Exclusive Під напругою: дорога електроенергія стала тягарем для української промисловості

Фактор ціни на електроенергію є критичним для конкурентоспроможності підприємств

Представники енергоємних галузей закликають урядовців переглянути підходи до функціонування та регулювання вітчизняного ринку електроенергії, аби зберегти промисловий потенціал держави – наразі ситуація з цінами для великих виробників близька до критичної. Про це йшлося на круглому столі «Ринок електроенергії України: виклики для промисловості та ГМК», організованому GMK Center.

Стан української енергетики

Ціна і доступність електроенергії наразі справді є викликом для України, зазначають експерти.

Через війну та російські атаки країна має дефіцит генеруючих потужностей. Зокрема, тимчасово окупована ЗАЕС, через російські атаки постраждали вітчизняні тепло- та гідроелектростанції, під окупацією залишилась велика частина вітрогенерації.

З 2022 року відчутно зросли ціни для всіх категорій споживачів – і для населення, і для промисловості. Це суттєвою мірою сталося через збільшення собівартості виробництва і доставки е/е.

Серед факторів – валютні коливання, що відобразилися на вартості енергоресурсів, адже країна імпортує значну їх частину. В державі також з’явилася додаткова газова генерація, а газ є дорогим ресурсом для виробництва електроенергії.

Окрім того, відбулося зростання тарифів НЕК «Укренерго», яке зауважують експерти, було пов’язане з прагненням підвищити рівень розрахунків з ВДЕ, необхідністю відновлення пошкодженої інфраструктури, погіршенням платіжної дисципліни тощо.

Водночас скоротилися обсяги передачі електроенергії – з 2022 року рівень споживання становить близько 30% від довоєнного.

Вартість електроенергії в Україні також є відображенням технічних (обмеження експортно-імпортного потенціалу) та економічних чинників (прайс-кепи, відсутність контрактації міждержавного перетину). Україна буде залежною від імпорту, доки матиме дефіцит електроенергії, і ця ситуація буде впливати на ціни, констатують експерти.

Виклики для металургів

Якщо не змінити ситуацію з цінами на електроенергію, підкреслила ексміністр енергетики України та радниця CEO «АрселорМіттал Кривий Ріг» Ольга Буславець, країна може втратити металургію, а відтак – близько 7% ВВП, і стати залежною від імпорту металопродукції.

Основними чинниками зростання цін вона назвала обмежену конкуренцію на ринку, зростання тарифів природних монополій, у які закладені давні нерозв’язані проблеми енергетиків, а також регіональні дисбаланси (втрата генерації на сході й будівництво нових потужностей на заході створюють потребу у транспортуванні енергії на великі відстані).

За її словами, в останній рік спостерігається активне будівництво децентралізованої генерації, проте не зростання кількості нових споживачів. Тож втрата нинішнього промислового споживання і його потенціалу буде болісною і безпосередньо для енергетики.

Ціна на електроенергію – один з чинників, що визначає конкурентоспроможність промислових підприємств, зауважив аналітик GMK Center Андрій Глущенко. Водночас її вартість в Україні вища, ніж у більшості країн ЄС. Середня ціна на вітчизняному ринку на добу наперед (РДН) торік склала €112/МВт-год (+23% р./р.).

Частина е/е в собівартості продукції гірничо-металургійного комплексу є значною: 50-60% – для залізорудного концентрату, 30-35% – залізорудних окатків, 10-15% – сталі, виплавленої в електродугових печах.

Так, наприклад, частка вартості електроенергії у ціні реалізації продукції «АрселорМіттал Кривий Ріг» у 2021 становила 7%, а у 2025 -– вже 20%. За словами генерального директора Мауро Лонгобардо, підприємство є дуже енергоємним, і наразі, навіть не працюючи на повну потужність, споживає приблизно 250 МВт-год за годину роботи.

Криворізький меткомбінат виробляє продукцію для будівельного сектору, яка продається за цінами світового ринку. Підприємство не має змоги перекласти збільшення витрат на енергоносії на клієнтів, а масштаб виробництва не дозволяє покладатися на внутрішній попит. На експортних же ринках (наразі основним напрямком є Європа) АМКР змушений конкурувати з виробниками із країн із дешевшою електроенергією.

За 5 місяців поточного року чистий збиток підприємства склав 3,8 млрд грн. За словами Мауро Лонгобардо, зараз для АМКР йдеться навіть не про розвиток, а про елементарне виживання.

«Ми оптимізували все, що могли. Але без системного рішення з боку держави, зокрема щодо енергетичних тарифів, ми не зможемо продовжувати роботу», – наголосив він.

Доступну і конкурентну електроенергію називає критичним фактором для собівартості й конкурентоспроможності на світових ринках і Василь Гончарук, директор ТОВ «Дніпросталь-Енерго», енергопостачальника в структурі компанії «Інтерпайп».

Окрім безпосереднього впливу на собівартість продукції українських металургів, дорога електроенергія відбивається на ланцюжку доданої вартості, зменшує локалізацію. Так, за словами Ігоря Кандаурова, керівника управління закупівель «Сентравіс», одного з найбільших у Європі постачальників нержавіючих труб, її вартість вплинула на придбання заготовок із нержавіючої сталі для компанії. Раніше більша їх частина надходила від українських постачальників, проте наразі вони також підіймають ціни через здорожчання енергоносіїв.

«Для того, аби конкурувати на світовому ринку, оскільки майже 100% нашої продукції експортується, ми змушені купувати заготовки в Індії, також, наприклад, розглядаємо Китай», – зауважив Кандауров.

Він додав, що українські постачальники є більш гнучкими, набагато швидше реагують на зміни в попиті та мають менший строк виконання замовлень. Проте «Сентравіс» втрачає ці переваги, оскільки вітчизняні виробники не можуть запропонувати конкурентні ціни.

Головні проблеми

Представники галузі окреслили ряд проблем українського ринку, які безпосередньо впливають на їхню виробничу діяльність.

Однією з найгостріших є неможливість прогнозування цін, а відтак і виробничого процесу, відсутність відкритої інформації про баланс енергосистеми, до якої, наприклад, мають доступ учасники ринку у Європі (дефіцит, профіцит, прогнози генерації), тож постачальники і трейдери змушені працювати фактично наосліп.

Учасники круглого столу вказують на важливість прогнозованих умов імпорту, зокрема, імплементацію таких європейських інструментів, як довгострокові аукціони на доступ до міждержавного перетину. Це, поміж іншого, відкриє можливість укладати форвардні контракти з європейськими постачальниками, дасть відповідний сигнал внутрішньому ринку. Наразі ж українські промисловці змушені працювати на основі спотових цін, в режимі одного дня.

Ще одна із пропозицій – продаж електроенергії за спеціальними умовами. Так, можна було б зобов’язати «Енергоатом», який виробляє більше половини е/е в країні, продавати частину обсягів за фіксованими цінами для промисловості. Як зауважила Ольга Буславець, Україна вже застосовувала подібну практику. Зокрема, у 2020 році єнергоємні підприємства могли купувати електроенергію від «Енергоатома» на довгостроковий період на спеціальних аукціонах з певним коридором цін.

У пошуку рішення

Експерти, представники металургійної галузі та посадовці сходяться на думці, що потрібна державна політика, аби максимально наблизити вітчизняний ринок електроенергії до справедливого балансу між інтересами енергетиків і великих споживачів.

«Треба виносити цю дискусію не на рівень регулятора – НКРЕКП, навіть не на рівень Міненерго. Це ширше питання» – зауважує Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром».

На його думку, до розробки такого рішення також мають долучитися європейські партнери країни.

Олександр Каленков зазначає: окрім заходів у середньостроковій перспективі потрібні і негайні, з горизонтом у місяці, оскільки у важкій ситуації знаходяться не тільки металурги, але й феросплавники, хіміки та інші промислові галузі.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Андрій Телюпа каже – відомство розуміє масштаб проблеми, шукає шляхи допомоги бізнесу. Проте питання є складним. Збільшення генерації, а відтак і створення більшої пропозиції, що згодом призведе до зниження цін – тривалий процес, тож міністерство готове максимально підтримувати галузь.

Він нагадав, що Мінекономіки нині повністю відповідає за промислову політику і розпочинає розробку нової промислової стратегії України.

«Проблематика вартості електроенергії та енергетичних ресурсів загалом є ключовою у цьому процесі. За нашою аналітикою, це становить майже половину успіху подальшого розвитку промисловості країни», – підкреслив він.

Заступник міністра вважає, що потрібно спільно шукати працююче рішення – найбільш ефективні програми компенсації, держпідтримки або спеціального тарифу, який задовольнить потреби галузі, буде реально імплементований та не викличе негативної реакції з боку європейських партнерів у рамках євроінтеграційного процесу. Формування спільного бачення та конкретні пропозиції, зазначив Андрій Телюпа, дозволять піднести це питання на урядовий рівень для прийняття політичного рішення і збереження конкурентоспроможності української промисловості.

Після руйнації енергетичних потужностей внаслідок російських атак, блекаутів та значних обмежень вартість кіловат-години для політиків відійшла на другий план, йшлося на круглому столі, Проте така ситуація не може тривати надалі, і потребує якнайшвидшого вирішення.