У 2020 році вкладення гірничо-металургійних компаній можуть скоротитися на третину порівняно з минулим роком

Рівень капітальних інвестицій є індикатором інвестиційного клімату як на рівні країни, так і окремих галузей. Капінвестиції в Україні в 2019 році збільшилися на 15,5%, до 584,4 млрд грн. У 2018 році вони зросли на 16,4%, у 2017-му – на 22,1%.

Порівняно з іншими галузями гірничо-металургійний комплекс є однією з найбільш капіталоємних сфер економіки. Питома вага капінвестицій галузі до загального їх обсягу в країні у 2018-2019 рр. становила 8,1% і 8,5% відповідно, в промисловості – 19% і 21,3%.

Скільки й куди вкладали металурги й гірники у 2019 році, наскільки сильно пандемія і глобальна рецесія, що розгортається, вплинули на їхні плани розвитку у 2020-му – розбирався GMK Center.

Волатильні інвестиції

За останні 10 років рівень капітальних інвестицій ГМК був не надто стабільним. Їх динаміка повністю відповідала ситуації у вітчизняній економіці. Капінвестиції ГМК різко впали в 2014-2015 рр., динаміка зниження стабілізувалася в 2016-му, нове зростання почалося вже у 2017 році.

У 2010-2019 рр. максимальний рівень капітальних інвестицій у ГМК спостерігався в 2012 році – $1,953 млрд. У 2019-му капінвестиції в галузі збільшилися на 37,3% порівняно з 2018 роком – до $1,914 млрд. Найнижчий рівень за десятиліття спостерігався в 2015 році – $762,2 млн. Тобто прийнятним рівнем можна вважати $1,5-2 млрд інвестицій на рік за такого співвідношення між сегментами галузі: 60-70% капінвестицій припадає на металургію, 30-40% – на видобуток залізної руди. Наприклад, у «Метінвесту» у 2019 році на металургійний сегмент припало 49% капінвестицій, на гірничодобувний – 48%. У 2018 році – 57% і 41% відповідно.

«У 2019 році капітальні інвестиції в сталевий сегмент в Україні в розрахунку на тонну сталі були рекордно високими з 2007 року та становили близько $50. Вітчизняні компанії, скориставшись ситуацією хорошої кон’юнктури в 2018 році та першій половині 2019 року, почали великі проекти. Це нормально, адже нам потрібно ліквідувати відставання від решти світу. За нашими розрахунками, лише за 2014-2018 рр. у нас накопичилося відставання в інвестиціях в $3 млрд, якщо порівнювати рівень інвестицій у нас і в середньому у світі. Показник у $50 на тонну сталі для нас рекордно високий, але це нормальний середньосвітовий рівень», – зазначає Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center.

Загальний обсяг капінвестицій чотирьох найбільших компаній ГМК становив у 2017 році $942,1 млн, 2018-му – $1,425 млрд, у 2019-му – $ 1,66 млрд. У цьому часовому відрізку щорічний приріст становив 51,4% і 16,5%.

«Значна частина інвестицій припала на так звані проекти підтримки. У вітчизняних виробників на ці цілі йде в середньому 70% від інвестиційної програми. Тобто тільки для того, щоб підтримувати потужності в працездатному стані, рівень інвестицій у галузі має не бути меншим за $500-600 млн на рік. Якщо ми бачимо такі цифри – значить галузь не має можливості розвиватися. Сприятлива ситуація на ринках у 2017-2018 рр. дала можливість трохи надолужити упущене. Компанії інвестували в енергоефективність, екологічні заходи, впроваджували нові продукти тощо. Тепер же доведеться зменшити темп, оскільки настали кризові часи», – розповідає Андрій Тарасенко.

Екологічні інвестиції

З огляду на важливість і суспільну значущість питання, компанії ГМК окремо можуть виділяти інвестиції на екологічні цілі. Як правило, це проекти модернізації, реконструкції, ремонту з вагомою екологічною складовою. У загальному обсязі капінвестицій ця сума невідома, але є дані за окремими компаніями.

Екологічні капітальні інвестиції «Метінвесту» в 2019 році становили $155 млн, що на 66% більше порівняно з попереднім роком. Минулого року екологічні капінвестиції «Метінвесту» були спрямовані на:

  • реконструкцію аглофабрики ММКІ;
  • на етапі реалізації перебувають кілька проектів, у тому числі на ММКІ: будівництво нової системи аспірації на доменній печі №3, заміна системи газоочищення на кисневому конвертері №3 і ремонт системи каналізації;
  • реконструкція системи газоочищення установки десульфурації чавуну, продовження капітального ремонту коксової батареї №1 на «Азовсталі»;
  • розширений ремонт камер коксування на Авдіївському КХЗ і «Запоріжкоксі»;
  • заміна газоочисного устаткування на машині огрудкування на Північному ГЗК;
  • реконструкція споруд хвостового господарства, системи подачі оборотної води, а також поточний ремонт шламового трубопроводу на ЦГЗК.

Загалом у 2012-2018 рр. «Метінвест» на екологічні проекти й операційні витрати природоохоронної спрямованості витратив понад $1,5 млрд.

У свою чергу «АрселорМіттал Кривий Ріг» у 2019 році знизив загальні витрати на екологію на 6,2% порівняно з 2018 роком – до 562,9 млн грн. Підприємство у 2019 році інвестувало з екологічними цілями в такі проекти:

  • реконструкція обертової печі №3 вогнетриво-вапняного цеху;
  • ремонт тягодувного обладнання та будівництво установок двоступеневої очистки газу (ГОУ) в рамках реконструкції аглоцеха №2;
  • впровадження автоматичної системи екологічного моніторингу на ГОУ від зон спікання;
  • початок екологічної модернізації четвертої агломашини;
  • реконструкція хвостосховищ «Об’єднане» і «Миролюбівське», будівництво першої черги хвостосховища «Центральне» та їх оборотного водопостачання.

У 2006-2019 рр. АМКР інвестував в екомодернізацію 6,8 млрд грн. За цей час підприємство реконструювало й побудувало понад 120 високоефективних газоочисних установок, на 42,7% скоротило викиди в атмосферу та на 78,4% – скидання стічних вод.

Плани на паузі

Одним з найважливіших антикризових заходів у будь-якій галузі є часткове або повне припинення інвестицій. Це дає змогу зберегти фінансову стійкість бізнесу для безперебійної роботи. Український ГМК у цьому сенсі не виняток.

Інвестиційні плани компанії ГМК почали змінювати не з початком коронавірусної кризи, а раніше – восени 2019 року, коли ціни на металопродукцію відчутно знизилися, а виробництво скоротилося вслід за ними. Зокрема, «Метінвест» був змушений скоротити виконання інвестпрограми 2019 року. Було зупинено реалізацію окремих проектів, крім критичних, і проектів з істотним екологічним ефектом.

Зараз компанії ГМК теж відкладають деякі проекти. Але за невідкладними, які перебувають на завершальній стадії готовності, або зо екологічними проектами роботи тривають.

«Зараз ми змушені переглянути наші операційні плани, а в рамках короткострокового інвестиційного плану можуть бути затримки у зв’язку з нинішньою ситуацією. Однак ми не маємо наміру змінювати довгострокову стратегію розвитку на найближчі п’ять років. Усі ініціативи щодо реалізації екологічних проектів не зупинятимемо», – раніше відзначав Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У свою чергу «Інтерпайп» тимчасово, до вирішення ситуації з епідемією, відклав будівництво гідропреса в цеху №4 «Інтерпайп НТЗ» та термовідділу на базі «Інтерпайп Ніко Тьюб».

Реалізація проектів у 2020-му

Хоча частину проектів поставили на паузу, перелік пунктів планів з капінвестицій на поточний рік доволі довгий. Наприклад, АМКР називає такі напрями цьогорічних інвестицій:

  • будівництво нової фабрики огрудкування з випуску 4,5-5 млн т окатишів на рік;
  • заміна газоочисних установок першого блоку конвертерного цеху (конвертерів №№1-3);
  • реконструкція доменної печі №9;
  • будівництво нового кисневого блоку;
  • модернізація аглоцеху №2;
  • будівництво відділення безперервного розливання сталі (дві нових МНЛЗ).

«Інтерпайп» залишає в силі плани проектів з модернізації системи опалення у всіх цехах на «Інтерпайп Ніко Тьюб» (завершення – в третьому кварталі 2020 року) і зі збільшення потужностей для складання колісних пар на «Інтерпайп НТЗ» (завершення – в четвертому кварталі 2021 року).

«Нашим головним пріоритетом є розширення нашої збагачувальної фабрики для переробки більшої кількості концентрату та збільшення виробництва окатишів, і ми, як і раніше, на шляху до збільшення до 2021 року виробництва окатишів на 14%, до 12 млн т на рік. Із цим пов’язані два основні проекти: збільшення потужності зі збагачення для переробки 6 млн т на рік роздробленої руди на концентрат, який завершений більш ніж на 85%, і будівництво складу для зберігання концентрату, завдяки якому зможемо розділити роботу нашої збагачувальної фабрики та цехів виробництва окатишів (він виконаний більш ніж на 60%)», – розповіли в коментарі GMK Center у прес-службі компанії Ferrexpo.

Уже в поточному році «Метінвест» запустив установку вдування пиловугільного палива (ПВП) в доменну піч №3 на «Азовсталі». Там же компанія будує нову установку газоочищення міксерного відділення конвертерного цеху за 110 млн грн. А ще «Метінвест» розпочав будівництво кисневого комплексу за $78 млн і нової системи аспірації міксерного відділення за 168 млн грн на ММКІ. Крім того, компанія продовжує реалізацію модернізації аглофабрики на ММКІ і залучила кредитну лінію для фінансування закупівлі та встановлення гідравлічної моталки на стані гарячої прокатки 1700 на ММКІ.

Капінвестиції поточного року

Складно точно сказати, наскільки зменшаться капінвестиції гірничо-металургійних компаній за підсумками нинішнього року. Ситуація в галузі та світі найближчій короткостроковій перспективі лише ускладниться зі збереженням значної невизначеності. Металургія лише починає входити у спад виробництва, плани постійно змінюються. Те, що сьогодні здається тимчасово відкладеним, уже завтра може бути знято з порядку денного до «кращих часів».

При цьому станом на березень «Інтерпайп» зберігав плани щодо інвестування у виробництво у 2020-2022 рр. $136 млн. Своєю чергою АМКР зберігає плани інвестувати близько $1,5 млрд протягом найближчих п’яти років, у тому числі $700 млн у модернізацію обладнання з екологічними цілями до 2023 року.

Однак, виходячи з оцінок самих компаній, падіння може бути відчутним. За словами аналітика ІК Concorde Capital Дмитра Хорошуна, наприклад, «Метінтвест» в телефонній розмові з інвесторами 4 березня розкрив плани знизити капвкладення у 2020 році на 38% порівняно з 2019-м – до $650 млн. При цьому важливо враховувати, що після розкриття цих планів, уже наприкінці березня й у квітні, ціни на сталь (FOB Україна) впали на 15-25% і перспективи прибутковості бізнесу погіршилися.

«Інтерпайп» згадав у телефонній розмові 23 квітня, що компанія спочатку планувала капвкладення $82 млн у 2020 році, що на 37% більше, ніж минулого року. Але тоді ж менеджмент повідомив, що планує відмовитися від усіх нерозпочатих проектів розвитку та має намір вкладати тільки в підтримання потужностей ($32 млн на рік) і в уже розпочаті проекти. Думаю, ситуація на ринку труб залишиться поганою після обвалу цін на нафту, залізничні колеса також подешевшають порівняно з рекордним 2019 роком, і вкладення «Інтерпайпу» у 2020 році становитимуть близько $40 млн. Це на 33% менше, ніж у 2019 році», – каже Дмитро Хорошун.

Як відзначають у Ferrexpo, у 2020 році компанія планує CAPEX на рівні приблизно $150 млн, але сума залежатиме від ринкових умов.

«Ferrexpo у телефонній розмові з інвесторами 18 березня розкрила плани знизити капвкладення у 2020 році до $150 млн, що нижче за показник 2019 року на 39%. При цьому менеджмент згадав, що за необхідності може знизити капвкладення до $120 млн. Це на 51% менше, ніж у 2019 році», – додає Дмитро Хорошун.

Загалом, виходячи з планів лідерів галузі, падіння капвкладень у 2020 році може становити не менше 40%. Наприклад, великі російські виробники («Северсталь», Новолипецький і Магнітогорський меткомбінати) вже оголосили про скорочення інвестиційних програм на 2020 рік на 15-25%. А у разі стресового сценарію динаміка падіння може бути і глибшою.

«Якщо реалізується найгірший сценарій у зв’язку з коронавірусом (пандемія цього року не закінчиться, сильного відновлення економіки не станеться), або якщо з якихось причин буде погана ситуація на ринках (ціни на ЗРС впадуть до $70/т або нижче, а ціни на сталь не відновляться від рівня кінця квітня), то падіння капвкладень може бути більшим, 50-60%», – резюмує Дмитро Хорошун.