Не пройдет и полгода: стабильная работа азовских портов снова под угрозой(с) shutterstock

Росія закриває Керченську протоку для іноземних кораблів до жовтня. Заборона поки що не стосується торгових суден

Російське Міністерство оборони розпорядилося закрити Керченську протоку для іноземних військових кораблів та інших державних суден з 24 квітня по 31 жовтня 2021 року. Міністерство закордонних справ України вже висловило протест у зв’язку з обмеженням свободи судноплавства в окремих акваторіях Чорного моря поблизу Керченської протоки.

«Такі дії Російської Федерації є черговою спробою на порушення норм і принципів міжнародного права узурпувати суверенні права України як прибережної держави, оскільки саме Україна має права регулювати судноплавство в цих акваторіях Чорного моря. Також цей крок є грубим порушенням права на свободу судноплавства, гарантованого Конвенцією ООН з морського права. Відповідно до Конвенції, РФ не повинна перешкоджати або заважати транзитному проходу через міжнародну протоку до портів в Азовському морі», – йдеться в заяві МЗС України.

Ці обмеження поки що не стосуються торгових суден, які прямують у порти Маріуполя й Бердянська через Керченську протоку. Заборона стосується тільки військових кораблів під іноземним прапором і державних суден, таких як криголами, гідрографічні судна, буксири тощо. Однак подальша ескалація ситуації в регіоні загрожує стабільній роботі Маріупольського та Бердянського морських портів аж до повного їх зупинення.

Зараз Україна та країни Великої сімки відзначають нарощування військової присутності вздовж морських і сухопутних кордонів з Україною.

«Ми уважно стежимо за можливим збільшенням російського Чорноморського флоту танкодесантних кораблями, а також бойовими човнами. Якщо вони прийдуть зі Середземного і Каспійського морів (а вони вже прийшли з Каспійського моря, і вже зараз розміщені в Азовському морі) російські війська з цими додатковими кораблями потенційно здатні здійснювати значні десантні операції», – цитує «Інтерфакс-Україна» заяву міністра оборони України Андрія Тарана.

За його словами, посилені агресивні дії російських військово-морських сил загрожують українській інфраструктурі в регіонах Чорного й Азовського морів, запроваджують значні обмеження і блокують важливі торговельні шляхи в міжнародних водах, завдаючи економічних втрат усім країнам у регіоні.

Піврічний вантажопотік двох українських гаваней оцінюється в 4,5 млн т. Левова частка експорту двох маріупольських меткомбінатів – «Азовсталі» і ММК ім. Ілліча – відвантажується саме через Маріупольський порт. Фінплан на 2021 рік ДП «ММТП» передбачає перевалку 7,1 млн т вантажів.

Перевалка в морських портах Азовського моря у 2017-2020 рр., млн т

 2017201820192020
Маріуполь6.515.896.487.02
Бердянськ2.41.812.072.07

Джерело даних: АМПУ

Блокування азовського судноплавства може спричинити транспортний колапс. Можливості перенаправлення вантажів у порти Чорного моря залізницею після модернізації ділянки Волноваха – Комиш-Зоря наприкінці 2019 року зросли. Однак їх все одно не вистачить для вивезення всіх вантажів. Тим більше що для зміни логістики необхідні час і додаткові витрати.

За будь-якого негативного розвитку ситуації збитки обчислюватимуться мільярдами гривень. Наприклад, маріупольські портовики оцінювали свої збитки від конфлікту на Сході України за 2014-2018 рр. у 6 млрд грн: 2 млрд грн втратило ДП «Адміністрація морських портів України», ще 4 млрд – сам порт.

Відзначимо, що головні проблеми азовських портів України – залежність суден від проходження Керченської протоки та близькість до зони конфлікту на Донбасі. Один лише Маріупольський порт втратив на непідконтрольних Україні територіях вантажну базу обсягом приблизно у 8 млн т.

Нові проблеми виникли у зв’язку з будівництвом мосту через Керченську протоку, яким у травні 2018 року запустили автомобільний рух. Це одразу створило обмеження за висотою суден до 33 м і значно вплинуло на зниження тоннажу суден. Маріупольський порт втратив третину суднозаходів, які були до будівництва моста. У свою чергу Росія не втратила нічого, оскільки її мілководні азовські порти не використовуються для перевалки такою мірою, як українські.

У результаті спорудження Керченського мосту та скорочення кількості суднозаходів перевалка через Маріупольський порт у 2018 році впала на 9,6% (626 тис. т) – до 5,9 млн т, через Бердянський – на 24,4% (585 тис. т) , до 1,8 млн т. При цьому перевалка в усіх українських портах у 2018 році зросла на 2%, до 135,2 млн т.

Також слід згадати й про «Керченську кризу» – спробу прориву катерів українських МВС через протоку наприкінці листопада 2018 року. Після нього російські прикордонники почали систематично затримувати для перевірки судна, що йдуть з/до Маріуполя та Бердянська.

Сукупність усіх цих чинників і ризиків призвела до зростання ставок фрахту в азовських портах у середньому на 25%, тобто на $7/т вище, ніж у чорноморських портах України. Зрозуміло, це позначилося на конкурентоспроможності продукції українських експортерів.