Торговельний баланс: на ринок арматури повертаються рівні правила гри

Запровадження спецмита на імпорт арматури з Білорусі захистить позиції українських виробників на внутрішньому ринку

Наступного тижня в Україні почне діяти спеціальне мито на ввезення в країну арматури й катанки з Білорусі в розмірі 16,08% від митної вартості. Таке рішення Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) прийняла 20 листопада. Видання «Урядовий кур’єр» опублікувало його 25 листопада.

Обмежувальні заходи охоплюють продукцію за такими кодами товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності: 7213 – 9 позицій, 7214 – 4 позиції, 7227 – 4 позиції, 7228 – 2 позиції. Ця товарна продукція використовується переважно в будівництві та виробництві металовиробів.

Нагадаємо, наприкінці минулого року МКМТ за підсумками антидемпінгового розслідування імпорту в Україну гарячекатаних прутків з вуглецевої і легованих сталей встановила нульове антидемпінгове мито на п’ять років для продукції Білоруського металургійного заводу (БМЗ). Розслідування проводилося за ініціативою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з липня 2018 року. Компанія надавала МКМТ докази демпінгових поставок металопродукції БМЗ у 2013 – 2017 рр.

«На встановлення нульового мита на продукцію БМЗ вплинув той факт, що українська комісія, яка проводила верифікаційний аудит безпосередньо на нашому заводі, не знайшла підтвердження оголошених у розслідуванні порушень», – розповідали тоді кореспонденту GMK Center в управлінні маркетингу БМЗ.

Нечесна гра

Цього разу МКМТ пояснює рішення встановити спецмито в 16,08% тим, що Білорусь застосовує експортні заборони та/або обмеження при поставці металобрухту, в тому числі в Україні.

«Такі дії Республіки Білорусь суперечать положенням Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про вільну торгівлю від 17.12.1992 та Договору про зону вільної торгівлі від 18.10.2011 (СНД) і вважаються дискримінаційними й недружніми», – йдеться в рішенні МКМТ.

На думку експертів, рішення МКМТ про встановлення спецмита спрямоване на виправлення економічної деформації на ринку заготівлі металобрухту Білорусі.

«Там держава повністю регулює цей сегмент, адміністративно встановлює ціни на брухт, що в кілька разів нижчі від ринкових. Потім цей металобрухт за цінами нижче від ринкових поставляється на БМЗ. Для електросталеплавильних потужностей БМЗ брухт є головною складовою виробництва, на нього припадає до 80% собівартості сталі. Низька ціна на брухт дає змогу знизити собівартість виробленої металопродукції», – пояснює Сергій Поважнюк, заступник директора ДП «Укрпромзовнішекспертиза».

До слова, в Кабінеті Міністрів України добре обізнані про те, що наша країна помітно поступається сусідній Білорусі в торговельних відносинах.

«Коли Білорусь постачає на наш ринок свою продукцію, вона користується певними пільгами участі в Євразійському економічному союзі. Коли ми намагаємося туди поставляти свою продукцію, то Білорусь захищена від неї різними заборонними документами та обмеженнями. Таку ситуацію треба якимось чином вирівнювати, щоб не виходило так, що наші виробники опиняються в неконкурентних умовах по відношенню до білоруських», – коментував для GMK Center ситуацію Віталій Немілостівий, заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості України.

Ефект нульової ставки

Слід відзначити, білоруська сторона цього року цілком успішно скористалася своєю перевагою. Зазвичай імпорт металопродукції в Україні збільшується у разі покращенні економічної ситуації та знижується за її погіршення. Однак у 2020 році місцями спостерігається нетипова динаміка. Наприклад, за підсумками 10 місяців 2020 року імпорт арматури з Білорусі в Україну зріс на 37,8% – до 86,7 тис. т.

При цьому сам внутрішній ринок арматури стагнує. Найбільший український виробник довгомірного прокату «АрселорМіттал Кривий Ріг» прогнозує зниження споживання металопродукції будівельного сортаменту в Україні у 2020 році на 12-15%. За підсумками року внутрішній ринок арматури може не дотягнути до позначки 900 тис. т.

Причини зниження попиту на арматуру криються в наслідках весняного локдауна та внутрішніх проблемах великих забудовників – «Аркади» й «Укрбуду». І це дуже вагомі чинники для вітчизняних виробників прокату. Адже будівництво в середньому формує близько 70% внутрішнього металоспоживання.

Ринкові перспективи

Експерти галузі розраховують, що запровадження спецмита на імпорт арматури з Білорусі захистить позиції українських виробників на внутрішньому ринку й забезпечить чесну конкуренцію на ньому.

«Через більш низьку собівартість БМЗ отримує цінову преференцію й може постачати свою продукцію на експорт за цінами нижчими від ринкових. Таке рішення МКМТ захищає позиції наших виробників і повертає нормальне конкурентне середовище на ринку», – пояснює Сергій Поважнюк.

У галузевому об’єднанні металургів рішення МКМТ розцінюють як позитивне для внутрішнього ринку.

«Майже всі країни, в яких є металургія, захищають свій внутрішній ринок. Ми це знаємо краще, ніж будь-хто. Майже на всіх ринках, куди ми експортуємо свою металопродукцію, ми стикаємся з жорсткими захисними заходами, які іноді суперечать економічній логіці. Натомість наш внутрішній ринок до останнього часу був фактично відкритий. Лише минулого року ми отримали захист свого ринку від імпортних труб, оцинковки, арматури й катанки. Однак усі висловили здивування з приводу нульового мита для продукції основного конкурента з арматури – Білорусі. Тому рішення МКМТ уже давно назріло. Проте рішення щодо обмеження імпорту слід приймати виважено, з урахуванням думки споживачів і на твердих правових позиціях», – зазначає Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром».

Згідно з нинішнім рішенням МКМТ, спеціальне мито на ввезення в країну арматури й катанки з Білорусі в розмірі 16,08% від митної вартості буде застосовуватися до встановлення факту припинення дискримінаційних і недружніх дій щодо України.

Що далі?

Загалом український ринок залишається і зараз досить відкритим, а українська система його захисту працює дуже слабо. До того ж наша країна недостатньо ефективна у вирішенні торговельних суперечок. У нас один з найнижчих у світі показників успішних справ. При цьому зараз проти української металопродукції діють 32 антидемпінгових і 4 захисних заходи у 14 країнах світу.

Головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко виділяє такі необхідні заходи захисту внутрішнього ринку та протидії протекціонізму:

1. Торговельна дипломатія.
2. Двосторонні торговельні угоди.
3. Активна позиція держави в антидемпінгових, судових процесах.
4. Залучення професіоналів міжнародного ринку для захисту інтересів експорту.

«Світ дедалі більше відходить від глобалізації та вільної торгівлі, – резюмує Андрій Тарасенко. – У таких умовах важливості набувають двосторонні домовленості між країнами, в рамках яких можуть вирішуватися питання торговельної політики».

Зі свого боку виробники хотіли б, щоб антидемпінгові розслідування в нашій країні проводилися швидше й рішучіше, ніж зараз.

«В Україні розслідування може тривати рік і навіть більше. Різниця підходів очевидна. Як очевидний і висновок: наша влада має більш активно й рішуче захищати свій ринок, – переконаний Артем Філіп’єв, заступник гендиректора з правових питань, питань взаємодії з держорганами та комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час презентації дослідження «Металургія України: візія 2030» у «Центрі економічного відновлення». – Зараз уже не ті часи, коли хтось когось соромиться і боїться зачепити чиїсь інтереси».