https://www.shutterstock.com

У 2018 році видатки меткомпаній на екологічні проекти зросли на 25-30%. У 2019 році вони збільшаться ще на 15-20%

Екологічна ситуація в країні вимагає від підприємств гірничо-металургійного комплексу інвестувати величезні кошти в модернізацію наявного і придбання нового обладнання. Питання екології є пріоритетними для всіх металургійних компаній. Однак зусилля галузі не завжди сприймаються позитивно.

Перший дзвоник

Візити співробітників Служби безпеки України на «АрселорМітттал Кривий Ріг» з незрозумілих причин, але з незмінним екологічним «відтінком», що стали «доброю традицією», створюють прецедент екологічного тероризму на державному рівні. Вибір підприємства зрозумілий: Кривий Ріг – батьківщина нового президента, який не з чуток знає про ситуацію в місті.

Незрозуміло, як будуть «натягувати» порушення статті 441 КК «Екоцид», за якою до цього не було правозастосовчої практики. З випадково знайденими/вибраними приводами приходу на підприємство ті чи інші, дрібні або великі порушення в частині екології можна знайти майже у будь-якого підприємства. На кого наступного разу вкаже караючий перст, залишається тільки здогадуватися.

Результат тиску на АМКР уже відомий. Кошти, які мали піти на розвиток виробництва (9,5 млрд грн), підуть на виплату дивідендів. Тобто будуть виведені з України у вигляді частини нерозподіленого прибутку за чотири роки.

Атака на АМКР не має жодної доцільності. Нова влада декларує відкритість для іноземних і вітчизняних інвесторів, закликає їх вкладати в Україну свої кошти, але такі «наїзди» одним розчерком пера перекреслюють усі красиві обіцянки і благі наміри.

Ековитрати металургів

Зі свого боку компанії ГМК дедалі активніше фінансують екологічні програми. Витрати підприємств з видобування металічних руд на охорону довкілля в 2017-2018 рр. зросли на 30,3%, до 7,3 млрд грн, а металургійних – на 25,5%, до 5,9 млрд грн.

Питома вага цих галузей у витратах на охорону довкілля по Україні загалом у 2017-2018 рр. зросла з 17,7% до 21,4% і з 15% до 17,35% відповідно. Тобто близько 40% всіх видатків на охорону довкілля в країні несуть підприємства ГМК.

Зростання видатків на охорону довкілля підприємств ГМК у 2018 році випереджало динаміку виробництва, хоча зазвичай вони зростають у певній залежності від збільшення виробничих показників, а вони, на жаль, минулого року не надто вражали. У 2018 році обсяги виробництва сталі скоротилися на 1,5%, до 21,1 млн т, порівняно з 2017 роком, а випуск залізорудного концентрату впав на 0,3%, до 60,3 млн т.

shutterstock.com

Загалом капітальні інвестиції в охорону довкілля в 2018 році на підприємствах з видобування залізних руд становили 1,7 млрд грн (15,3% від загального обсягу по країні), а по металургії – 2,8 млрд грн (25,2%). Тобто питома вага ГМК у всіх капінвестиціях в екологію перевищує 40%.

Можна очікувати, що за підсумками 2019 року видатки підприємств ГМК на охорону довкілля збільшаться на 15-20%. Основна мета металургів – знизити обсяги викидів СО2 на 40-45%. Щоб домогтися цього, металурги впроваджують програми енергоефективності. Як показує динаміка таких програм за останні півроку, металургам вдалося знизити споживання електроенергії та газу на 5-7% в умовах зростання обсягів виробництва.

Екологічні інвестиції металургійних компаній

Показник2018 р.6 міс. 2019 р.Динаміка
Питоме споживання електроенергії, кВт·год на тонну сталі557531-0.047
Питоме споживання газу, куб. м на тонну сталі87.281.4-0.066

Источник: GMK Center

АМКР

За 2006-2018 рр. «АрселорМіттал Кривий Ріг» інвестував у природоохоронні заходи й екомодернізацію 6,1 млрд грн. Так, у 2017 році компанія направила на екологію понад 850 млн грн, а в 2018-м – свыше 600 млн грн. Планова цифра на цей рік – понад 500 млн грн. При цьому в найближчі п’ять років капітальні вкладення меткомбінату сягнуть $1,8 млрд, у тому числі в поточному році – близько $300 млн.

Екологічні проекти «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Види виробництваРеалізовані проектиПроекти в стадії реалізаціїЗаплановані проекти
(2015-2018 рр.)(2019-2020 рр.)(2020-2023 рр.)
Агломераційне (на його частку припадає 75% від загального обсягу викидів по всьому підприємству)Реконструкція агломашин №5 і №6 другої аглофабрикиРеконструкція агломашин №4 і №1 другої аглофабрики. Використання водяних гармат в аглоцехах для зниження пилу. Застосування полімерів у шихті для зниження пилу.Реконструкція агломашини №2-3 другої аглофабрики. Будівництво фабрики огрудкування (після цього – закриття двох аглофабрик – АЦ МП і АЦ-1).
КоксохімічнеБудівництво комплексу коксових батарей №5-6. КБ №3-4 реконструйовані
в 2008 р.
Коксові батареї №1-2: ремонт камер коксування методом керамічного наплавлення з подальшою герметизацією дрібних тріщин вогнетривкої кладки шляхом вдування порошкових сумішей
СталеплавильнеРеконструкція блоку-II конвертерів
№4, 5, 6 з будівництвом нових ГОУ. Реконструкція блоку-II конвертерів №4, 5, 6 з будівництвом нових ГОУ.

Модернізація ДСПА-6 (переведення з перетічного на прямоточний режим роботи)
Завершення будівництва комплексу МБЛЗ-2,3 (після цього – часткове виведення з експлуатації потужностей цеху блюмінг)Оновлення блоку-I конвертерів
№1, 2, 3 з реконструкцією ГОУ.

Реконструкція системи очищення вторинних викидів на конвертерах
№4, 5, 6
ДоменнеРеконструкція установок очистки газу від підбункерних приміщень і ливарних дворів доменних печей №6 і №8 та встановлення високоефективних електрофільтрівМодернізація ДП-9 з реконструкцією аспірації підбункерного приміщення і ливарних дворів

Источник: Данные компании

За 14 років діяльності в Україні АМКР на 81% скоротив скидання стічних вод і на 48% – викиди пилу. Компанія планує до 2022-2023 рр. знизити загальний рівень викидів підприємства на 50-55%. Більше того, було прийнято зобов’язання до 2025 року знизити рівень промислових викидів до норм промислових підприємств ЄС. На сьогодні чотири коксові батареї, дві доменні печі, три конвертери і дві агломашини експлуатуються за євронормами.

«Метінвест»

Загальні інвестиції групи «Метінвест» в екологічні проекти в 2014-2018 рр. сягнула 33,2 млрд грн (понад $1,2 млрд), у тому числі в 2018 році – $92 млн. У I півріччі 2019 року прямі інвестиції в екологічні заходи зросли на 16% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $163 млн.

Ключові екологічні проекти у 2018-2020 рр.:

  • реконструкція аглофабрики ММК ім. Ілліча;
  • реконструкція аглофабрики «Запоріжсталі»;
  • капремонт ДП №3 «Азовсталі»;
  • реконструкція системи аспірації відділення десульфурації чавуну й міксерів киснево-конвертерного цеху «Азовсталі»;
  • реконструкція систем аспірації підбункерних приміщень і ливарних дворів ДП №3 і міксерного відділення конвертерного цеху ММК ім. Ілліча.

На початку року на ММК ім. Ілліча був відкритий комплекс МНЛЗ №4 вартістю $150 млн, який розроблений з урахуванням новітніх технологій з дотриманням європейських екологічних стандартів. Так, газоочисне обладнання комплексу відповідає екологічним вимогам ЄС: завдяки висококласної системи аспірації техногенний вплив на місто є мінімальним.

У червні на «Азовсталі» завершили капітальний ремонт ДП №3 і будівництво для неї установки із вдування пиловугільного палива. Очікується, що це дозволить збільшити продуктивність доменної печі з випуску чавуну понад 1,3 млн т в рік, знизити виробничі витрати і зменшити вплив на екологічну обстановку в Маріуполі.

metinvestholding.com

«Метінвест» реалізує ще один ключовий екологічний проект – реконструкцію аглофабрики ММК ім. Ілліча. У зонах спікання всіх агломашин і зонах охолодження агломашин № 7-12 встановлено нові рукавні фільтри. Здійснюються випробування комплексів сіркоочищення на агломашинах №7-9, при цьому будівництво комплексів сіркоочищення на інших агломашинах триває.

Ferrexpo

Капітальні вкладення Ferrexpo у 2018 році зросли на 31%, до $ 135 млн. У 2019 вони становитимуть $220-300 млн. Компанія планує інвестувати близько $35 млн у програму збільшення до 2021 року виробництва окатишів на 13%, до 12 млн т. Крім того, Ferrexpo розраховує почати будівництво нового прес-фільтраційного заводу, запустити інші проекти розширення потужностей виробництва окатишів. Усі ці проекти крім виробничої мають і екологічну складову.

Інші підприємства

Інші меткомпанії також інвестують у виробництво з кінцевою метою зниження шкідливого впливу на довкілля. Так, на Дніпровському металургійному комбінаті (ІСД) у 2019 році проведено капремонт агломераційних машин №7 (інвестиції – 60 млн грн) і №8, доменної печі №9 (250 млн грн) і №12 (63 млн грн) та інші заходи, що дасть можливість істотно скоротити кількість викидів. Також на 2019-2021 рр. запланована реконструкція газоочистки на аглофабрике. Реалізація програми дасть змогу знизити викиди пилу на 90%, а оксидів сірки – на 50%.

На Дніпровському метзаводі (DCH) у лютому 2019 році впровадили автоматизовану систему екологічного моніторингу для контролю рівня викидів. Також у 2018-2019 рр. здійснили капремонт доменних печей №2 і №3 вартістю $20 млн. Один з результатів – зниження викидів, у тому числі завдяки впровадженню системи пригнічення пилу на другій доменній печі.

Крім того, на 2018-2020 рр. запланована програма реконструкції 4 коксових батарей (вартість – $20 млн). Частину робіт уже виконали (наприклад, капітальний ремонт коксової батареї №5). Серед очікуваних ефектів – скорочення викидів.

Екологічна складова в роботі «Інтерпайпу» менш значима, ніж для інших меткомпаній, оскільки на підприємстві «Інтерпайп Сталь» застосовують електросталеплавильний спосіб виробництва.

interpipe.biz

Екоподаток – на екологію

Серед швидких рішень, які можуть частково поліпшити екологічну ситуацію, можна відзначити удосконалення адміністрування екологічного податку. Нагадаємо, що з січня 2019 р. ставку на викиди СО2 підвищили у 25 разів – до 10 грн/т.

За 7 місяців 2019 року збір екоподатку склав 3,3 млрд грн. Сума порівняно невелика – лише 0,4% доходів зведеного бюджету. Але тут важливим є цільове використання цих коштів.

До 2014 року за рахунок екоподатку наповнювали цільові фонди на державному і місцевому рівнях. Кошти фондів мають використовуватися для фінансування природоохоронних заходів. Але в 2014 році держфонд скасували, і зараз екоподаток спрямовується в загальний фонд держбюджету, тобто надходження не використовуються за призначенням. На бюджетну програму «Здійснення природоохоронних заходів» у 2018 році виділено 355 млн грн, тобто лише 13% від надходжень екоподатку до держбюджету.

На місцевому рівні цільові фонди збереглися. Зараз у них спрямовують 55% сплаченого екоподатку (крім податку на викиди СО2 і розміщення радіоактивних відходів), але це так само не гарантує цільового використання коштів. За оцінками GMK Center, більшість регіонів використовують не більше 10% екоподатку.

Зараз основна дискусія ведеться навколо проблеми цільового використання коштів. Очевидно, що треба дозволити підприємствам використовувати частину екоподатку для фінансування природоохоронних заходів. Саме підприємства найкраще знають, як і куди використати кошти, щоб знизити забруднення довкілля. Щоб змінити ситуацію, необхідно прийняти відповідний закон, і такі напрацювання вже є в Раді.