Дізнатись більше
Статті Глобальний ринок агресія РФ 1871 25 Березня 2022
Наслідки нападу на Україну для світового ВВП у 2022 р. становитимуть мінімум -1% зростання, або $1 трлн
Не встигла світова економіка відновитися після коронавірусу, як прилетів новий «чорний лебідь». Хоча частка Росії та України у світовому ВВП сумарно не перевищує 2%, ці країни є великими постачальниками енергоресурсів, агропродукції (пшениця, кукурудза, ячмінь та олія) та різноманітної сировини.
Напад Росії на Україну та моментальний розрив ланцюжків поставок спричинили шок невизначеної тривалості та глибини, а також зростання цін практично в усьому світі. Це може стати як мінімум середньостроковим фактором нестабільності у разі затяжних бойових дій.
Цифри війни
Частина аналітичних компаній та організацій вже скоригувала свої оцінки прогнозів динаміки світового ВВП, а інші зроблять це найближчим часом. За оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), внаслідок російської агресії проти України зростання світового ВВП скоротиться на 1%. Це еквівалентно приблизно $1 трлн.
Коригування прогнозів динаміки світової економіки у 2022 році після початку воєнних дій в Україні
| Організація | Новий прогноз | Попередній прогноз |
|---|---|---|
| Fitch | 3,5% | 4,2% |
| Moody`s | 3,6% | 4,3% |
| ОЕСР | 2,4% | 3,2% |
| S&P | 3,4% | 4,1% |
| Oxford Economics | 3,8% | 4,0% |
Російська агресія та її вплив на світову економіку погіршили також очікування щодо зростання найбільших економік. За оцінками Fitch, очікування щодо темпів зростання ВВП країн єврозони погіршили до 3% з 4,5%, США – до 3,5% з 3,7%, Великої Британії – до 3,8% з 5%.
Це поки що не рецесія, але відчутне сповільнення темпів зростання. Тому високою є ймовірність того, що зниження світового ВВП продовжиться, якщо бойові дії затягнуться.
Вплив агресії
Вплив агресивних дій Росії на світову економіку багатогранний. Якісь із можливих наслідків будуть подолані порівняно швидко, для вирішення інших можуть знадобитися роки та сотні мільярдів доларів інвестицій. Наразі очевидним є одне – наслідки війни РФ проти України відчуватимуться практично в усьому світі.
Інфляція
Головною проблемою більшості країн світу стане інфляція. Саме вона впливатиме на рішення центробанків щодо монетарної політики та настрою споживачів. За оцінками ОЕСР, внаслідок російської агресії інфляція у світі в середньому зросте на 2,5 п.п. Fitch очікує, що цього року базова інфляція в США становитиме близько 7% (у порівнянні з прогнозом грудня 2021 року – 4,5%), у єврозоні – 5% (2,6%), у Великій Британії – 6,6% ( 4,5%).
Першопричиною інфляції в останні рік-два був дисбаланс попиту та пропозиції на багато видів товарів та сировини, внаслідок чого утворився дефіцит, а ціни неухильно зростали. Здавалося, що урядам найбільших країн вдалося поступово приборкати зростання цін, але новий «чорний лебідь» у вигляді російської агресії створив нову турбулентність на ринках.
Для боротьби з інфляцією Федеральна резервна система США змушена реагувати підвищенням відсоткових ставок швидшими темпами, ніж планувалося раніше. Це певною мірою гальмуватиме економічне зростання як у США, так і у світі.
Зростання цін на енергоресурси
Західні санкції щодо Росії та відмова багатьох країн від постачання російських енергоносіїв внесли дисбаланс у світову торгівлю енергоресурсами, що вже призвело до зростання цін. За даними агентства Fitch, Росія постачає близько 10% світових енергоресурсів, у тому числі 17% природного газу та 12% нафти.
Також можливі санкції РФ у відповідь на поставки енергоносіїв, хоча вони малоймовірні. Проте, на думку експертів Федерального резервного банку Далласа, відсутність російських енергоресурсів на світовому ринку протягом тривалого часу може призвести до глобальної рецесії.
У будь-якому разі проблеми у зв’язку з російською агресією більшою мірою зачіпають Європу з огляду на її сильну залежність від нафти та газу з РФ, а також традиційні бізнес-зв’язки з Росією. У Європі можливі дефіцит та нормування споживання енергії, якщо різко припиняться поставки енергоносіїв з Росії.
Проблема для споживачів полягає в тому, що буде складно швидко диверсифікувати поставки енергоносіїв, значна частина яких прив’язана до довгострокових контрактів. Крім того, для створення нових видобувних потужностей потрібно багато часу.
Стрибок цін на енергоресурси збільшує витрати промисловості та знижує реальні доходи споживачів. Пересічні споживачі на Заході вже мали справу зі зростанням цін на бензин. У свою чергу промисловість від осені минулого року страждає від зростання цін на енергоносії, у тому числі на природний газ, що призводить до зупинення енергоємних виробництв та зростання цін на промислову продукцію.
Руйнування ланцюжків поставок
Запровадження західних санкцій проти РФ, а згодом – санкції у відповідь проти розвинених країн призвело до розриву ланцюжків поставок. Обмежувальні заходи проти Росії – припинення авіасполучення, закриття низкою країн портів для російських судів, відмова світових контейнерних ліній працювати з вантажами з РФ та інші санкції сильно ускладнюють глобальну логістику.
Світова логістика також може постраждати від санкцій, які у відповідь запроваджує РФ. Частина таких російських заходів уже запровадили, але вона не завдає істотних збитків іншим країнам. Однак можна очікувати більш жорстких обмежень, особливо в частині поставок металів (сталеві напівфабрикати, алюміній, нікель, мідь, паладій та ін.) й енергоносіїв.
При цьому вже зараз внутрішню економіку РФ руйнує відхід із країни найбільших міжнародних компаній – заборона поставок сировини, комплектуючих та запчастин, відмова від сервісного обслуговування.
Зростання цін на продовольство та загроза дефіциту продуктів харчування
За даними ОЕСР, на Україну та Росію припадає 30% світового експорту пшениці та 20% експорту кукурудзи. Ці дві країни є провідними експортерами агропродукції до багатьох країн Близького Сходу та Північної Африки. Логістичні збої через російську агресію вже призвели до зростання цін на хліб та інші основні продукти в цьому регіоні. Утім, уже зараз страждає і Європа, де також зростають ціни на продукти харчування.
Ситуацію значно посилює й заборона РФ на вивіз зернових – пшениці, жита, кукурудзи, ячменю – до країн Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). Раніше країни ЄАЕС активно перепродавали російську агропродукцію до третіх країн, купуючи її в РФ за внутрішніми цінами. Утім, Україна також заборонила вивезення м’яса, цукру, гречки та інших продуктів, а для експорту пшениці, кукурудзи та соняшникової олії тепер потрібен спеціальний дозвіл.
ООН вже прогнозує голод у країнах, залежних від поставок агропродукції з України та Росії, а також руйнування продовольчої системи світу. За оцінками Мінагрополітики України, наша країна забезпечує продовольством понад 400 млн людей у всьому світі без урахування власного населення. На продовольчу безпеку, пов’язану зі скороченням поставок з України та Росії, США виділять $11 млрд, а Європа – €2,5 млрд.
Скорочення інвестицій
Зростання витрат на енергоносії та зниження прибутку компаній призводить до зменшення доступного власного інвестиційного ресурсу. Що більш не визначеним буде економічне майбутнє, то швидше й масштабніше компанії скорочуватимуть свої інвестиційні плани.
Поки що чутно лише натяки на можливе погіршення інвестиційних очікувань. З 24 лютого приблизно 80 компаній зупинили фінансові угоди щонайменше на $25 млрд. Здебільшого це відкладені операції із залучення коштів (на суму понад $18 млрд), перенесені IPO, а також угоди з купівлі та злиття компаній.
Гра на перспективу
Росія особливо не приховує, що агресія проти України пов’язана з перебудовою світу, формуванням нового світового порядку, де РФ, ясна річ, розраховує на більшу роль, ніж просто «бензоколонка».
Російське вторгнення поклало край глобалізації в тому форматі, який ми бачили останні три десятиліття. Світ дедалі більше поділятиметься на регіональні блоки, у яких країни намагатимуться захищати свої інтереси, зокрема економічні, шляхом створення торгових бар’єрів.
Усе це сильно змінить рух капіталу, ланцюжки постачання, а також структури енергоринків, вплине на ринки сировини та ціни на нього. Можливо, перспективи світової економії більше залежать від якнайшвидшого припинення війни, ніж від нового штаму COVID-19 у Китаї.
