Конструктивний експорт: як збільшити поставки металоконструкцій за кордон

Експортні можливості українських виробників металоконструкцій сягають 60 тис. т на рік і можуть бути збільшені

Металоконструкції – один з недооцінених на зовнішньому ринку видів української продукції. При цьому великі українські виробники мають достатню технічну базу, кваліфікований персонал і досвід, щоб запропонувати іноземним замовникам гідну за якістю та прийнятну за ціною продукцію.

Український експорт металоконструкцій складається з кількох видів продукції: безпосередньо металоконструкцій (код 7308), резервуарів (7309) і збірних будівельних конструкцій (9406). Як свідчить статистика за 2016-2020 рр., реальні експортні можливості українських виробників сягають приблизно 50-60 тис. т металоконструкцій на рік. У грошовому виразі це становить $75-100 млн на рік.

Основна маса експорту цієї продукції припадає безпосередньо на металоконструкції: мости, ворота шлюзів, щогли, дахи та їх каркаси, двері й вікна. Однак за підсумками минулого року відбулося різке падіння експорту металоконструкцій: на 43,7% – до 26,3 тис. т, або на 38,5% – до $50 млн. Очевидно, на динаміку експорту цієї продукції вплинула пандемія коронавірусу й зумовлене нею закриття кордонів.

Експорт металоконструкцій з України у 2016-2020 рр., тис. т

	2016	2017	2018	2019	2020
Металоконструкції та їх частини (мости, ворота шлюзів, щогли, дахи та їх каркаси, двері й вікна)	42,1	44,7	41,9	46,	26,3
Резервуари, цистерни та баки ємністю понад 300 л	3,2	3,5	3,1	2,9	2,1
Будівельні конструкцій збірні	7	7,7	10,2	12,8	6,5

Джерело даних: Держстат

Експорт металоконструкцій з України у 2016-2020 рр., $ млн

	2016	2017	2018	2019	2020
Металоконструкції та їх частини (мости, ворота шлюзів, щогли, дахи та їх каркаси, двері й вікна)	63,4	72,3	79,3	81,3	50
Резервуари, цистерни та баки ємністю понад 300 л	5,3	6,2	6	5,5	3,8
Будівельні конструкцій збірні	7,2	7,8	11,1	15,7	9,4

Джерело даних: Держстат

Одними з найбільших напрямів експорту є:

• устаткування для сталевих риштувань, опалубок, підпірок або кріплень для шахт – 8,7 тис. т на $8,6 млн;
• двері, вікна та їх рами, а також пороги для дверей – 2,8 тис. т на $6,6 млн.

Основним експортним ринком для українських металоконструкцій за кодом 7308 є Росія. У 2020 році експорт до цієї країни зріс до $40,6 млн (22,6 тис. т) з $35,9 млн (20,3 тис. т) у 2019-му.

Друге й третє місце у 2020 році посіли Молдова ($8 млн; 5 тис. т) і Польща ($5,3 млн; 3,9 тис. т). Схожим чином частки імпортерів металоконструкцій складалися й у 2019 році. Отже, можна припустити, що європейський напрямок експорту для українських металоконструкцій має значний нереалізований потенціал.

Експортні передумови

Для доступу на європейський ринок є низка важливих умов. Однією з основних є наявність сертифікації відповідно до стандарту EN 1090-2. Пройти відповідну процедуру без особливих проблем можна в Україні.

«У грудні 2020 року наша компанія отримала нові можливості розвитку після завершення успішного впровадження системи заводського виробничого контролю (EN 1090-1: 2009 + А1: 2011, EN 1090-2: 2018) та системи управління зварювальним виробництвом відповідно до вимог ISO 3834-2: 2005. Таким чином, наша продукція – металоконструкції, сталеві конструкції для ліній електропостачання та розподільних пристроїв підстанцій, опор зовнішнього освітлення та контактних мереж, каркасних конструкцій і балок – відповідає всім вимогам і нормам для реалізації та монтажу на території як України, так і ЄС», – наголошує Олена Шульгіна, заступник директора з маркетингу ТОВ «Компанія «Метал Інвест».

Важливою умовою експорту до ЄС є використання металопрокату, виготовленого за європейськими сортаментами, які не виробляються в Україні.

«Схема є непростою: придбання металу в Польщі та його ввезення в Україну, виготовлення тут металоконструкцій, експорт назад до Польщі. Ця схема має великий потенціал. Поляки експортують свої металоконструкції на високомаржинальні ринки Німеччини та Скандинавії. Ми ж можемо налагодити поставки на польський ринок», – пояснює Андрій Озейчук, директор компанії Rauta.

Схожу схему пропонує для співпраці компанія «Єврометал» – виробляти в Україні та експортувати до Польщі. Українські виробники, виготовляючи металоконструкції для польських заводів, можуть набути досвіду й потім уже самостійно виходити на європейські ринки. Також, як зазначає Віталій Притула, директор компанії «Єврометал», у роботі з європейськими замовниками важливі готовність до відстроченої оплати контракту, до дотримання термінів поставок і власне зацікавленість працювати на ринку ЄС.

У зв’язку з цим надзвичайно важливим є налагодження внутрішніх процедур: роботи відділів продажів і маркетингу, створення системи менеджменту якості, цілеспрямована маркетингова діяльність щодо роботи на експорт.

«Ми бачимо, що українські виробники не розглядають експорт як пріоритет і стратегічну мету. Вони вважають замовлення з Європи тимчасовим рішенням на період, коли потужності незавантажені українськими. Ми відвідали 10 заводів, частина з яких працюють або працювали хоча б раз на експорт. Однак на сьогодні вони жодних активних дій з пошуку замовлень не роблять», – пояснює Віталій Притула.

Також слід розуміти, що європейські замовники мають більш високі вимоги до якості металоконструкцій, ніж українські. Тобто експортні замовлення виконувати набагато складніше.

Але за правильному підходу не має бути проблем комунікації з іноземними замовниками.

«Особливих проблем у спілкуванні з замовниками не бачу. Мовного бар’єру немає – наші фахівці володіють англійською, польською та італійською мовами. З технічною документацією також немає перешкод – ми використовуємо ті самі стандарти. Якщо замовники вимагають використовувати європейський сортамент металопрокату, то ми його імпортуємо і працюємо з ним», – каже Віктор Койда, комерційний директор Червоноградського заводу металоконструкцій (ЧЗМК), який входить до групи Polimex-Mostostal (Польща).

Що є затребуваним

Українські компанії не виробляють жодних унікальних видів металоконструкцій, тому наявний іноземний попит стосується «типового» асортименту конструкцій. За словами Віктора Койди, виходячи з практики ЧЗМК можна говорити про попит на каркасні будинки, металоконструкції для виробничих ліній та інше обладнання.

«Усе залежить від проєкту і, в першу чергу, його бюджету. Важливою є й довіра до постачальника (впевненість, що він впорається з виробничим завданням, поставить продукцію вчасно, якісно). Обсяги експорту конструкції промислового призначення, складних проєктів, напевно, зростатимуть. Попит на стандартні металоконструкції (каркаси складів, ангарів та інших будівель) бачиться низьким, оскільки є велика конкуренція та багато зарубіжних дешевих виробників, у яких все налагоджено, які знаходяться в сусідньому місті й розмовляють з тобою однією мовою», – додає Дмитро Васильєв, начальник відділу маркетингу ПАТ «Укрсталь Конструкція».

Загальна оцінка

Експерти ринку металоконструкцій доволі високо оцінюють потенційні експортні можливості українських виробників. До їхніх конкурентних переваг можна віднести: гідну якість (випробувану й підтверджену зарубіжними замовниками), сильну виробничу й інженерну базу, зручну логістику, кваліфікований персонал та ін.

Деякі українські підприємства вже тривалий час експортують металоконструкції власного виробництва до багатьох країн світу та завоювали певну репутацію.

«З огляду на хорошу матеріально-технічну базу, вдале розташування як по відношенню до сировинної бази, так і до кінцевого замовника, українські виробники металоконструкцій мають хороші можливості для виходу на ринок Європи й завоювання значної частки на ньому», – вважає Олена Шульгина.

Зараз головною конкурентною перевагою є фактор ціни кінцевої продукції за рахунок більш дешевої робочої сили. За словами Віталія Притули, порівнюючи рівень цін, неважко зрозуміти, що в Україні замовники не готові платити за роботу більше, і з погляду можливостей експорту робота українських виробників металоконструкцій є недооціненою. Ціни на ринку Європи дають нашим заводам можливість спокійно працювати й заробляти набагато більше. Середня вартість виготовлення металоконструкцій в Україні становить 14 тис. грн за тонну. Тоді як у Польщі цей показник коливається в перерахунку на національну валюту в межах від 25 тис. грн до 40 тис. грн за тонну. Однак на першому етапі освоєння зовнішнього ринку виробникові доведеться вести агресивну цінову політику.

З іншого боку, для європейців ціна не є головним критерієм у виборі контрагента.

«Раніше вважалося, що українською конкурентною перевагою є дешева робоча сила. Але зараз у нас уже чималі зарплати, інвестиції в якість. По суті, ми маємо брати якістю продукції та високим сервісом, не розраховуючи на дешеві кадри», – наголошує Віктор Койда.

Однак не всі виробники усвідомлюють можливості експорту й готові йти довгим шляхом завоювання замовника. Багато хто не розуміє, що експорт дає змогу швидко вдосконалити власні виробничі та адміністративні процеси.

«Реальні поставки – це роки напрацювань, технічного прогресу та професійної еволюції підприємства. На жаль, лише поодинокі українські підприємства мають налагоджений експорт. У 2021 році буде шанс наростити експорт, оскільки зовнішні ринки, ослаблені коронакризою, шукають нових цікавих постачальників. Вони ще більше зацікавлені в стабільних поставках «незважаючи ні на що», в більш конкурентних умовах, ніж пропонують їхні місцеві компанії», – каже Дмитро Васильєв.

Щоб стабільно розвиватися, українські виробники мають підходити до експорту металоконструкцій комплексно. Тут важлива й підтримка експорту з боку держави.

«Необхідний комплексний підхід до експорту з боку виробників металоконструкцій разом з виробниками металу та державою. Адже в країнах ЄС українському виробнику доводиться конкурувати не лише з місцевими, а й з турецькими виробниками. Ні для кого не секрет, що Туреччина має технологічні парки з величезною держпідтримкою для виробників і пропонує конкурентну ціну на металопрокат завдяки здатності швидко перебудовувати виробництво. Задовольнивши вимогливого європейського замовника, можна впевнено пропонувати свої послуги й на інших регіональних ринках світу», – впевнена Олена Шульгина.

Підвищенню конкурентоспроможності українських виробників має сприяти й гармонізація українських стандартів з європейськими нормами.

«Якщо у нас не буде сучасної нормативної бази, наші виробники не зможуть бути конкурентоспроможними. Проблема в тому, що в останні роки ми почали серйозно відставати в питанні гармонізації стандартів. Європа та решта світу не стоять на місці. Вони щороку затверджують нові стандарти, які ми застосовуємо з великим запізненням», – відзначає Володимир Адріанов, заступник директора Українського інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського.

Конструктивний імпорт

Упродовж останніх років імпорт металоконструкцій в Україні зростав. Це пов’язано насамперед з розвитком альтернативної енергетики, зокрема з будівництвом сонячних електростанцій, для яких у 2019 році було імпортовано велику кількість продукції. З цієї причини загальний обсяг імпорту металоконструкцій зріс до 110,9 тис. т на суму $222,5 млн.

Імпорт металоконструкцій в Україну у 2016-2020 рр., тис. т

	2016	2017	2018	2019	2020
Металоконструкції та їх частини (мости, ворота шлюзів, щогли, дахи та їх каркаси, двері й вікна)	26,6	40,4	60,3	110,9	38
Резервуари, цистерни та баки ємністю понад 300 л	13	23,4	21,4	27	8,4
Будівельні конструкцій збірні	5,3	9,2	8,1	4,9	2,7

Джерело даних: Держстат

Імпорт металоконструкцій в Україну у 2016-2020 рр., $ млн

	2016	2017	2018	2019	2020
Металоконструкції та їх частини (мости, ворота шлюзів, щогли, дахи та їх каркаси, двері й вікна)	64,1	94,9	127,3	222,5	72,4
Резервуари, цистерни та баки ємністю понад 300 л	46,6	108	68,7	96,3	25,8
Будівельні конструкцій збірні	18,8	19,7	38,1	17,2	8,8

Джерело даних: Держстат

Загалом за умовно благополучні 2016-2019 рр. імпорт усіх видів металоконструкцій зріс у 3,2 раза – до 142,8 тис. т, у фінансовому виразі – у 2,6 раза, до $336 млн. Таким чином, імпорт істотно переважає над експортом. Однак у кризовому 2020 році імпорт металоконструкцій у натуральному виразі впав на 65,7% – до 38 тис. т, а в грошовому – на 67,5%, до $72,4 млн.

Також значним залишається обсяг імпорту резервуарів. За цією статтею в Україну завозять елеваторне обладнання, зокрема силоси. У 2019 році було завезено 27 тис. т резервуарів на $96,3 млн. Минулий рік не є показовим для демонстрації масштабу імпорту.

Основними експортерами металоконструкцій в Україні за кодом 7308 є Польща й Туреччина. За підсумками минулого року Польща ввезла до нашої країни 18,7 тис. т конструкцій на $35 млн, Туреччина – 12,6 тис. т на $25 млн. Однак у 2019 році Туреччина встановила локальний рекорд – 55 тис. т металоконструкцій на $99,9 млн. Набагато менше експортувала Польща – 16,3 тис. т на $34,6 млн.

Імпорт металоконструкцій істотно залежить від розвитку окремих напрямів української економіки. По суті, лише через відсутність українських аналогів або недостатню якість пропонованої національними виробниками продукції з’являється потреба в зовнішніх поставках. На внутрішньому ринку українські виробники конкурують з імпортом.

«Конкуренцію на внутрішньому ринку становлять імпортні металоконструкції, які часто завозять до нас у готовому вигляді, – резюмує Андрій Озейчук. – Крім того, їх ввезення полегшується додатковими можливостями – купити в кредит або лізинг, придбати вживані металоконструкції та ін.».