Відновлення інфраструктури підтримало попит на сталь в Україні у 2023 році

За підсумками року внутрішнє споживання сталі з урахуванням імпорту становить приблизно 3,5 млн т

Часткова активізація бізнес-діяльності та відновлення інфраструктури в окремих регіонах призвели торік до істотного збільшення попиту на металопродукцію.

Хоча металоторговельні компанії продовжують стикатися з численними проблемами, спричиненими війною, але вони навчилися швидко перебудовувати свою роботу, пропонують замовникам весь необхідний асортимент продукції та не допускають її дефіциту.

Відновлення попиту

Після істотного падіння за підсумками 2022 року попит на металопродукцію в Україні торік відновився й істотно зріс. За словами Олександра Ведернікова, начальника відділу маркетингу «Метінвест-СМЦ», ємність внутрішнього ринку металоспоживання у 2023 році зросла на 44% р./р. – до 2,7 млн т (не враховуючи прокат з полімерним покриттям, нержавіючий прокат і білу жерсть). Уточнений показник обсягу ринку за підсумками 2022 року становив 1,9 млн т (раніше – 2 млн т).

Повнішими даними, але без деталізації за окремими видами металопродукції, оперує ОП «Укрметалурпром», за інформацією якого споживання металопрокату в Україні за 11 місяців минулого року зросло в 2,06 раза р./р. – до 3,25 млн т. За підсумками року внутрішнє споживання сталі з урахуванням імпорту становитиме приблизно 3,5 млн т.

«Це зростання передусім пов’язане з активацією держпроектів – відновлення різної інфраструктури, зокрема мостів, спорудження енергоукриттів. Також є такі проєкти, як, наприклад, підземна школа в Харкові – один із прикладів великого держзамовлення, що зі свого боку призводить до збільшення споживання металопрокату. Однак цього не сталося б і без фінансової допомоги міжнародних партнерів. У разі подальшої фінансової підтримки України, тенденція зростання споживання зберігатиметься й надалі», – пояснює Сергій Коваленко, комерційний директор Національної мережі металоцентрів Vartis.

На тлі збільшення загального металоспоживання істотне зростання показали й окремі компанії, включно з тими, які спеціалізуються на продажу окремих видів металопродукції. Так, продажі компанії “Єврометалл”, яка спеціалізується на імпортному металопрокаті, у 2023 році зросли на 50% відносно попереднього року, а у фірми Modus з орієнтуванням на нержавіючу металопродукцію – одразу на 60%.

Тренди ринку

Серед ключових тенденцій ринку металотрейдингові компанії називають такі:

1. Активізація будівництва та відновлення інфраструктури, спорудження енергоукриттів, а також збільшення обсягу реновації зруйнованого житла. За даними «Метінвест-СМЦ», зростання попиту на сталь під інфраструктурні проєкти стало суттєво помітне за сегментом арматури, ємність якого зросла практично вдвічі, а також товстолистовому прокату.
2. Значне збільшення надходження імпорту в Україну, особливо зростання ввезення товстолистового прокату (від 10 мм). Загалом, за даними ОП «Укрметалурпром», за 11 місяців 2023 року імпорт зріс на 86% р./р. – до 1,03 млн т. Проте питома вага імпорту скоротилася до 31,6% із 34,9% у січні-грудні 2022 року.
3. Відхід з ринку невеликих металотрейдерів та укрупнення існуючих гравців.
4. Регіональне зміщення основної частки продажів. У центральних регіонах збільшились обсяги споживання металопрокату за рахунок активізації бізнес-активності та відновлення інфраструктури, а у західних – за рахунок нового будівництва. Як зазначають у компанії «Вікант», обсяг металоторгівлі у західних областях уже знаходиться приблизно на довоєнному рівні.
5. Швидка адаптація підприємств під постійно мінливу зовнішню кон’юнктуру – мобільність та оперативність у прийнятті рішень, робота в умовах невизначеності та складності прогнозування, постійний контроль всього ланцюжка поставок та пошук нових логістичних маршрутів.
6. Вплив релокації підприємств на безпечні регіони. Як зазначає Сергій Коваленко, релоковані підприємства вплинули на попит на металопрокат ще восени 2022 року. Після закінчення блекаутів, приблизно наприкінці лютого 2023 року, вони наростили обсяги виробництва та досягли постійного споживання металопрокату, що також стало одним із драйверів зростання ринку у 2023 році.
7. Зростання логістичних витрат наприкінці 2023 року. За словами Віталія Притули, директора «Єврометалу», блокада кордонів у листопаді-грудні призвела до того, що через високу ціну доставки (тарифи на доставку металопрокату з Європи зросли в 3-4 рази) та відповідного зростання власних цін компанія не завозила нові партії металопродукції. Така сама ситуація і у багатьох інших металотрейдерів, які стали дуже обережно ставитись до нового імпорту та формувати складські запаси. Зі свого боку, споживачі очікують на розблокування кордону та зниження цін після стабілізації ситуації, тому попит наприкінці року дещо знизився.

Крім того, поки що не зовсім очевидним трендом (і може не стати таким) є прихід на український ринок європейських компаній. З одного боку, в умовах післявоєнного відновлення інфраструктури металоспоживання в Україні безумовно зросте, що створить інтерес і для європейських компаній. Однак український ринок металоторгівлі вже доволі структурований і на ньому складно “наскоком” зайняти істотну частку. Українські компанії не бояться можливого приходу на наш ринок європейських компаній.

«Усі європейські компанії знають про високу конкуренцію на внутрішньому ринку України, тому вони сьогодні сюди навряд чи заходитимуть. Єдине, про що можна турбуватися, то це про надмірний наплив імпортної металопродукції, але ми сподіваємося на те, що українські виробники захищатимуть внутрішній ринок від імпорту», – зазначають у Vartis.

Споживання металопродукції

Металоспоживання в різних сегментах української економіки відбувається нерівномірно, внаслідок чого змінюється структура попиту на окремі види металопродукції. Так, у 2023 році спостерігалося активне зростання в сегменті сортового прокату, передусім за рахунок арматури й катанки.

«Ємність ринку арматури минулого року зросла на 104% – до 629 тис., а сегмента катанки – на 55%, до 407 тис. т. Ринок іншого сортового прокату (коло, смуга, квадрат) збільшився на 10% – до 96 тис. т. Високий темп зростання в сегменті сортового прокату дав змогу зрости питомій вазі цього сегмента в загальній структурі споживання у 2023 році до 52% проти 47% у 2022-му», – каже Олександр Ведерніков.

За даними «Метінвест-СМЦ», ємність ринку гарячекатаного прокату минулого року зросла на 21% – до 806 тис. т, холоднокатаного прокату – на 43%, до 245 тис. т, а оцинкованої сталі – на 47%, до 219 тис. т. За той самий період ринок фасонного прокату (балка, куточок, швелер) зріс на 38% – до 131 тис. т.

Водночас ситуація зі структурою продажів різниться залежно від спеціалізації металоторговельних компаній.

«У нас порівняно з довоєнним періодом майже нічого не змінилося. Як і раніше спостерігається розподіл попиту наполовину між нержавіючими листом і трубним прокатом, ще невеликий відсоток продажів забирає сортовий прокат. При цьому дещо зменшився відсоток будівельних компаній, які закуповують нержавійку», – розповідає Сергій Савенко, генеральний директор Modus.

Окремо розвивалася ситуація в сегменті товстого листа. За словами Віталія Притули, у другій половині 2023 року заводи-виробники металоконструкцій відзначили зростання попиту на відновлення інфраструктури, зокрема – на виготовлення захисних конструкцій для енергооб’єктів. Оціночно, за цим напрямом було використано 14-15 тис. т металоконструкцій. Загалом за січень-вересень минулого року виробництво будівельних металевих конструкцій і виробів зросло на 24%.

«Для виробництва конструкцій для енергооб’єктів використовувалася переважно товстолистова сталь 40-100 мм. Оскільки такий попит виявився раптовим, це призвело навіть до дефіциту цієї металопродукції від 40 мм у Європі. Українські імпортери майже одночасно викупили там усі запаси під ці замовлення», – розповідає експерт.

Зростання споживання сталі в рамках спорудження захисних конструкцій для енергооб’єктів буде продовжено і в 2024 році, оскільки в 2023-му був лише перший етап реалізації відповідної програми. На початку грудня-2023 року було анонсовано отримання Держагентством відновлення та розвитку інфраструктури України 20 тис. т сталі для будівництва споруд другого рівня захисту об’єктів енергетики в рамках проєкту USAID, яким буде охоплено 22 підстанції та 63 автотрансформатори в 14 регіонах. Загалом USAID працює над трьома рівнями захисту.

Загалом, як зазначають у Vartis, зараз в Україні весь асортимент металопрокату в Україні перебуває в достатній кількості, тобто дефіциту немає – його спільними зусиллями усунули всі металоторговельні компанії України. Ба більше, зараз навіть є профіцит товстого листа – від 10 мм і більше.

Напрями споживання

Галузева структура металоспоживання повністю відображає економічну ситуацію, що склалася в країні, і динаміку окремих галузей. Найбільшим споживачем металопродукції залишається сегмент дрібних споживачів і роздрібної торгівлі. Його питома вага істотно зросла у 2022 році – до 31% проти 24% у 2021-му і збереглася на відносно високому рівні в 30% за підсумками минулого року.

За оцінками «Метінвест СМЦ», будівельний сегмент у 2023 році показав приріст питомої ваги в структурі споживання до 23% проти 17% у 2022-му за рахунок інфраструктурних проєктів. Це підтверджується й офіційною статистикою. За даними Держстату, за 9 місяців 2023 року обсяг будівельних робіт зріс на 21% р./р., зокрема будівництво інженерних споруд збільшилося на 34%, нежитлових будівель – на 14%.

«У західних регіонах було активне будівництво складських і логістичних центрів, елеваторів. Тому в першій половині 2023 року високим попитом користувалася металопродукція будівельного призначення – балка, швелер, куточок тощо», – додає Віталій Притула.

Інакше кажучи, будівельний сегмент і його металоспоживання зростає завдяки відновленню інфраструктури та будівництву комерційних об’єктів у низці регіонів, тоді як будівництво житла перебуває в стагнації – за 9 місяців 2023 року спад становив 4,3%.

«Зараз ситуація на ринку житлового будівництва дуже важка. Якщо забудовники і продають житло, то в більшості випадків, це вже готові об’єкти. Мало хто готовий інвестувати в житло на стадії фундаменту. Тому в цьому секторі ми дуже багато втратили», – підкреслює Інна Пономарьова, генеральний директор компанії “Вікант”.

За словами Олександра Ведернікова, протягом 2021-2023 рр. спостерігалося системне зниження частки великих споживачів, зокрема машино-, вагоно- і суднобудівних підприємств, сектору ГМК. Їхня питома вага в структурі металоспоживання знизилася до 14% у 2023 році з 19% у 2021-му.

Це також повною мірою відповідає динаміці промвиробництва, яке за 9 місяців 2023 року зросло лише на 2,4% р./р. після падіння у 2022-му відразу на 36,9% р./р. І хоча за січень-вересень минулого року машинобудування і виробництво зброї та боєприпасів показали зростання на 15% і 76% відповідно, але багато інших галузей показали більш скромне збільшення або навіть зниження, як металургія – на 14%.

Серед великих галузей можна відзначити збереження частки у 2023 році на рівні 12% у структурі споживання в метизній галузі, значна частина продукції якої йде на експорт. Хоча загалом експортні замовлення не є зараз превалюючим фактором внутрішнього попиту на металопродукцію в Україні.

«Основна галузь в Україні, яка сьогодні споживає нержавійку – це харчове машинобудування. Більшість замовлень, які опрацьовує ця галузь – українські, а сама галузь працює переважно на внутрішній ринок», – каже Сергій Савенко.

Сталеві очікування

Металотрейдингові компанії очікують у 2024 році продовження зростання продажів і ключових тенденцій 2023-го, зокрема відновлення інфраструктури та високого попиту на металопродукцію будівельного призначення. Очікується (виходячи з наявних економічних передумов), що поточного року попит на металопродукцію може зрости в межах 10-17%. Так, з урахуванням наявної ситуації на ринку металопрокату Vartis планує збільшити обсяги продажів поточного року на 10-15%, що приблизно стільки ж, як було в прогнозі на 2023 рік. Зі свого боку «Метінвест-СМЦ» планує досягти зростання продажів на 17%.

«Ми плануємо досягати цього показника за рахунок завантаження вітчизняних метпідприємств, що входять до групи «Метінвест», передільних схем з іншими українськими виробниками, а також за рахунок активного розвитку імпорту – гарячекатаного товстого листа, оцинкованого прокату, фасонного та сортового прокату, який не виробляється в Україні. Ще одним завданням є подальший розвиток і оновлення дистриб’юторської мережі», – пояснює Олександр Ведерніков.

Оцінки зростання внутрішнього ринку металоспоживання в поточному році в операторів ринку перебувають у діапазоні 8-10%. Так, за оцінками «Метінвест-СМЦ», ємність внутрішнього ринку металоспоживання у 2024 році зросте на 8% – до 2,9 млн т, але водночас це становитиме лише 2/3 від рівня споживання 2021 року.

«У нас є загальний прогноз – це зростання показників продажів на 10%. Це відбудеться завдяки поступовому відновленню інфраструктури до зруйнованих приміщень, спорудженню укриттів енергооб’єктів. Також у 2024 році ми очікуємо поступового зростання цін на металопрокат протягом усього періоду», – додає Сергій Коваленко.

Попри те, що за наявної ситуації в країні всі прогнози та очікування є вельми відносними, від початку війни металоторговельні компанії вже набули значного досвіду роботи в умовах невизначеності та мають значний «запас міцності», щоб швидко відповідати на всі виклики зовнішнього середовища. Водночас, ми спостерігаємо обережний оптимізм та інтерес іноземних постачальників металопродукції, пов’язаний з потенційними проєктами з відновлення України, які мають бути підтримані фінансуванням від міжнародних партнерів.