Найбільші роботодавці гірничо-металургійного сектору в 2020 році не скорочували персонал і цього року не планують

Український ринок праці минулого року доволі відчутно постраждав від карантинних обмежень. Більшою мірою наслідки пандемії позначилися на низці галузей сфери послуг, але зачепили вони й окремі сектори промисловості. У 2020 році середньооблікова кількість штатних працівників у промисловості зменшилася в порівнянні з попереднім роком на 3,3%, або на 60,3 тис. осіб, – до 1,77 млн осіб.

За словами Наталії Щетиніної, консультанта з рекрутменту індустріального напряму міжнародної стафінгової групи Ancor, в 2020 році окремі виробничі компанії (В2В і FMCG секторів) справді були змушені скоротити персонал, закрити деякі напрями бізнесу або зовсім припинити свою діяльність. Ця ситуація пов’язана переважно з оптимізацією витрат, висококонкурентним середовищем, фокусуванням продажів значною мірою на експорті або відсутністю замовлень з боку клієнта (в разі контрактних виробництв).

«Попит на робочий персонал хоч і скоротився на 10-20% через падіння обсягів виробництва, але не зник. Стабільність на ринку також дещо деформувало масове повернення працівників із Заходу, які, начебто й тимчасово, розглядають роботи й зарплати в Україні, але роблять це очевидно неохоче й за першої нагоди знову їдуть», – пояснює Андрій Самчишин, операційний директор (CEO) компанії Sun One.

Динаміка в ГМК

Упродовж минулого року в гірничо-металургійному секторі кількість зайнятих працівників знижувалася. Утім, про це можна судити лише за непрямими ознаками. Повні деталізовані дані про чисельність працівників за галузями Держстат оприлюднить лише в жовтні 2021 року. Однак відомо, що за підсумками 2020 року середньооблікова кількість штатних співробітників у металургії та виробництві готових металовиробів зменшилася на 4%, або на 7,5 тис. осіб. Серед решти зайнятих в галузі 180,2 тис. осіб приблизно 70% – це персонал метпідприємств.

Відзначимо, тренд на зниження кількості зайнятих в металургії почався давно й упевнено триває. У рудному сегменті кількість співробітників є відносно стабільною. Цьому сприяє позитивна ситуація на світовому ринку.

Коефіцієнт плинності кадрів в металургії та виробництві готових металовиробів під час піку карантину в першому та другому кварталах 2020 року становив 5,5 та 5,2% відповідно. Через скорочення штатів було звільнено 0,7 і 0,6 тис. осіб відповідно. Цікаво, що в третьому кварталі коефіцієнт плинності кадрів зріс до 6,5%, а кількість скорочених – до 1,9 тис. осіб.

Карантинні процеси

В умовах весняного карантину, крім переведення офісних співробітників на дистанційну роботу, в деяких випадків працівників відправляли у вимушений простій зі збереженням зарплати. За даними Держстату, в металургії та виробництві готових металовиробів показники неповної зайнятості в розпал карантину були такими:

У першому кварталі:

  • перебували у відпустках без збереження зарплати (на період зупинення виконання робіт) – 6,2 тис. осіб, або 3,3% від середньооблікової чисельності штатних працівників;
  • переведені на неповний робочий день (тиждень) – 11,8 тис. осіб, або 6,2%.

У другому кварталі:

  • перебували у відпустках без збереження зарплати – 3,6 тис. осіб, або 2%;
  • переведені на неповний день (тиждень) – 11,2 тис. осіб, або 6%.

Раніше в інтерв’ю GMK Center Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг», розповів, що під час карантину було повністю зупинено роботу блюмінга-1, двох дрібносортних станів (№1 і №3) першого сортопрокатного цеху, дрібносортного стану №5 другого сортопрокатного цеху, центральної електротехнічної лабораторії та частково електроремонтного цеху.

Проте найбільші роботодавці галузі з великим штатом працівників у 2020 році не проводили жодних заходів оптимізації чисельності персоналу (скорочень).

«У 2020 році Група не проводила процесів оптимізації персоналу. Чисельність персоналу також істотно не змінилася, що серед іншого зумовлено також впливом пандемії», – наголошують у прес-службі «Метінвесту».

Як повідомили у Ferrexpo, середньооблікова чисельність працівників трьох ГЗК компанії за 2020 рік знизилася на 3,7% – до 8227 осіб. Це зумовлено природним виходом персоналу на пенсію за віком.

На деяких підприємствах, де змінювалася структура виробництва, відбувалася внутрішня ротація: вивільнені співробітники мали пріоритет при влаштуванні на роботу в рамках компанії.

«У 2020 році ми прийшли до двох найважливіших етапів в історії комбінату – зупинили роботу двохванного сталеплавильного агрегату №6 мартенівського цеху й першої ділянки блюмінга. Закриття цих об’єктів було частиною наших інвестзобов’язань у контексті модернізації виробництва, зниження викидів, покращення екології міста й регіону. Плануючи закриття цих об’єктів, ми скоротили зовнішнє прийняття на роботу. Здійснили це для того, щоб дати можливість своїм співробітникам знайти для себе нові робочі місця всередині підприємства, наприклад, продовжити роботу на нових машинах безперервного лиття заготовки», – розповідає Юлія Чермазович, директор департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Утім, відбувалися в ГМК і скорочення персоналу як крайній вимушений захід.

«У другому кварталі минулого року багато наших клієнтів просто зупинилися. Ми змушені були увійти в режим жорсткої економії. Спочатку перейшли на режим неповного робочого часу, а потім, на жаль, були змушені звільнити 25% персоналу. Але ми підійшли до цього дуже відповідально – кожному співробітнику виплатили вихідну допомогу в розмірі від трьох до шести місячних окладів. Загальна сума виплат становила майже 40 млн грн. Це був тяжкий, але вимушений захід. Завдяки цьому нам вдалося зберегти свої позиції на світовому ринку і, таким чином, зберегти основну частину команди й гідну зарплату», – відзначає Анна Качала, менеджер з управління виробничим персоналом «Сентравіс».

Брак рук

Упродовж кількох останніх років металурги відчували брак кадрів за багатьма позиціями. Здебільшого це було пов’язано з трудовою міграцією. Закриття кордонів унаслідок пандемії в 2020 році багато в чому нівелювало цей фактор. З іншого боку, в умовах світового економічного спаду й нестабільності внутрішнього виробництва потреба в персоналі зменшилася. Проте вакансії на підприємствах є завжди через природні причини – плинність кадрів, вихід на пенсію фахівців старших вікових груп, зміну структури виробництва та ін.

Підприємствам може не вистачати як унікальних фахівців за вузькими напрямами, так і персоналу масових професій, які в ГМК виконують допоміжні функції.

«Нестачу ми відчуваємо переважно за невластивими металургійній галузі професіями – це водії автобусів, машиністи екскаваторів, токарі. Це багато в чому унікальні професії на ринку і, на жаль, не надто популярні серед молоді. До того ж, щоб стати професіоналом у таких сферах, потрібно мати багаторічний досвід роботи. Середній вік реальних професіоналів за цими напрямами близький або вже досягнув пенсійного», – говорить Юлія Чермазович.

У свою чергу у Ferrexpo серед спеціальностей, за якими наявний ьрак фахівців, називають:

  • фахівці у сфері маркшейдерії та геології;
  • ремонтники (електрослюсарі, слюсарі, зварювальники);
  • фахівці з управління залізничною технікою.

Крім трудової міграції, на ринок негативно впливає значне погіршення якості освіти та непопулярність у молоді «промислових» професій.

«Українська промисловість загалом відчуває дефіцит кваліфікованого персоналу. Якщо говорити про ремонтні служби, то спостерігається нестача таких спеціальностей, як зварювальники, токарі, монтажники. Крім того, в Україні поступово дає про себе знати дефіцит нових інженерних кадрів. За останні роки значно знизилася привабливість інженерної праці, про що свідчить зниження популярності відповідних дисциплін у навчальних закладах. Середній вік такого персоналу на виробництві наблизився до позначки 50 років, вкрай мало таких фахівців віком до 30 років», – відзначають у «Метінвесті».

Так чи інакше компанії ГМК змушені намагатися самостійно забезпечувати себе кадрами. Це вже стало частиною політики корпоративної соціальної відповідальності.

«Ми намагаємося проводити профорієнтаційну роботу щодо підвищення інтересу школярів до технічних професій. Цього року плануємо відкрити в Дніпрі ще кілька технічних лабораторій», – сказав в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» Денис Морозов, перший заступник гендиректора «Інтерпайпу».

Персональні перспективи

Згідно з результатами проведеного Національним банком опитування ділових очікувань, п’ятий квартал поспіль бізнес налаштований на скорочення співробітників, але динаміка негативних очікувань сповільнюється. Зокрема, частка підприємств, які планують зменшувати кількість персоналу упродовж найближчого року, скоротилася до 21,4% з 33,3% кварталом раніше. У свою чергу опитування Європейської Бізнес Асоціації свідчить, що 60% компаній не планують змінювати кількість персоналу, 28% – хочуть збільшувати, 12% – скорочувати.

Оскільки більшість країн продовжують дотримуватися карантинних обмежень різного ступеня жорсткості, можна з упевненістю говорити, що перше півріччя поточного року демонструватиме вже сформовані тенденції на ринку праці.

«Йдеться про зниження кількості вакансій, закріплення віддаленої зайнятості на постійній основі, скорочення зарплат. Зниження економічної активності поки що не дає змоги говорити про суттєві позитивні зміни на ринку праці у 2021 році. Можливо, у разі зміни ситуації влітку-восени 2021 року ми зможемо розраховувати на пожвавлення ринку праці. Структура ринку праці однозначно буде змінюватися: форми зайнятості, регулювання трудових відносин, запит на певних фахівців, їхні компетенції та навички», – каже Жанна Балабанюк, CEO консалтингової компанії R&C Kyiv Group LLC.

Водночас на думку Андрія Самчишина, дуже імовірно, що цього року ситуація покращиться. Відкладений споживчий попит був помітний уже в четвертому кварталі 2020 року. Якщо статистика і реальність щодо коронавірусу й далі тішитимуть нас зниженням захворюваності, персонал матиме шанс не лише повернути собі статус «дефіцитного», а й отримати в 2021 році приріст зарплати в 20%. Як би парадоксально це не звучало – дефіцит робочого персоналу означає, що з бізнес-активністю в Україні все добре.

«Зараз спостерігається збільшення попиту на топ-менеджмент і позиції, роль яких сфокусована на оптимізації (зменшенні) витрат. Представники робочих спеціальностей, безумовно, і далі матимуть попит. У 2020 році ми спостерігали тренд уповільнення, але не зупинення міграції українців за кордон (їдуть значною мірою представники робочих спеціальностей). Цей тренд збережеться й у 2021 році», – додає Наталія Щетиніна.

Що стосується компаній ГМК, то тут ситуація відповідає кон’юнктурі ринків: рудний сегмент – позитивні очікування, металургія – трохи складніше. Очікування підприємств ГМК щодо зміни кількості працівників на перший квартал 2021 року є такими (подано у вигляді балансу: плюс означає переважання позитивних оцінок, мінус – негативних):

  • добування залізної руди – +7 (93 – не зміниться);
  • металургія – -5 (73 – не зміниться, 16 – скоротиться).

Утім, найбільші компанія ГМК не скорочували персонал в умовах карантину та погіршення кон’юнктури ринків у першій половині минулого року. Тому у разі стабільного завантаження цього року таких заходів, найімовірніше, також не буде. Для збереження і стимулювання персоналу найбільші роботодавці галузі вже запланували істотні зміни систем мотивації.