Надалі глобальні та локальні кліматичні ініціативи можуть ще збільшити фінансове навантаження на компанію ГМК

Кризовий 2020 рік став невдалим для реалізації інвестиційних проектів. В умовах економічної невизначеності минулорічної весни першими під оптимізацію й скорочення підпадали довгострокові витрати. Інвестори відмовлялися від своїх інвестиційних планів або заморожували їх до «кращих часів». Але були й такі компанії, які залишали лише найважливіші проєкти і з високим ступенем готовності. Саме такої тактики дотримувалися гірничо-металургійні компанії.

Минулого року капінвестиції компаній ГМК очікувано скоротилися. Їх обсяг становив 37,1 млрд грн. Це на 25,1% менше, ніж у 2019 році. Згідно з даними Держстату, загальні показники по сектору потягла вниз сталеливарна промисловість. Обсяг капінвестицій у металургійному секторі скоротився на 38,2% – до 17,3 млрд грн. Водночас динаміка зниження капінвестицій у видобутку металевих руд становила лише 8%. Загалом за рік сегмент освоїв 19,8 млрд грн.

Якщо порівняти показники в доларовому виразі, то цифри падіння дещо інші: по металургії – на 40,8%, до $640,2 млн, по гірничому видобутку – на 11,8%, до $734,2 млн. Загальне зниження по галузі становило 28,2% – до $1,37 млрд. Нагадаємо, що у 2019 році капінвестиції в ГМК збільшилися на 37,3% в порівнянні з 2018 роком – до $1,914 млрд. Найнижчий рівень за десятиліття спостерігався у 2015 році – $762,2 млн.

Порівняння в доларах дає змогу доволі коректно зіставляти показники по різних роках, особливо з урахуванням того, що значна частина капітальних витрат має валютну складову.

У 2020 році вперше за останнє десятиліття обсяг капінвестицій в гірничодобувній галузі, перевищив показник в металургії. Це пов’язано з набагато кращою динамікою ринку залізної руди в порівнянні з вкрай волатильною ситуацією в сталевому сегменті.

Окремі показники

Загальний розмір інвестицій найбільших підприємств галузі скоротився минулого року на 35,5% – до $1,07 млрд. При цьому динаміка зниження була різною:

  • «Метінвест» – на 37%, до $663 млн;
  • «AрселорМіттал Кривий Ріг» – на 47%, до $158,6 млн;
  • Ferrexpo – на 17%, до $206 млн;
  • «Інтерпайп» – на 26%, до $ 44 млн.

«З початком епідемії всі металургійні компанії України оголосили про скорочення інвестиційних програм, оскільки ситуація на ринках навесні була катастрофічною і непрогнозованою. Скорочення капексів становило 30-40%, тобто це приблизно та частка, яка в загальній сумі інвестицій раніше припадала на проєкти розвитку», — пояснює Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center.

«Метінвест»

У «Метінвесті» наголошують, що знизили капінвестиції планово. Ще в березні минулого року, коли стали зрозумілі приблизні масштаби кризи, «Метінвест» планував зменшити капвкладення у 2020 році на 38% – до $650 млн. Так і вийшло: «Метінвест» знизив капвитрати на 37% – до $663 млн.

«Відповідно до пріоритетів програми капінвестицій на 2020 рік (…) інвестиції в техобслуговування і ремонти скоротилися на 34%, а в стратегічні проєкти – на 45%. В результаті їх частка в загальних капінвестиції становила відповідно до 72% і 28% від загальних інвестицій (68% і 32% у 2019-му). На металургійний сегмент припало 50% капінвестицій (49% в 2019-му), на гірничодобувний сегмент – 47% (48%)», – йдеться в річному звіті «Метінвесту».

Основними напрямами капінвестицій «Метінвесту» минулого року були такі проєкти:

  • реконструкція аглофабрики на ММК ім. Ілліча – $160 млн;
  • запуск нової моталки модернізованого стану гарячої прокатки на ММК – $30 млн;
  • модернізація збагачувальної фабрики ЦГЗК – $20 млн;
  • перший етап модернізації обпалювальної машини на Північного ГЗК – $5 млн.

Цього року на ММК ім. Ілліча триває будівництво нової повітророздільної установки вартістю $80 млн. Група також просунулася в реконструкції кисневих конвертерів №1 і №2 на «Азовсталі». У другому півріччі також заплановано завершити будівництво нової циклічно-потокової технології на Північному та Інгулецькому ГЗК.

«АрселорМіттал Кривий Ріг»

Капітальні витрати «АрселорМіттал» у 2020 році становили $158,6 млн (у 2019 му – $299,4 млн), операційні – $137,7 млн ($116 млн). Таким чином, загальний розмір інвестицій становив $296,3 млн, що на 28,7% нижче, ніж у 2019 році ($415,4 млн).

Ключові напрями капінвестицій «АрселорМіттал Кривий Ріг» у 2020 році (загальна вартість проєктів):

  • модернізація дрібносортного стану №250-4 – $ 60 млн;
  • будівельно-монтажні роботи на новому комплексі безперервного розливання сталі – $ 160 млн;
  • реконструкція аглоцеху №2 – $180 млн;
  • оновлення парку гірничої техніки;
  • реконструкція хвостосховищ.

У 2021 році «АрселорМіттал» продовжує роботу над поточними і новими проектами:

  • заміна газоочисних установок першого блоку конвертерного цеху;
  • реконструкція доменної печі №9;
  • будівництво нового кисневого блоку;
  • будівництво фабрики огрудкування та ін.

Ferrexpo

Навесні минулого року Ferrexpo планувала CAPEX на рівні приблизно $150 млн (-39,3% до 2019 року). Але сума залежала від ринкових умов. Кон’юнктура була сприятливою, тому компанія в 2020 році скоротила капінвестиції лише на 17% – до $206 млн.

Ключові напрями капінвестицій Ferrexpo у 2020 році:

  1. Витрати на нову установку для прес-фільтрації (перша фаза проєкту) – $45 млн;
  2. Модернізація збагачувальної фабрики – $33 млн.
  3. Початок розкривних робіт на Біланівському ГЗК – $6 млн.

У планах компанії на перше півріччя – роботи з модернізації гранулятора та другий етап модернізації дробильно-збагачувальної фабрики. Також Ferrexpo інвестує $4 млн у встановлення сонячних батарей.

«Інтерпайп»

Навесні минулого року «Інтерпайп» планував відмовитися від усіх нерозпочатих проєктів розвитку і вкладати тільки в підтримку потужностей ($32 млн на рік) і в уже розпочаті проєкти. У результаті капінвестиції компанії у 2020 році знизилися на 26% – до $44 млн.

«Інтерпайп» продовжує реалізацію проєктів будівництва нового цеху з виробництва колісних пар, модернізації термовідділу та встановлення нарізних ліній.

Планове зростання

На поточний та наступні роки компанії ГМК планують збільшення розміру капінвестицій.

«Наприкінці минулого року стало очевидно, що 2021 рік буде успішним, компанії оголосили плани щодо нарощування інвестицій, у т.ч. надолужування того, що пропустили у 2020 році. У 2021 році ймовірним є повернення до рівнів вкладень 2019 року», – каже Андрій Тарасенко.

За даними компаній, можна очікувати на таку динаміку зростання:

  1. «Метінвест» планує збільшити капітальні витрати у 2021 році на 20-30% – до $ 800-850 млн.
  2. Ferrexpo може наростити капінвестиції на 50% – до $300 млн. Загалом у 2020-2030 рр. компанія планує спрямувати $2 млрд на подвоєння виробництва окатишів.
  3. «Інтерпайп» зберігає плани щодо інвестування в 2020-2022 рр. у виробництво $136 млн.
  4. «АрселорМіттал Кривий Ріг» має намір у 2021-2023 рр. спрямувати понад $600 млн на три великі проєкти: будівництво фабрики огрудкування для виробництва окатишів, реконструкцію доменної печі №9 і системи газоочистки в конвертерному цеху.

Крім того, «АрселорМіттал» підписав меморандум з Мінекономіки для реалізації програми «Сталевий мільярд», згідно з якою в екомодернізацію і розвиток виробництва буде інвестовано $1 млрд.

«Остаточний перелік проектів буде сформований пізніше. Розглядаються ініціативи, пов’язані зі збагаченням окислених руд, бездоменною металургією і «зеленою» енергетикою», – розповіли в коментарі GMK Center у прес-службі «АрселорМіттал».

На обсяг капінвестицій галузі в середньостроковій перспективі можуть вплинути й економічні стимули, створені в результаті прийняття закону «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні» (про «інвестиційних нянь»). Серед галузей – реципієнтів держпідтримки згадані переробна промисловість (металургія – її значна частина), а також добування і збагачення залізної руди.

Інвестиційний виклик

Головним викликом для інвестицій ГМК у доступній для огляду перспективі стануть проєкти, які тією чи іншою мірою спрямовані на зниження викидів. У багатьох випадках такі проєкти передбачають глибоку модернізацію наявних або будівництво нових об’єктів.

Наприклад, «АрселорМіттал» планує до 2023 року спрямувати $250 млн на будівництво фабрики огрудкування. У свою чергу Південний ГЗК закрив свій аглоцех і має намір побудувати на його місці фабрику огрудкування з випуску преміальних окатишів.

Згодом на українські підприємства ляже величезна фінансове навантаження, оскільки вони мають забезпечити відповідність викидів виробництва новим кліматичним викликам. Серед нових екоініціатів, які вимагатимуть від українських компаній багатомільярдних інвестицій: впровадження НДТМ (найкращих доступних технологій і методів управління), Другий національно певний внесок (НВВ2) до Паризької угоди, впровадження Європейським Союзом Carbon Border Adjustment Мechanism (СВАМ).

«Для виконання цих вимог металургам потрібно $5-10 млрд. Це крім капітальних витрат на підтримку і проєкти розвитку», – наголошуєОлександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром».

За оцінками GMK Center, впровадження НДТМ, передбачене законопроєктом №4167-д, призведе до необхідності додаткових інвестицій українськими компаніями ГМК у розмірі в $6,6 млрд. У свою чергу впровадження СВАМ може призвести до зниження обсягу капітальних інвестицій в розмірі до €130 млн на рік (-12% відносно рівня 2019 г.). У довгостроковій перспективі це означатиме хронічне відставання в інвестиціях і програш в конкурентоспроможності.

Перед українськими компаніями ГМК у найближчі роки буде стояти проблема нестачі інвестиційного ресурсу та необхідності залучення коштів для екомодернізації виробництва. Уже зараз державі важливо розуміти це і продумувати компенсаторні механізми для підтримки роботи підприємств галузі під час адаптації до нових екологічних вимог.