shutterstock.com

Українські експортери руди надають перевагу преміальним ринкам Європи з коротким логістичним плечем

У минулому році українські металурги продовжили нарощувати зовнішні поставки залізорудної сировини на європейському напрямку. Експорт в азійський регіон, навпаки, зменшився.

У 2018 році поставки залізної руди в Азію скоротилися порівняно з 2017 роком на 22%, до 11,7 млн т. Зокрема, Китай зменшив ввезення українського ЗРС на 25%, до 8,9 млн т, а Японія – на 17%, до 1,01 млн т. Водночас експорт в Європу збільшився на 12%, до 24,8 млн т. При цьому Сербія наростила ввезення української руди на 58%, до 1,95 млн т; Польща – на 26%, до 5,5 млн т; Чехія – на 14%, до 5,2 млн т, Німеччина – на 13%, до 1,6 млн т.

gmk.center

Загалом за рік вітчизняний гірничо-металургійний комплекс наростив експорт залізної руди в грошовому виразі на 11%, до $2,87 млрд. При цьому фізичний обсяг відвантаження на зовнішні ринки скоротився на 1,3%, до 36,9 млн.

Курс на Європу

Український ГМК нарощує експорт руди в Європу останні кілька років. У 2016-2018 роках поставки в європейські країни збільшилися на 15,5%, або на 3,3 млн т. Питома вага європейського ринку в структурі експорту ЗРС у 2016-2018 роках зросла з 54,7% до 67,1%. Поставки на найбільші азійські ринки (Китай, Південна Корея та Японія) знизилися на 36,5% – до 10,7 млн т. Питома вага цих трьох країн у структурі експорту ЗРС за 2016-2018 роки зменшилася з 42,8% до 28,9%. Питома вага китайського ринку скоротилася з 37,5% до 24,1%.

gmk.center

На думку Дмитра Хорошуна, аналітика ІК Concorde Capital, вирішальний вплив на зростання експорту в Європу мали поставки «Метінвесту». У 2018 році «Метінвест» (Північний ГЗК, ІнГЗК, ЦГЗК) знизив поставки в Китай на 2 млн т, але збільшив поставки в Європу приблизно на 1,2 млн т. Експерт допускає, що ПівдГЗК також скоротив поставки в Китай, приблизно на 1 млн т.

Причини зміни курсу

urf.ua

Експерти відзначають суто економічні причини збільшення експорту ЗРС в Європу. Аналітик «ГМК-Центру» Андрій Глущенко вважає, що для українських ГЗК європейський ринок є привабливішим, ніж азійський.

«Передусім через менші транспортні витрати, – уточнює він. – На азійському ринку сильні гравці – Австралія і Бразилія, які знаходяться географічно ближче і тому мають менші витрати на доставку».

Збільшення поставок на високомаржинальний ринок Європи – дуже логічний тренд. На цьому ринку українські експортери заробляють більше, ніж на багатьох інших ринках.

«Сподіваюся, цей тренд продовжиться й у 2019 році, – додає Дмитро Хорошун. – Однак зазначу, що в 2018 році експорт агломерованої сировини (переважно окатишів) до Австрії знизився, за моїми оцінками, на 0,6 млн т, здебільшого за рахунок падіння обсягів Ferrexpo».

Зниження експорту руди в Азію не є необхідною умовою розвитку європейського напрямку. Адже в Україні є ще вільні потужності. Хоча Ferrexpo працює практично на повну потужність, але й вона ще має ресурс близько 1-1,5 млн т. А ось «Метінвест» може істотно збільшити обсяги. У 2018 році компанія виробила 27,3 млн т концентрату, тоді як в 2013 році – 36,9 млн т.

«Вважаю, саме в 2019 році, у зв’язку з катастрофою на дамбі компанії Vale в Бразилії та очікуваним дефіцитом на ринку ЗРС, стане актуальним питання, чи зможе Україна істотно наростити обсяги експорту ЗРС в усіх напрямках, замість того, щоб перекидати обсяги з одного напрямку на інший», – відзначає Дмитро Хорошун.

У свою чергу Денис Саква, старший аналітик інвесткомпанії Dragon Capital, нагадує, що зниження поставок окатишів з Бразилії після аварії на Samarco в 2015 році відкрило для українських виробників вікно для поставок високоякісних окатишів з високим вмістом заліза. Цим скористалися Ferrexpo і «Метінвест».

«Для наших компаній ринки Європи є природними – через їхню територіальну близькість та коротке транспортне плече, – пояснює Денис Саква. – Китай – це низькомаржинальний ринок. А у японських виробників жорсткі вимоги до якості та стабільності якісних характеристик сировини».

Перспективи експорту ЗРС

shutterstock.com

За оцінками експертів, регіональні напрямки експорту залізної руди цього року істотно не зміняться. Європа залишиться в пріоритеті.

«В останні роки європейський ринок демонструє зростання рівня завантаження виробничих потужностей, – зазначає Андрій Глущенко. – Відповідно, зростає попит на залізорудну сировину. За нашими оцінками, завантаження потужностей з виплавки сталі в ЄС зросло з 71% в 2016 році до 79% в 2018 році. Збільшенню завантаження потужностей сприяють і запроваджені нещодавно торгові обмеження на імпорт сталі в ЄС. Вони діятимуть до 2021 року. Тому можна очікувати, що найближчим часом українські підприємства збережуть інтерес до поставок ЗРС на європейський ринок».

За великим рахунком, оптимістичні очікування щодо українського експорту ЗРС засновані на негативі. Йдеться про аварію на хвостосховищах Vale в Бразилії та дефіцит сировини на світовому ринку, що виник через неї. На думку Дениса Сакви, внаслідок катастрофи з ринку піде до 70 млн т руди і близько 11 млн т окатишів.

«У «Метінвесту» має бути можливість наростити обсяги виробництва і збільшити експорт ЗРС на дефіцитний після катастрофи Vale ринок 2019 року», – вважає Дмитро Хорошун. – Додатковий попит у зв’язку зі зниженням обсягів поставок Vale може виникнути на будь-якому ринку. Стратегія збільшення продажів на високомаржинальному ринку Європи, про яку заявляв «Метінвест», цього року може бути доповнена продажами на різних ринках».

Утім, можливостями може скористатися також Ferrexpo. «Компанія заявляла про бажання підтримувати значні обсяги поставок споживачам ЗРС з високою платоспроможністю. Ferrexpo це потрібно, зокрема, для того, щоб мати достатній обсяг контрактів, які виступають заставою за кредитом передекспортного фінансування. Ferrexpo, як і «Метінвест», вважатиме за краще продати якомога дорожче, тобто якомога ближче (в Європу). Але в Ferrexpo згадували, що азійські покупці (Японія, Південна Корея, Тайвань) – одні з кращих, оскільки дуже стійкі до кризи. Тому компанія хоче наростити поставки в цей регіон. Тобто тепер видно: переживши дефолт і реструктуризацію боргів, Ferrexpo в своїй стратегії продажів враховує не тільки миттєвий прибуток, а й довгострокові ризики, пов’язані зі стабільністю як продажів, так і фінансування», – наголошує Дмитро Хорошун.

Натомість Денис Саква вважає, що додатковий попит та експорт будуть обмежені можливостями наших виробників нарощувати виробництво. Ferrexpo цього року здійснюватиме черговий ремонт лінії з виробництва окатишів, тому обсяги виробництва, швидше за все, будуть приблизно на торішньому рівні. «Метінвест» може наростити обсяги на кілька відсотків.

Цінові перспективи

З одного боку, після катастрофи в Бразилії ціни на залізорудну сировину навіть не поповзли, а злетіли вгору.

«Після аварії на дамбі в Бразилії котирування ф’ючерсів на залізну руду (62% Fe) підскочили за останній місяць на 18%, – зазначає Андрій Глущенко. – На спотовому ринку ціни зросли скромніше – на 10-15% залежно від виду ЗРС. Фактор дефіциту сировини сприятиме утриманню високих цін доти, доки не будуть вирішені питання з нарощуванням поставок з інших джерел».

shutterstock.com

З іншого боку, слід враховувати фактор попиту з боку Китаю. Якщо Китай не запустить посилену грошово-кредитну/фіскальну програму стимулювання економіки загалом і ринку нерухомості зокрема, то ефект зниження обсягів пропозиції на ринку ЗРС через аварію на дамбі Vale цілком може бути компенсований зниженням попиту Китаю.

«У цьому випадку з нинішніх $80-90 за т (з доставкою до Китаю) ціна може знизитися до кінця року до $60-70 за т», – допускає Дмитро Хорошун.

За його словами, якщо Китай зважиться на черговий раунд стимулювання, то в 2019 році ціна може втриматися в діапазоні $70-90 за т. На жаль для українських експортерів ЗРС, Китай наразі аж ніяк не бажає «розганяти» ринок нерухомості, критичний для попиту на сталь і ЗРС.

При цьому є надія, що ціни на окатиші із вмістом заліза 65% будуть більш стабільними. Аварія на Vale призведе до зупинки потужностей з виробництва pellet feed (сировина для виробництва окатишів) обсягом 11 млн т на рік. Що, імовірно, стане причиною зниження виробництва окатишів на приблизно такий самий обсяг. А це майже 10% світового обсягу вільної торгівлі окатишами. Українські експортери окатишів – «Метінвест» і Ferrexpo – сподіваються, що ціна не опуститься нижче нинішнього рівня $140 за т, а можливо, навіть зросте.