Промінь світла: бум у сонячній енергетиці обіцяє зростання попиту на прокат

Споживання металоконструкцій у будівництві СЕС сягає 40 тис. т на рік і в 2019-му може подвоїтися

Сонячна енергетика в Україні демонструє вибухове зростання. За 2018-2019 роки сукупні потужності СЕС у країні збільшилися в 2,8 раза – з 793 МВт до 2229 МВт. Тільки в першому кварталі нинішнього року в країні встановлено СЕС сумарною потужністю 684 МВт, повідомляє Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження.

Виробникам металоконструкцій така динаміка введення потужностей обіцяє хороший ринок збуту. Чи готові металурги покрити зростаючий попит у сегменті і чи задовольняє якість оцинкованого прокату потреби сонячної енергетики – розбирався GMK Center.

Своє чи чуже?

У будівництві СЕС використовується листовий гарячекатаний метал з подальшим гарячим цинкуванням товщиною 3-5 мм або рулонний оцинкований S350GD Zn275 товщиною 2 мм. Останній також є основним матеріалом для дахових станцій.

«У середньому у процесі виробництва обладнання для сонячних електростанцій підприємство споживає близько 2500 т металу на місяць. З яких 2000 т – імпорт», – запевняє Андрій Тептя, директор виробництва KNESS Product (входить до групи компаній KNESS).

Залежно від технологічних особливостей будівництва СЕС використовується не лише імпортний, а й український метал. У кожної компанії – свої переваги. Наприклад, UDP Renewables на включених і споруджуваних СЕС використовує металоконструкції тільки українського виробництва. І змінювати підхід до вибору постачальників компанія не планує.

У інших компаній металоспоживання в будівництві СЕС значною мірою забезпечується імпортними поставками.

«Якщо раніше завозили сировину, яку профілювали тут, то зараз уже почали завозити готові профілі під станції і навіть готові конструкції. Тобто іноземні інвестори не вірять українським виробникам або українські виробники вважають, що їм вигідніше купити і привезти готові вироби, а не профілювати тут, використовуючи метал українських виробників», – розповідав В’ячеслав Колесник, виконавчий директор Асоціації «Український центр сталевого будівництва» (УЦСБ), під час виступу на Конференції учасників ринку сталевого будівництва.

Зроби сам

Деякі енергетики взяли курс на самозабезпечення. Наприклад, в KNESS Group налагодили своє виробництво. З 2015 року випускають металоконструкції для кріплення фотогальванічних модулів і електротехнічного обладнання для відновлюваної енергетики та розподільчих мереж, а з 2016-го – також інверторне обладнання.

«Група компаній послідовно втілює стратегію розвитку 100% виробництва комплектуючих для СЕС. І ми також намагаємося максимально, наскільки це можливо, використовувати сировину українського виробництва, – наголошує Андрій Тептя. – Однак провести імпортозаміщення металоспоживання у будівництві СЕС стане можливим не скоро. Ми використовуємо оцинкований метал товщиною 2 мм і цинковим покриттям не менше 275 г/м². Українські виробники пропонують метал з цинковим покриттям 115 г/м²».

Міліметри цинку

Металургам добре відомо про потенціал сонячної енергетики. У тому числі й з цієї причини обсяг виробництва оцинкованого прокату зростає останні кілька років. Працюють металурги і над якістю.

«У першому кварталі 2019 року була випущена дослідна партія оцинкованого рулону S350GD Zn275 товщиною 2 мм на меткомбінаті ім. Ілліча», – повідомив В’ячеслав Колесник.

«Основний акцент ми робимо на збільшенні товщини готової смуги – 1,8-2 мм з цинковим покриттям 275 г/м²», – запевнив Сергій Мірошниченко, генеральний директор «Юністіл», виступаючи на конференції «Підвищення якості та розвиток ринку оцинкованого прокату».

Загалом у 2018 році внутрішній ринок оцинкованого прокату в Україні становив 312-314 тис. т. За оцінками аналітиків GMK Center, продукція Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча минулого року зайняла приблизно 35% внутрішнього ринку, «Модуль-Україна» – 13,4%, «Юністіл» – 7,8%. 41% становила імпортна оцинковка.

За даними УЦСБ, у 2018 році в Україну було імпортовано 17,67 тис. т металоконструкцій для СЕС. На Китай припало приблизно 77% поставок, на Туреччину – 23%.

Маємо надію, українські металурги не втратять шансу посунути імпортерів і доведуть споживачам, що нова продукція відповідає заявленим характеристикам.

Тонни на мегавати

За різними оцінками, споживання металу при будівництві сонячних електростанцій становить від 40 т/МВт до 60 т/МВт.

«Споживання залежить від типу конструкцій столів для фотогальванічних панелей, технічного рішення стосовно обладнання для схеми збору потужності й у кожному конкретному проекті відрізняється. У середньому витрати металу для будівництва СЕС становлять 40-50 т на 1 МВт номінальної потужності», – запевняє Віталій Мацола, технічний директор UDP Renewables.

За словами В’ячеслава Колесника, введення СЕС у 2018 році становило близько 650 МВт для промислових станцій, 70 МВт – для невеликих СЕС. За металоємності 60 т/МВт загальний обсяг споживання металоконструкцій у сегменті СЕС становив у минулому році приблизно 40 тис. т.

«У 2019 очікується пік будівництва СЕС, приріст сягне не менше 50%. Отже, за умови випуску оцинкованого рулону відповідної якості, галузь може подвоїти споживання металу українського виробництва», – прогнозує В’ячеслав Колісник.

Перспективи сегмента

За даними Міненерго, у 2018 році виробництво електроенергії з відновлюваних джерел енергії зросло на 38,8% – до 2,6 млрд кВт⋅ч. Їх частка в загальному виробництві електроенергії зросла на 0,5 процентних пункта – до 1,7%. Однак у грошах альтернативна енергетика «коштує» до 9% від усіх коштів енергоринку. Згідно з Енергостратегією України, частка відновлюваних («зелених») джерел енергії в енергобалансі має до 2020 року збільшитися до 11% і до 25% до 2035 року.

Цей ринок привабливий для інвесторів завдяки доволі високим «зеленим» тарифам. Хоча з 2020 року для СЕС, що вводитимуть в експлуатацію, він буде знижений на 10%. Минулого року в «зелені» електростанції в Україні інвестували близько €730 млн. З них у відновлювану енергетику – €500 млн. До фінансування одного з проектів приєднався ЄБРР, а загальна вартість проектів з відновлюваної енергетики, які тільки норвезький бізнес планує реалізувати в Україні, становить близько €1 млрд.

Крім того, розвитку відновлюваної енергетики сприяють і різноманітні преференції для галузі. Наприклад, наприкінці минулого року було прийнято поправки до Податкового кодексу, які до 2022 року звільняють від сплати ПДВ імпортоване енергоустаткування (сонячні панелі, вітрові турбіни та ін.) для СЕС і ВЕС.