Вячеслав Колесник Вячеслав Колесник

Виконавчий директор УЦСБ – про перспективи ринку металоконструкцій

Після кризи 2014 року економіка України вже кілька років поспіль демонструє відносну стабільність. Український ринок металоконструкцій також зростає з 2015 року. В’ячеслав Колесник, виконавчий директор Українського центру сталевого будівництва, у перерві між секціями VII Національної конференції учасників ринку сталевого будівництва розповів кореспонденту «ГМК-Центру» про ключові тренди ринку металоконструкцій і прогнози на найближчу перспективу.

Скільки металургійної продукції спожила будівельна галузь минулого року?

– На внутрішній ринок у 2018 році металургійні підприємства поставили приблизно 4 млн т продукції. Будівельна галузь спожила близько 2,5 млн т, тобто приблизно дві третини. При цьому частка металу та металевих конструкцій у будівництві збільшилася.

Який тип будівництва більше абсорбує металопродукції: будівництво будівель, житлове чи нежитлове, інфраструктурне будівництво?

– Будівництво будинків, житлових і нежитлових. Житлове будівництво споживає приблизно 0,8 млн т арматури.

Але ринок металоконструкцій більшою мірою прив’язаний до інвестицій у нежитлове будівництво. Для України це традиційна галузь, де найбільше застосовують металоконструкції.

А інфраструктурне будівництво?

– Що стосується інфраструктурного будівництва, то мости, наприклад, у нас дуже мало будують. Виходить, що в нашій країні інфраструктурне будівництво – це переважно дороги. А там не багато металу використовують, хіба що огорожі.

Якби інфраструктурне будівництво включало розвиток портових потужностей, наприклад, там, де застосовують огороджувальні стінки з товстого металу. Або в країні здійснювали б велике будівництво мостових переходів… Тоді інфраструктурне будівництво різко наростило би попит на метал.

Якими є підсумки 2018 року для ринку металоконструкцій і перспективи на цей рік?

–  Український ринок металоконструкцій зростає з 2015 року. Таке зростання завжди йде за динамікою ВВП, причому з деяким відривом. Спочатку починає зростати економіка, потім починається проектування, і вже після цього з’являються металоконструкції. 1% зростання ВВП дає приблизно 5% збільшення споживання металоконструкцій.

Отже, в 2019 році ринок металоконструкцій буде рости. Ми очікуємо зростання на 18-20%. І це реально з одним застереженням. Я маю на увазі видиме споживання металоконструкцій на легальному ринку. Уявлення про нього ґрунтується на даних, наданих самими заводами. А є ще невидима частина ринку.

Який її обсяг і що вона собою являє?

– За обсягом вона порівнянна з видимим сегментом. Йдеться про дрібних виробників невеликих конструкцій: легких фермочок, фермочок з куточка. Усе це «на коліні» робиться.

Є шанс, що структура ринку зміниться?

– У 2018 році почався процес відновлення частки ринку великих виробників металоконструкцій. Компанії, які виробляють від 5 тис. т продукції на рік, почали завойовувати ринок, нарощувати частку. Ми поступово повертаємося до ситуації 2013 року, коли таким виробникам належало більше 40% ринку.

Яка структура споживання металу виробниками металоконструкцій? Яка продукція метпідприємств найбільш перспективна для них?

– Наприкінці року ми провели опитування заводів металоконструкцій щодо споживання металу. З’ясувалося, що в середньому по ринку приблизно половину споживання становить гарячий лист. Це означає, що наші конструкції переважно зварні.

Якщо говорити про ринки розвинених країн, то там до 85% проектів займають готові прокатні балки, які обробляються на заводах металоконструкцій. У нас же трохи більше 10% займає куточок, 13% – профільна труба, 5% – кругла труба. І лише 7% в заявлених обсягах припадає на балку. Отже, балка має великий потенціал зростання.

У чому її перевага?

Металоконструкції, які виробляються з готового прокатного продукту, дешевше обходяться замовникові. А отже, підвищують привабливість металоконструкцій як продукту. Тому ми сподіваємося, що в проектуванні й у виробництві заводи використовуватимуть більше готового продукту.

Які конструкції виробляли минулого року?

– Здебільшого виробляли загальнобудівельні конструкції. А ось частка резервуарів зменшилася. Їх у нас значною мірою виробляли на експорт, а в 2018-му резервуарів експортували дуже мало.

На жаль, у нас дуже мало мостових конструкцій. Хоча стан мостів в Україні дуже, дуже поганий. Ми сподіваємося, що розблокування кількох проектів мостових переходів, зокрема, Запорізького моста, трохи змінить картину в цьому році. І тоді мостових конструкцій побільшає.

Багато поставляли на експорт?

– На жаль, минулого року експорт скоротився. Загальний його обсяг зменшився внаслідок скорочення експорту резервуарів. Найбільший експортер українських резервуарів припинив займатися цим напрямом.

Що ж стосується загальнобудівельних конструкцій, то там експорт дещо зріс. А ще збільшилася кількість компаній, які продають металоконструкції за кордон.

Це дуже обнадійлива новина…

– Так, учасники галузі знають, наскільки важко вийти на експортні ринки, насамперед європейські. Це складний процес, там дуже серйозно ставляться до якості продукції. І те, що в нас кількість компаній, що експортують металоконструкції, зросла – значний прогрес для нашої галузі. Ми сподіваємося, що за ним почнеться фізичне зростання виробництва конструкцій.

Що відбувалося з імпортом?

– Загалом імпорт металоконструкцій зберігся на рівні 2017 року. Щоправда, істотно зріс імпорт металоконструкцій для будівництва сонячних електростанцій. За рахунок високих ставок «зелених тарифів» ця галузь сьогодні активно розвивається. І вона значною мірою забезпечується імпортними поставками.

Причому раніше ввозили сировину, яку українські виробники профілювали. А зараз почали імпортувати готові профілі й навіть готові конструкції під станції.

Чому це сталось?

– Важко сказати… Чи то іноземні інвестори не вірять українським виробникам, чи то українські будівельники СЕС вважають, що їм вигідніше привезти готові вироби, а не профілювати тут, використовуючи метал українських виробників. Словом, ця тенденція не надто хороша.

З іншого боку, можна сказати, що ринок сонячних станцій продовжить споживати великі обсяги металу. І якщо плани з випуску в Україні двохміліметрової оцинковки з гарною якістю цинку реалізуються, то тут частка наших виробників теж має зрости.

Також великого обсягу споживання металу варто очікувати й у вітровій енергетиці. Там теж досить велика кількість проектів, виконаних в Україні.

Чого виробники металоконструкцій очікують від 2019 року?

Згідно з нашим опитуванням, заводи очікують зростання експортних поставок на 27% за підсумками року. Зростання виробництва на внутрішній ринок очікується на рівні 12%. Динаміку виробництва загалом заводи металоконструкцій оцінюють у 19%.

Що буде з цінами?

– Швидше за все, продовжиться тренд зростання вартості металоконструкцій. Для цього є одразу кілька факторів.

Один з найважливіших – це підвищення рівня оплати праці. Люди їдуть з України, і заводи, щоб утримати робітників, змушені підвищувати зарплати. На деяких заводах упродовж 2018 року вони зросли в середньому на 30-40%. Звісно, це позначається на вартості конструкцій.