. Держава формує політику власності, наглядова рада її реалізує. А виконавчий орган – правління – реалізує конкретні завдання, закріплені фінансовими планами й стратегією розвитку. За останні пʼять років держава переважно не виставляла чітких цілей, а якщо такі були, то виконання їх не контролювалося. Не оцінювали роботу наглядових рад. Ті іноді не розуміли, що від них вимагають, зате отримували заробітні плати на рівні прем’єр-міністрів європейських країн. Було зручно всім, крім держави, яка отримала системні збитки. Чого тільки варті зниження обсягів видобутку газу на чверть в країні, яка стратегічно має йти до енергонезалежності.

Контролювати роботу наглядових рад треба через стратегічні цілі. Вказати в статуті, в фінплані, чіткі критерії та KPI до правління. Немає фінансового плану – винна наглядова рада. …В разі чого – склад наглядової ради треба змінювати.

…Найближчим часом можна очікувати рішення щодо наглядових рад «Нафтогазу» й «Укрзалізниці»… Зараз вже сформована наглядова рада Одеського припортового заводу. Іде робота щодо підприємств під управлінням Фонду держмайна.

Дискусія з Нацбанком щодо пом’якшення монетарної політики

…Таргетування інфляції у «книжковому варіанті» в Україні не працює. За чотири роки після впровадження цього режиму інфляція лише у трьох місяцях перебувала у цільовому діапазоні Національного банку. При цьому, наприкінці 2019 року це відбулося головним чином за рахунок надмірного укріплення курсу гривні під впливом припливу валюти під купівлю ОВДП, а досягнення цілі у грудні 2020 року мало місце після 11 місяців перебування інфляції нижче цільового діапазону через жорстку монетарну політику.

Національна економіка потребує обігових коштів. Тоді як рішення про підвищення ставки діятиме із лагом 9-18 місяців, коли дія тимчасових проінфляційних чинників вже завершиться. Торік швидкість обігу коштів уповільнилась, а нам потрібне пришвидшення. Так, була пандемія, але гроші — це кров економіки.

Фондовий ринок

…Ми покладаємо надії, що у нас нарешті з’являться фондові інструменти. На початку червня підписано Меморандум про створення універсального хабу для ринків капіталу та товарних ринків. Це новий етап для вітчизняної фінансові системи, що інтегруватиме нову платформу в існуючу ринкову інфраструктуру.

Я розумію НБУ, який турбується за інфляцію і стабільну грошову одиницю. Однак трансмісія монетарної політики в Україні обмежена та працює в одноканальному режимі – через валютний ринок. Фондового ринку фактично немає, банківське кредитування перебуває у стані стагнації. Слова «факторинг» навіть не чуємо. Якби працювали ці фінансові інструменти, проблем з ефективним обігом грошей в Україні не було б, і Національний банк вів би тоді іншу монетарну політику.

Інфляція

Нейтральна вартість коштів в економіці знизилась. Які у нас чинники поточної інфляції? Вони ж не пов’язані з монетарними факторами. Є ситуація на світовому ринку, політики центробанків інших країн, на що ми вплинути не можемо. НБУ веде грамотну політику в цьому, але її ми маємо разом узгодити, щоб вона відповідала цілям «Стратегії Україна 2030» по зростанню ВВП. Це означає, що слід шукати баланс між кредитуванням, інфляцією і розвитком реального сектору.

…Важливо, щоб заробітна плата зростала більше за інфляцію, а інфляція була прогнозованою. За останніми даними Держстату, середня номінальна зарплата в червні в річному вимірі зросла більш як на 23,6% і досягла 14 313 грн. При цьому ціни виросли на 9,5%, що у підсумку дало зростання реальної заробітної плати на 12,9%.

Державний бюджет

Концептуально мова йде про те, щоб через державний бюджет не лише вилучалися кошти з економіки та спрямовувалися на обслуговування боргів, але й створювався необхідний фіскальний імпульс для прискорення економічного зростання, що, в свою чергу, зменшить відносне боргове навантаження на державні фінанси.

…Останніми місяцями бачимо перевиконання бюджету по доходам, які адмініструє Податкова служба. Митниця не відстає від затвердженого бюджетного розпису. Запозичення здійснюються ефективно. У липні ми зробили значний транш боргових платежів. Готуємося до вересня, але я бачу, що кошти є. При тому, що Україна виконала всі цільові орієнтири, які ставилися. З того, що в зоні моєї відповідальності, то Верховна Рада навіть прийняла в першому читанні законопроект про корпоративне управління. Це величезний крок уперед. Окрім того, МВФ затвердив рішення про найбільший в історії розподіл спеціальних прав запозичення (СПЗ), з яких українська частина становить близько $2,7 млрд. Це, в тому числі, дозволить безболісно здійснити боргові виплати України у вересні 2021 року.

Законопроект №5600

У нас проходять регулярні обговорення цього законопроекту з Федерацією роботодавців України, Європейською бізнес асоціацією та багатьма іншими.

…Уряд готовий йти на будь-який компроміс, що забезпечує усунення обґрунтованих побоювань легального бізнесу, але не знизить спроможність суспільства протидіяти тіньовій економіці.

…Зараз у парламенті 11 тис. поправок до цього законопроекту. У нас законодавчий орган представляє інтереси різних сфер: від бюджетної – військових, лікарів, вчителів – до бізнесу, який створює додану вартість і платить податки. От відбулася децентралізація, сформувалося 1,4 тис громад. І це опорні суб’єкти для трансформування соціального договору. От я за розкриття персональних даних щодо сплати податків. Це точно спрацює. Коли громада побачить, хто скільки сплачує податків, відбудеться зміна парадигми.