Блокада прикордонних переходів із Польщею загрожує всій економіці України

Тривале блокування кордону призведе до подорожчання логістики та зниження конкурентоспроможності українського експорту

У понеділок, 6 листопада, польські автоперевізники почали блокаду руху вантажівок через три найбільші пункти пропуску на кордоні з Україною – Корчова – Краковець, Гребенне – Рава Руська, Дорогуськ – Ягодин. За два дні блокади з обох боків українсько-польського кордону було заблоковано 20 тис. транспортних засобів, зокрема з боку Польщі «встали» 1700 вантажівок. Україна в частині виконання вимог страйкарів може піти тільки на обмежені компроміси, а поляки готові до порівняно тривалої облоги – блокади прикордонних переходів протягом двох місяців. Принаймні, польські перевізники мають офіційний дозвіл на проведення страйку.

Як і до війни, метал є найбільшою статтею українського експорту до Польщі. Якщо для зерна на певний час відкрили експортний коридор у Чорному морі, то вивезти продукцію українських металургів з України можна лише суходолом. За менш ніж тиждень блокади точні збитки від простоїв у чергах на кордоні поки рано підраховувати – хтось тільки оформив вантаж, інші ще не доїхали до кордону. Але цей збиток уже є, і його вже рахують як українські підприємці, так і європейські компанії, що працюють з українським ринком.

Причини блокади

Після початку повномасштабної війни пункти пропуску на західному кордоні стали для українських експортерів єдиними транспортними коридорами на ринки ЄС, а далі й усього світу. Євросоюз для підтримки української економіки на рік скасував отримання нашими перевізниками дозволів. Влітку поточного року ЄС продовжив дію цієї норми до червня 2024 року, що вплинуло на бізнес польських перевізників. Блокадою займається тільки одна з чотирьох польських асоціацій перевізників – інші три її не підтримали.

У блокаді беруть участь водії вантажівок, які раніше працювали на ринках Білорусі та РФ. Вони втратили можливість працювати там через заборону в’їзду польських вантажівок у Білорусь і Росію після аналогічного рішення Польщі, яке набуло чинності 1 червня 2023 року. Іншими словами, безпосередньо Україна має вельми віддалений стосунок до виникнення проблем у цієї частини польських перевізників.

Однак є й інші причини «бунту» польських перевізників. Головна з них – непрогнозованість і непередбачуваність наших вантажопотоків.

«Власне,  сам «дикий» український ринок, що проявився «ціновими гірками» та безладними інвестиціями вітчизняного бізнесу у парк вантажівок протягом 2022-2023 років. Зараз ці автомобілі опинилися в профіциті та заміщають у Європі польський вантажний транспорт, що вимушено простоює в чергах. Природно, що пропускна спроможність кордону не відповідала вантажопотоку, що зріс у рази з початком повномасштабної війни. Це спричинило черги, в яких простоює і український, і польський вантажний транспорт», – розповідає Юрій Щуклін, власник компанії «Вантаж+».

Справедливості заради необхідно сказати, що великі черги на кордоні спостерігалися і до початку блокади. Згідно з опитуванням, проведеним Федерацією роботодавців України (ФРУ), середня затримка вантажів у 40% респондентів становила 5-10 днів, у 53% опитаних – 10-15 днів. Причому за останній час ситуація тільки погіршилася.

Ситуацію загострює і той факт, що за підсумками 2022 року Польща посідає перше місце за обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами Європи. На неї припадає майже 25% від загального обсягу, який продовжував зростати попри війну.

Вимоги польських перевізників

Перелік вимог польських перевізників, які ведуть блокаду трьох прикордонних переходів, виглядає досить переконливо:

1. Повернення до системи дозволів на перевезення вантажів для українських перевізників (до 200 тис. на рік), яка існувала до війни.
2. Введення окремих черг для вантажівок із ЄС у системі «єЧерга».
3. Виділення окремих смуг для порожніх фур.
4. Заборона реєстрації у Польщі компаній із капіталом з-за меж Євросоюзу.
5. Доступ до системи «Шлях».
6. Посилення правил перевезень по ЄКМТ (сертифікат Європейської конференції міністрів транспорту), що дозволяють здійснювати багаторазові міжнародні перевезення.

«Одна із вимог польських перевізників – надання для авто на номерах ЄС окремої черги в українській системі «ЄЧерга», я б абсолютно підтримав. Вони не повинні простоювати у наших чергах і повинні мати можливість перевозити вантажі без зайвих затримок», – вважає Юрій Щуклін.

Реакція України

З одного боку, Україна «почула» вимоги щодо функціонування смуг для порожніх фур у пункті пропуску Ягодин – Дорогуськ та оновлення функціоналу системи «єЧерга» стосовно можливості замінювати водія для «порожняка». Крім цього, Україна запропонувала запустити порожній транспорт через пункт Угринів – Долгобичів, де є відповідна смуга.

З іншого, українська влада вважає, що більшість польських вимог від початку нездійсненні.

«Ключове, що вимагають протестувальники – повернутися до системи дозволів на вантажні перевезення. Це питання, яке не обговорюється на таких зустрічах. І важливе для нас: «транспортний безвіз» має тривати і бути пролонгованим. Щонайменше доти, доки не настане наша перемога. Абсурдність вимоги в тому, що польські протестувальники звертаються не до свого уряду, а хочуть, щоб Україна звернулася до ЄС щодо дозволів. Решта питань протестувальників не цікавлять. Намагаємося шукати компроміси, щоб збільшити пропускну здатність і виконувати вже укладені меморандуми, але це складно. Запропонували польській владі запустити смуги для порожніх вантажівок на ПП «Угринів – Долгобичів» і «Грушів – Будомєж». Чекаємо на відповідь ще раз», — заявив заступник міністра розвитку, громад та інфраструктури Сергій Деркач.

Зважаючи на все, швидкого вирішення ситуації, яке влаштує всіх, не буде. Тим часом польські перевізники погрожують тримати блокаду два місяці.

Тим часом, Союз автомобільних перевізників Словаччини (UNAS) погрожує заблокувати українським перевізникам перетин кордону зі свого боку. Таким чином вони вимагають, аби Європейська комісія повернула видачу комерційних дозволів на перевезення в межах Євросоюзу.

Як повідомляють словацькі медіа, на східному кордоні Словаччини, зокрема на прикордонному переході «Вишнє Німецьке — Ужгород» уже спостерігається значне накопичення вантажівок, які їдуть до України.

Наслідки блокади

Блокування кордону призвело до черг на 40 км з польського боку перед заблокованими пунктами пропуску.

Станом на зараз протестувальникам вдалося досягти:

• Величезні збитки українських перевізників та експортерів.
• Ризик зриву поставок військових та гуманітарних вантажів.
• Збитків зазнали польські компанії.
• Гуманітарна катастрофа на польській території, де на в’їзді в Україну вже стоять тисячі автомобілів без доступу до побутових зручностей.

За словами Анатолія Кінаха, президента Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), дії польських перевізників шкодять не тільки Україні, нашому експорту, а й польським експортерам, які постачають товари до України, а також французьким, латвійським, німецьким та іншим споживачам української продукції, яку не можуть доставити вчасно в торговельні мережі ЄС за контрактами.

Після початку блокади польських перевізників німецький Spiegel написав, що кілька підприємств із німецьким капіталом замислюються про вихід з України. Не через російську агресію, а через ситуацію на західному кордоні.

«За тиждень затримки вантажу одна українська компанія-експортер не змогла вчасно завантажити у європейських постачальників понад десяток замовлень на загальну суму €500 тис. Тому незрозуміло, хто виграє від таких страйків», – додають у Європейській Бізнес Асоціації (EBA).

Однак в умовах війни і всього масштабу проблем, викликаних бойовими діями, блокада важливих транспортних шляхів – це чутливий удар насамперед по нашій країні – як по українських експортерах, так і по імпортерах, які з великими труднощами змогли налагодити нові логістичні маршрути після 24 лютого. Наслідком будуть зриви термінів постачання продукції, порушення договірних зобов’язань із партнерами, псування продукції, що має обмежені строки придатності і, як наслідок, прямі фінансові та репутаційні втрати.

«Їхній протест це питання всього бізнесу, як українського, так і європейського. Тому що багато компаній мають свої контракти, багато з яких не виконуються. Бізнес від цього страждає, економіка як України, так і ЄС страждає через таку блокаду. Крім цього, у нас починаються гуманітарні проблеми – деякі донори не хочуть надсилати сюди гуманітарну допомогу, щоб їхні водії не застрягли у цій блокаді. Тому ми пояснили протестувальникам, що цей ваш захід призводить до значно більших збитків, ніж вам здається. На їхню думку, вони просто не дозволяють їхати українським перевізникам. Але такі дії призводять до більших наслідків, і ми про це сказали польському уряду», – заявив Сергій Деркач.

Методи вирішення

Блокада польських перевізників порушує чинні міжнародні угоди, зокрема між Україною та Євросоюзом. З огляду на це потрібно ставити питання перед владою Польщі про дотримання міжнародного права.

Український бізнес пропонує певні заходи щодо поліпшення ситуації. Якщо поєднати пропозиції бізнесу українській владі щодо зменшення черг на кордоні, то отримаємо такий список заходів:

1. Модернізація існуючих та будівництво нових спільних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні.
2. Зближення митних процедур на польсько-українських пунктах контролю та вироблення відповідних рекомендацій щодо зміни митного законодавства та практик митних відомств обох країн. Кінцева мета – запровадження спільного контролю у пунктах пропуску.
3. Введення окремих смуг руху для суб’єктів ЗЕД, які набули статусу АЕО, спрощень у рамках Конвенції про процедуру спільного транзиту або інших спрощень у рамках Митного кодексу України.

Через блокування кордону польськими перевізниками склалася абсурдна ситуація. Уже майже 2 роки офіційний Брюссель допомагає Україні стабілізувати державний бюджет, виділяючи кредити та гранти на покриття дефіциту від податкових недонадходжень, пов’язаних із російською окупацією українських територій. Місяць за місяцем мільярди із Заходу течуть до Києва, але зараз економіка України, яка сама, незважаючи на війну, здатна генерувати доходи і податки, заблокована на західному кордоні. Якщо блокування, як і погрожують польські перевізники, триватиме до двох місяців, то економіка не тільки України, а й ЄС отримає дуже сильний «струс», збитки від якого важко навіть уявити.