Українським будівельникам вітроелектростанцій наші металурги постачають арматуру. В Європу – листовий прокат

Хоча вітроенергетика в Україні розвивається не так динамічно, як сонячна, але і її темпи на тлі інших галузей економіки можна вважати дуже високим. За 2018-2019 роки сукупні потужності ВЕС в Україні зросли в півтора рази – з 465 МВт до 706 МВт. Тільки в I кварталі поточного року було встановлено 173 МВт ВЕС.

За оцінками Української вітроенергетичної асоціації, до кінця 2019 року можна очікувати введення в експлуатацію понад 350 МВт нових вітроенергетичних потужностей. Це дасть змогу до кінця року досягти приблизно 880 МВт вітроенергетичних потужностей.

GMK Center вирішив поцікавитися, скільки і якої продукції постачають металурги будівельникам вітряних електростанцій.

gmk.center

Арматура великих діаметрів

Здебільшого вітроенергетичні компанії виступають в якості замовника проекту, завдання якого – вибір підрядних організацій, постачальників турбін та іншої необхідної продукції. Турбіни для ВЕС найчастіше імпортуються. А ось металопрокат під будівництво підрядні організації замовляють у вітчизняних металургійних підприємств.

«Основний сортамент металопрокату, який ми поставляємо, – арматура А400/А500 – використовується для лиття фундаменту. Це арматура великих діаметрів (20-32 мм). Залежно від габаритів вітряної установки варіюється й обсяг арматури, необхідний для виготовлення», –відзначають у «Метінвесті».

Зараз оцінити точні обсяги поставок складно, оскільки проекти, з якими працюють постачальники металу, перебувають у стадії реалізації.

Зарубіжні поставки плоского прокату

Як відзначають у «Метінвесті», в 2015-2016 роках компанія відвантажила понад 86 тис. т прокату для вітроустановок в Європі. У сфері вітроенергетики компанія співпрацює із замовниками в Італії, Іспанії, Португалії, Німеччині, Туреччині та інших країнах, залежно від розташування потужностей зі складання веж.

«Виробникам веж і гондол вітроелектричних установок ми пропонуємо листовий прокат завтовшки до 3300 мм і товщиною до 200 мм, вироблений відповідно до вимог провідних світових стандартів на українських та європейських заводах компанії. За необхідності плоский прокат може бути поставлений після попередньої підготовки (порізка, зняття фасок, дробоструменева обробка, ґрунтування). Для продукції, призначеної для використання на півночі, «Метінвест» пропонує широкий сортамент сталей з гарантованою роботою за температур до –60 °C», – зазначено на сайті компанії.

Поставки здійснюються як безпосередньо виробникам турбін, таким як Enercon, Nordex, Siemens Gamesa, Vestas, так і на великі афілійовані з ними підприємства, які обробляють плоский прокат. Продажі можуть здійснюватися безпосередньо після переговорів і в результаті проведення тендерів.

У 2016 році «Метінвест» поставив 77 тис. т гарячекатаного плоского прокату для виробництва веж вітрогенераторів, в 2018-му – 68 тис. т. 90% матеріалу відвантажило підприємство Metinvest Trametal (Італія).

«Майже весь матеріал, що поставляється, – це плоский прокат конструкційних марок сталі з переважанням EN S355 у різних модифікаціях. Понад половину матеріалу піддають ультразвуковому тестуванню для забезпечення необхідної структури для подальшого складання», – пояснюють у «Метінвесті».

Важлива вимога до постачальника сталі для веж вітрогенераторів – здатність виробляти прокат різного розміру, зокрема довгий товстий плоский прокат у широкому діапазоні товщини. Не менш важливі доступність необхідних обсягів матеріалу і дотримання термінів поставки. Адже виробники генераторів прагнуть оптимізувати ланцюжки поставок і мінімізувати складування продукції незавершеного виробництва.

Вітряні перспективи

У 2019 року в Україні планується реалізувати низку великих інвестиційних проектів. Зокрема, на півдні країни очікується старт проектів ВЕС загальною потужністю 400-500 МВт.

Станом на кінець 2018 року в стадії будівництва перебувало 13 ВЕС загальною потужністю 893,3 МВт. Ще 46 ВЕС на 3330,4 МВт перебували на стадії проектування.

gmk.center

Наприклад, у стадії реалізації у компанії «ДТЕК ВДЕ» перебувають Приморський вітропарк (встановлена ​​потужність 200 МВт), будівництво якого розділене на дві черги, і Орловська ВЕС (100 МВт), де вже тривають підготовчі роботи. Уже реалізовано проект Ботієвської ВЕС.

Світові інвестиції у вітроенергетику у 2018 році зросли порівняно з 2017 роком на 3% – до $128,6 млрд. Це свідчить про помірний розвиток цього напряму. У зв’язку зі збереженням фокуса на екологічних ініціативах у ЄС і в світі зростання будівництва потужностей у вітроенергетиці триватиме в середньо- і довгостроковій перспективі. Зокрема, в Європі до 2022 року щорічно очікується встановлення потужностей у середньому в 16,5 ГВт. Це означає споживання понад 1 млн т плоского прокату на рік.

«Попри зростання, ситуація на ринку ускладнюється високим рівнем конкуренції між виробниками веж, яка посилюється через поступове скорочення державних субсидій для вітроенергетики і зниження проектних бюджетів, – резюмують у «Метінвесті». – Після оптимізації потужностей виробниками ми очікуємо більш позитивної кон’юнктури в секторіта стабільно високого споживання сталі».