Український ринок металоторгівлі демонструє ознаки пожвавлення

Його перспективи залежать від швидкості відновлення у будівництві та машинобудування

Після падіння на 55% в минулому році український ринок металоторгівлі у 2023-му показує ознаки пожвавлення. Хоча бізнес-активність в Україні багато в чому залежить від форс-мажорних факторів (наприклад, наявність постачання води та електроенергії), але українські компанії вже досить швидко адаптуються до нових умов, у тому числі щодо постачання металопродукції.

Динаміка ринку та позитивні сигнали

Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) НБУ, який показує оцінку бізнесом поточного стану економіки, останні кілька місяців зростав, вказуючи на поліпшення ділової активності. У грудні 2022 року, коли були ракетні удари по енергоінфраструктурі та перебої з постачанням електроенергії промпідприємствам, ІОДА був на рівні 42,1 пунктів, а у квітні-травні поточного року, коли ситуація покращилася – 51,5 п. та 50,5 п. відповідно.

Опитування операторів ринку металоторгівлі, проведене GMK Center, показало наявність різноспрямованих тенденцій – від оцінок стагнації галузі чи її окремих сегментів до незначного зростання.

Єврометал: за словами Віталія Притули, попит на окремі види металопродукції стабілізувався і вже немає перекосів, які були у 2022 році. Зараз продається все – лист, балка, профільована труба та куточок.

«З початку цього року динаміка продажів металопродукції відповідає рівню аналогічного періоду 2022 року. Для нас це свідчить про те, що ринок металоторгівлі у стагнації, що підтверджується і зворотним зв’язком від замовників. Це складно пояснити, оскільки саме у травні зазвичай розпочинався торговий бум, але цього року він фактично не відбувся. При цьому торік продаж у натуральному вираженні у нас зріс у 4 рази», – додає Віталій Притула, директор компанії «Єврометалл», що спеціалізується з продажу імпортного металопрокату.

Vartis: Поліпшення ділової активності цілком корелює зі зростанням попиту металопродукцію. За словами Сергія Коваленка, комерційного директора Vartis, на початку року очікувалося підвищення попиту на 10-15%, ця тенденція в цілому зберігається, і зроблені прогнози підтвердилися фактичними результатами.

«У жодній із груп металопрокату не спостерігалося падіння попиту. У період із січня 2023 року включно до травня цього ж року – лише збільшення споживання. За нашими оцінками, найбільший приріст споживання стався профільними трубами, на другому місці – арматура, а на третьому – катанка», – каже Сергій Коваленко.

ТАКТ Метал: «За підсумками першого півріччя наші продажі зросли на 20%, що корелює зі зростанням потреби з боку машинобудування», – додає Ігор Удовіченко, директор з маркетингу та продажу компанії «ТАКТ Метал» (спеціалізується на торгівлі металопродукцією для машинобудування).

Оцінки ситуації на ринку

«Метінвест-СМЦ» за підсумками січня-травня 2023 року оцінює ємність українського ринку металопродукції (за винятком прокату з полімерним покриттям) практично в 1 млн т, що приблизно на 1% нижче за цей показник за аналогічний період минулого року.

Динаміка попиту у різних сегментах металопродукції у січні-травні поточного року дуже відрізнялася. Найбільше зростання за підсумками січня-травня 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року у відсотковому вираженні спостерігається у сегменті холоднокатаного прокату. Цей сегмент зріс на 34% – до 88 тис. т. У той же час у сегменті гарячекатаного прокату, який є найбільшим у структурі плоского прокату, спостерігається невелике зниження ємності – на 4%, до 310 тис. т.

За даними «Метінвест-СМЦ», з початку 2023 року сезонне пожвавлення спостерігалося за холоднокатаним прокатом з 12 тис. т у січні до 19 тис. т у весняні місяці, за оцинкованим прокатом зростання склало з 14 тис. т до 16-18 тис. т, за гарячекатаним плоским прокатом збільшення склало з 31 тис. т у січні до 74 тис. т у весняний період. Суттєве пожвавлення спостерігалося у сегменті фасонного та сортового прокату – з 10 тис. т до 22 тис. т.

Галузі-споживачі

За даними «Метінвест-СМЦ», за січень-травень 2023 року на 22% зріс продаж у метизній галузі. Щомісячні постачання катанки знаходилися в діапазоні 28-33 тис. т, не маючи якогось сезонного зростання постачання. Також «Метінвест-СМЦ» зазначає зростання попиту на металопродукцію у будівельній галузі на 18%. Постачання арматури на український ринок зросло з 18,4 тис. т у січні до 44-50 тис. т у березні-травні. Незважаючи на активізацію у весняний період, середньомісячна ємність ринку арматури не перевищує половини ємності січня 2022 року.

«Ми бачимо основним фактором зростання щодо катанки – це збільшення обсягу експорту метизної продукції. Катанка виступає сировиною для метизної продукції, і майже 90% усієї виготовленої продукції експортуються. Тому, маючи запити на цю продукцію за межами України, обсяг його виробництва загалом збільшився. Спостерігається збільшення попиту в будівельній галузі. Наразі відновлюється будівництво житлових комплексів, насамперед тих, що знаходяться на фінальній стадії будівництва, особливо у Західних регіонах України. Також збільшилося споживання у приватних домогосподарствах, особливо на територіях, де була найбільша кількість руйнувань від воєнних дій. Поступово пожвавився ринок забудовників Києва», – пояснює Сергій Коваленко.

За словами Ігоря Удовиченка, серед галузей машинобудування, які активно споживають метал, можна виділити вагонобудування та гірничошахтне машинобудування. Саме ці галузі на сьогодні забезпечують стабільний попит на внутрішньому ринку. Слабкий попит із боку сільгоспмашинобудування, яке відновлюється дуже повільно.

«Значна частина наших клієнтів представлена ​​заводами з виробництва металоконструкцій, але я не бачу наявності у них великих портфелів замовлень, окрім виготовлення мостових конструкцій. Тобто ситуація на ринку металоконструкцій навіть гірша, ніж минулого року», – додає Віталій Притула.

Ціни на сталь

Ціни на металопродукцію на внутрішньому ринку корелюють із котируваннями на міжнародних ринках.

«На тлі зростання світових цін на початку 2023 року лютневий землетрус у Туреччині, а також виробничі пожежі на металургійних заводах у Європі призвели до щомісячного зростання цін у січні-березні на українському ринку на 4-5%. У квітні спостерігався розворот цінового тренду, ціни почали падати, і в травні це падіння прискорилося. Загалом ціни у травні порівняно із січнем зросли приблизно на 3%, тобто падіння останніх місяців практично нівелювало зростання цін на початку року», – зазначають у «Метінвест-СМЦ».

За словами Віталія Притули, у січні-лютому ціни на імпортну металопродукцію різко зросли на 15-20%, але вже з кінця березня спостерігається тренд на зниження рівня грудня 2022 року, тобто одного з локальних мінімумів.

За оцінками Vartis, з другої половини квітня відбулося незначне зниження цін, зокрема на такі види металопрокату:

• арматура – ​​на 11%;
• катанка – 8%;
• фасонний прокат (куточок 25-63 мм) – на 5%;
• товстолистовий прокат (10-12 мм) – на 3%;
• гарячекатаний тонколистовий прокат – 3%;
• холоднокатаний прокат (1,5 мм) – 3%.

«З початку червня ми спостерігаємо позитивний тренд на всіх експортних ринках, що спричинило зростання цін і в Україні», – додає Сергій Коваленко.

Імпортозаміщення

За словами Віталія Притули, найдефіцитнішими у 2022 році на українському ринку (і потребували імпортозаміщення) були товстий лист від 10 мм і вище, двотаврова балка, куточок та швелер. Наразі всі ці позиції вже заміщені.

«Усі дефіцитні позиції, що утворилися через зупинення виробництва певної металопродукції на українських підприємствах, вже закрито. Імпортозаміщення вже відбулося, і на ринку немає дефіциту певної металопродукції. Ми імпортуємо продукцію з різних країн – Туреччини (50% – лист, куточок, профільна труба) та Європи (50% – балка, швелер, профільна труба)», – наголошує Віталій Притула.

Товстий лист від 10 мм і вище везуть із Румунії та Італії, решту металопродукції імпортують із Туреччини, Словаччини, Румунії та інших країн.

«Насамперед після втрати маріупольських металургійних активів постало питання про імпорт товстолистового гарячекатаного прокату. Імпорт здійснюється як з італійських активів, що входять до групи «Метінвест», так і з європейських заводів LIBERTY GALATI та U.S. Steel Kosice, а також виробників Туреччини. З болгарського активу Promet Steel здійснюються регулярні постачання арматури, куточка, а також сортового прокату», – зазначають у «Метінвест-СМЦ».

Окрема історія – оцинкований прокат. Через те, що найбільший його виробник – ММК ім. Ілліча було зруйновано, внутрішнє його виробництво у 2022 році скоротилося на 74% р./р. – до 127 тис. т. При цьому, за даними «Метінвест-СМЦ», імпорт оцинкування минулого року зріс на 27% р./р. – До 84 тис. т.

«У зв’язку з плановим ремонтом «Юністилу», а також розширенням сортаменту здійснюється постачання оцинкування турецького виробництва», – додають у «Метінвест-СМЦ».

Аналогічна ситуація, де внутрішні потреби у металопродукції закриваються імпортом, спостерігається щодо прокату із покриттям. Однак у цьому випадку ще до війни власні українські потужності були недостатніми для покриття внутрішнього ринку. За даними Metipol, внутрішнє виробництво прокату з полімерним покриттям у 2022 році скоротилося на 38% р/г. – До 37,5 тис. т, а з обсягу видимого споживання в 152,5 тис. т тільки 19% припало на національних виробників.

Таким чином у частині оцинкованого прокату та прокату з полімерним покриттям Україна точно залишатиметься імпортозалежною. Бенефіціарами такої ситуації виступлять європейські, турецькі та китайські виробники.

Статус «нетто»

Після закінчення війни Україна має всі шанси перетворитися за окремими позиціями на нетто-імпортера металопродукції. Це насамперед стосується плоского прокату, включаючи оцинкований та пофарбований.

Як приклад, можна навести цифри імпорту за чотири місяці поточного року. За цей період Україна збільшила імпорт плоского прокату у 2,4 рази у річному вираженні – до 232,4 тис. т. Для порівняння: цей показник у 2022 році знизився на 32,8% р/р. – до 472 тис. т. Ситуація з імпортом довгого прокату протилежна: постачання у натуральному вираженні за січень-квітень 2023 року скоротилося на 24% р./р. – до 30,3 тис. т. За підсумками минулого року цей показник упав на 70,5% р./р. – до 96 тис. т.

Основна частина імпорту надходила із європейських країн. У загальному обсязі імпортних поставок плоского прокату у 2022-му та за січень-квітень поточного року питома вага європейських постачальників склала 46,6% та 27%, за довгим прокатом – 44,4% та 46,6% відповідно. Незважаючи на загальне зниження імпорту плоского прокату у 2022 році, постачання цієї металопродукції з Європи до України зросло на 22% р./р. – до 220,4 тис. т. При цьому імпорт європейського довгого прокату скоротився на 46,9% р./р. – до 26 тис. т. Оскільки внутрішнє виробництво навряд чи зможе покрити потреби післявоєнного відновлення. На цьому тлі саме європейські виробники насамперед зможуть наростити постачання своєї продукції Україні.

Необхідність імпорту плоского прокату безпосередньо пов’язана з руйнуванням двох маріупольських заводів і недостатньою потужністю тих, що залишилися. Водночас потреби України в довгому прокаті нині не настільки великі, як у плоскому, оскільки довгий прокат використовується переважно у будівництві, а ця сфера економіки до завершення війни навряд чи покаже істотну позитивну динаміку.

Також український статус нетто-імпортера відноситься до ряду вузькопрофільної металопродукції – залізничних рейок та ін. На закупівлю останніх Франція виділила Україні кредит у €37,6 млн, що дозволить придбати понад 25 тис. т рейок. Після знищення «Азовсталі» в Україні не залишилося власного виробництва залізничних рейок.

Перспективи металоторгівлі

Очевидно, що поки не покращиться ситуація у двох ключових металоспоживаючих галузях України – будівництві (падіння на 65% до 2021-го) та машинобудуванні (-41,1%), суттєвих передумов для збільшення внутрішнього попиту на металопродукцію практично не буде. Великі надії покладаються на комплексне повоєнне відновлення інфраструктури, але про це поки що більше говорять, ніж роблять та виділяють на це кошти.

У той же час, гравці ринку металоторгівлі дають обережні оптимістичні прогнози на поточний рік. Vartis очікує зростання обсягів продажу металопрокату на рівні не менше ніж на 10-15% до показників минулого року та планує розширення мережі металоцентрів. Ринок очікує збільшення робіт у рамках програми відновлення інфраструктури, що постраждала через російську агресію.

«Сподівання на друге півріччя у нас досить оптимістичні, виходячи з динаміки відновлення ринку металопродукції з початку 2023 року. Великі інфраструктурні проекти, адаптація промислових підприємств під нові реальності, пошук нових ринків збуту та логістичних ланцюжків допоможуть зростанню попиту на металопродукцію», – резюмують у «Метінвесті СМЦ».