Exclusive Економічний глухий кут: чому чергове підвищення тарифів УЗ лише поглибить її фінансову діру

За оцінками самої «Укрзалізниці», зростання вантажних тарифів на 20% призведе до зниження обсягу вантажоперевезень на 19%

Поточний фінансовий стан «Укрзалізниці» є критичним: компанія оголосила технічний дефолт і зазнала рекордних збитків. Задля розв’язання проблем перевізник планує підвищити вантажні тарифи на 45%. Бізнес вважає це «пострілом у ногу»: замість доходів — відтік клієнтів, зупинка підприємств і загроза для всієї промисловості.

З ініціативи Національної асоціації добувної промисловості України (НАДПУ) відбувся круглий стіл «Підвищення тарифів Укрзалізниці: ризики для добувної галузі та економіки». Представники металургійної, добувної, будівельної та інших галузей — тобто саме тих сфер економіки, які вже стикаються з фінансовими труднощами, — виступили проти цього рішення. GMK Center наводить ключові тези з виступів представників бізнесу.

Залізнична ситуація

Поточний фінансовий стан «Укрзалізниці» можна вважати критичним: держкомпанія оголосила технічний дефолт, а за I квартал зафіксовано збиток у 7,9 млрд грн. Така ситуація стала наслідком кількох чинників — скорочення вантажних перевезень, зростання вартості енергоносіїв, збільшення втрат через постійні обстріли й тиску накопичених боргів. Не врятувала ситуацію навіть державна підтримка у розмірі 16 млрд грн на покриття збитків від пасажирських перевезень.

На тлі цього «Укрзалізниця» прагне вирішити проблему дефіциту коштів і домовитися про реструктуризацію боргів. Шлях обрано традиційний — збільшити доходи від прибуткового вантажного сегменту: за підсумками минулого року прибуток від нього склав 6 млрд грн, хоча у 2026-му перевезення вантажів залізницею вперше можуть стати збитковими. Водночас, на думку виконавчого директора УкрФА Сергія Кудрявцева, державне підприємство у військовий час не повинно ставити за мету отримання високих прибутків, лише забезпечувати стабільне функціонування економіки.

УЗ планує підвищити вантажні тарифи на 30% вже із серпня та ще на 15% з 1 січня 2027 року. Сумарне зростання може сягнути 45%, а збільшення доходів «Укрзалізниці» — 26 млрд грн. Востаннє підвищення тарифів на вантажні перевезення залізницею відбулося 2022-го.

 Чому бізнес проти

 Український бізнес, як ніхто інший, розуміє проблеми «Укрзалізниці», оскільки сам стикається з ними, але виживання держперевізника не може відбуватися коштом вантажовідправників. Учасники круглого столу, присвяченого цьому питанню, наголосили на кількох причинах, чому зараз не можна посилювати фінансове навантаження на бізнес:

1. Промисловість уже працює на межі виживання.

Величезні ціни й тарифи на енергоносії, вплив CBAM і європейського протекціонізму, дефіцит персоналу й дороге кредитування — і за таких обставин ще один удар у вигляді підвищення тарифів на 45%.

«Наше підприємство є стабільно збитковим: за підсумками I кварталу поточного року збиток становив $160 млн. Діяльність підтримується лише завдяки дотаціям материнської компанії. Щомісяця акціонери й інвестори зважують два варіанти: закрити підприємство та вийти з українського ринку чи продовжувати роботу. Досі вибір був на користь продовження — задля збереження колективу в 20 тис. осіб і значно більшої кількості зайнятих у суміжних галузях», — розповів Юрій Литвин, директор з логістики «АрселорМіттал Кривий Ріг».

2. Аномальне зростання тарифів.

У світовій практиці залізничні тарифи не зростають одразу на двозначні відсотки: таке збільшення є аномальним і руйнівним для ринку.

3. Тарифи УЗ вже програють автотранспорту.

За словами Олександра Загребельного, комерційного директора Марганецького ГЗК, перевезення 1 т вантажу з Марганця до Одеси залізницею коштує 1000 грн із ПДВ, автотранспортом — 720 грн. Ба більше, українські тарифи на перевезення окремих видів вантажів уже вищі, ніж аналогічні в сусідніх країнах.

4. «Укрзалізниця» не вичерпала внутрішніх резервів.

Учасники вказали на кілька невикористаних джерел: реалізація металобрухту, продаж або оренда непрофільних активів, оптимізація витрат.

5. Непрозорість і порушення регуляторних процедур.

Фінплан УЗ на 2025 рік затвердили 30 грудня — за один день до кінця звітного року. Фінплан на 2026-й досі не затверджено. За таких умов перевірити обґрунтованість витрат неможливо. До того ж рішення, яке має загальнодержавне значення, просувається в кулуарах, а не через відкрите обговорення.

«Поточний формат обговорення питання, яке має колосальний вплив на економіку всієї країни, є абсолютно неприйнятним. Замість цивілізованої практики відвертих і відкритих дискусій… наразі застосовується фактично напівтаємний, кулуарний механізм. Спроби обґрунтувати та просунути рішення через ходіння кабінетами й емоційні публікації у соцмережах не можуть вважатися адекватним замінником прозорої процедури», — наголосив директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк.

6. Удар по інвестиційній привабливості.

Для будь-якого іноземного інвестора — зокрема в добувну галузь і критичну сировину — ключовим є передбачуваність витрат. Стрибок тарифів монополіста одразу на 45% стає «червоним прапорцем», що сигналізує про неприйнятні регуляторні ризики.

Понад те, за оцінками ОП «Укрметалургпром», сумарний ефект інфляції за період 2022–2025 років становить більш ніж 61%. Водночас вартість послуг із перевезення вантажів «Укрзалізницею» для аналогічного обсягу на кінець 2025-го сягнула 71%. Тобто попереднє шокове зростання залізничних тарифів у 2022-му на 70% досі повністю не нівельовано сукупною інфляцією, тож піднімати питання про подальше коригування тарифів можна буде щонайменше наприкінці 2026 року.

Що робитиме бізнес

Під час зустрічі учасники наголосили на необхідності прозорих і спільних механізмів прийняття рішень. Наразі рішення про підвищення тарифів проштовхується кулуарно, без діалогу з бізнесом та оцінки впливу на ключові сектори економіки.

За результатами обговорення галузеві асоціації разом з окремими компаніями надішлють індивідуальні й колективні звернення до профільних міністерств. Та головне — учасники круглого столу готують лист до міжнародних партнерів, зокрема Єврокомісії. Мета — домогтися перегляду рішення та розгляду партнерами можливості цільової фінансової підтримки «Укрзалізниці», замість перекладання навантаження на промисловість. Також заплановано розширену пресконференцію за участю металургів, хіміків, аграріїв і будівельників.

«Влада візьметься за це питання всерйоз лише тоді, коли усвідомить реальну загрозу масового закриття приватних підприємств і втрат для бюджету. Поки що чиновники ставляться до бізнесу споживацьки, вважаючи, що ми нікуди не дінемося та все одно платитимемо. Публічний розголос має вирішальне значення», — зауважила Ксенія Оринчак, виконавчий директор НАДПУ.

Зі свого боку Роман Джуранюк, заступник голови Державної регуляторної служби (ДРС) з цифровізації, наголосив, що після надходження проєкту акта ДРС проведе його незалежну експертизу, серед іншого ретельно перевірить аналіз регуляторного впливу й дотримання принципів державної регуляторної політики, додавши, що громадське обговорення пропозицій бізнесу є не формальністю, а базовою умовою якісної державної політики.

До чого призведе підвищення тарифів

На думку ключових вантажовідправників, різке збільшення тарифів на вантажоперевезення спричинить украй негативні наслідки для всієї української економіки та навіть самої «Укрзалізниці»:

1. Новий цикл скорочення вантажоперевезень.

Підвищення вантажних тарифів поглибить втрату «Укрзалізницею» вантажної бази. За підсумками 2025 року вантажоперевезення скоротилися на 7,8% р./р., до 161,3 млн т, тоді як дохід від цього напрямку впав на 19% р./р. На початку поточного року УЗ очікувала, що обсяг вантажоперевезень у 2026-му практично не зміниться (161 млн т), проте за підсумками I кварталу спад продовжився — на 6,4% р./р. до 34,8 млн т.

За оцінками «АрселорМіттал Кривий Ріг», підвищення тарифів зумовить додаткове скорочення вантажної бази підприємства приблизно на 5 млн т на рік — тобто на 5–7% від поточних обсягів. Це, знову ж таки, спровокує ланцюгову реакцію: доходи «Укрзалізниці» скоротяться, що створить підґрунтя для нового подальшого підвищення тарифів.

За розрахунками самої «Укрзалізниці», підвищення вантажних тарифів на 20% призведе до зниження обсягу перевезень на 19% і подальшого зниження доходів від цього напрямку. Скорочення вантажної бази означатиме фізичну втрату мільйонів тонн перевезень і подальше падіння доходів. Захід, що позиціонується як інструмент закриття фінансової діри, лише поглибить її.

2. Скорочення виробництва або зупинка підприємств.

Великі промислові вантажовласники — металурги, гірники, хіміки — на відміну від аграріїв, не можуть перейти на автотранспорт. Підвищення тарифів для них означає критичне зростання собівартості або зупинку. За словами директора GMK Center Станіслава Зінченка, навіть без впливу залізничних тарифів металургія за найгіршого сценарію може втратити 25% виробництва до кінця 2026 року, а протягом 2027-го — ще 20%.

«Продукція вітчизняних виробників стає дедалі менш конкурентоспроможною навіть на внутрішньому ринку. Ще кілька аналогічних підвищень — і відновлення інфраструктури країни виявиться вигіднішим завдяки імпорту з Польщі, Румунії, Угорщини, аніж виробництву на українських підприємствах. Додатковим тягарем є постійне зростання як експортних зборів, так і платежів за використання ресурсів», — додав Костянтин Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів.

3. Підрив конкурентоспроможності експорту.

Торговельний баланс України і без того погіршується: за п’ять місяців 2026 року імпорт зріс на 30% (до $41 млрд), тоді як експорт — лише на 3% (до $17 млрд). Дорожча залізнична логістика ще знизить конкурентоспроможність вітчизняної продукції, особливо з урахуванням запровадження CBAM і нових квот на сталеву продукцію з 1 липня.

4. Зростання інфляції.

Інфляція в Україні у травні 2026 року досягла 8,2% р./р. Промислова інфляція у квітні прискорилася до 40,2% р./р.  з 36,6% р./р.  у березні, сягнувши максимуму за рік. Залізничні тарифи безпосередньо впливають як на окремі галузі економіки, так і на кінцевих споживачів, адже будь-які додаткові витрати в підсумку перекладаються на громадян.

5. Переведення вантажів на автодороги.

Для частини вантажів (будматеріали, зерно, продукти переробки) альтернатива залізниці є: перехід на автотранспорт на дистанціях до 400–500 км прискорить зношування доріг і збільшить навантаження на бюджет.

Потрібен діалог

Подальша втрата «Укрзалізницею» вантажної бази означає не лише скорочення доходів, а й простій потужностей (вагони, локомотиви, термінали, колії), що не знімає видатків на їхнє утримання (близько 80% витрат держкомпанії є умовно постійними). Як наслідок, собівартість транспортування кожної тонни вантажу зростатиме. Ознаки цього вже помітні на одеському напрямку: постійні обстріли портової інфраструктури ускладнюють експорт через порти Великої Одеси та Дунаю.

Підвищення вантажних тарифів не вирішить системних проблем УЗ, а за поточних умов нагадує «постріл у ногу».

«Якщо мета поточної політики полягає в тому, щоб залишити без роботи ще 10 тис. працівників галузі з метою стимулювання їхнього вступу до лав ЗСУ, просимо офіційно про це повідомити. У такому разі ми спрямуємо ресурси на фінансову підтримку цих процесів», — зазначив Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром».

Щоби зупинити погіршення фінансового стану «Укрзалізниці», необхідно підходити до вирішення проблеми комплексно та шукати виважене й взаємовигідне рішення як партнери (клієнт і постачальник послуг). Єдиним конструктивним шляхом є переведення дискусії у публічну площину на основі точних розрахунків і фахового діалогу. Це необхідно для досягнення компромісу між фінансовою стабільністю «Укрзалізниці» та збереженням вітчизняного виробництва, яке й забезпечує її тарифні надходження.