Азіатські виробники замінили постачання довгого прокату з РФ до ЄС

Китай, Туреччина, Південна Корея та Індія стали бенефіціарами санкцій проти довгого російського прокату

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну змінило ситуацію на багатьох сегментах глобального ринку. Одним із таких сегментів є ринок довгого прокату, куди традиційно постачали свою продукцію Україна та РФ. До 2023 року постачання російської продукції на ринок ЄС повністю припинилося, але цю нішу зайняли постачальники з Китаю, Туреччини, Південної Кореї та Індії. Можливості постачання довгого прокату з України обмежені через війну, у тому числі через проблеми логістики.

«Довгий» євроімпорт

За даними Eurostat, імпорт довгого прокату в ЄС у 2022 році зріс на 4,7% – до 8,89 млн т. Серед найбільших джерел імпорту минулого року можна виділити такі країни:

• Туреччина – зростання постачання на 33,6%, до 1,8 млн т;
• Китай – зростання на 90,3%, до 1,1 млн. т;
• Україна – спад на 9,7% до 505,6 тис. т;
• Індія – зростання на 76,6%, до 491 тис. т;
• Південна Корея – зростання на 21,4% до 203,2 тис. т;
• Японія – спад на 4,7%, до 59,7 тис. т;
• Тайвань – зростання на 7,8% до 43 тис. т.

Хоча постачання довгого прокату з РФ до Євросоюзу в 2022 році впало на 49,5%, але все одно залишалося дуже великими – 760,8 тис. т. Утім, за низкою позицій довгого прокату російський експорт із середини 2022 року повністю або частково припинився, що пов’язано із запровадженням санкцій Євросоюзу.

Цього року динаміка ринку сталевого імпорту стала негативною. За січень-квітень (Eurostat поки що дає дані лише за такий період) імпорт довгого прокату до Євросоюзу впав на 25% – до 2,7 млн ​​т порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільші джерела імпорту показали різноспрямовану динаміку:

• Китай – зростання на 108% до 626,3 тис. т;
• Туреччина – спад на 54% до 365,2 тис. т;
• Індія – спад на 37,3%, до 126,8 тис. т;
• Україна – спад на 39,7% до 112,5 тис. т;
• Південна Корея – зростання на 54,8% до 104,1 тис. т;
• Японія – спад на 13,2%, до 17,3 тис. т;
• Тайвань – зростання на 16% до 13,8 тис. т.

Оскільки в 2023 році експорт довгого прокату з Росії не зафіксовано, головними бенефіціарами відходу російської продукції та скорочення поставок з України став Китай, який у 2022-2023 роках показав кратні показники зростання, а також Південна Корея зі збільшенням поставок на 21,4% та 54,8% відповідно. Крім того, великими постачальниками були Туреччина та Індія, але не можна не відзначити спад у січні-квітні поточного року їх постачання до ЄС довгого прокату на 54% та 37,3% відповідно.

Найбільшим попитом з довгого прокату в ЄС користуються катанка (31% від обсягу імпорту), арматура (24-27%), інші прутки та бруски з легованої сталі (14%), куточок, фасонні та спеціальні профілі (7%) та дріт ( 6-8%).

За оцінками асоціації EUROFER, обсяг імпорту готової сталевої продукції до ЄС із третіх країн у першому кварталі поточного року скоротився на 30% р./р. після 33% зниження у четвертому кварталі минулого року. Зокрема, імпорт довгого прокату скоротився на 15% р./р.

Виграшні квоти

Різке зростання постачань довгого прокату в ЄС із низки країн пов’язане із санкційною політикою ЄС. Четвертий пакет санкцій, який передбачав заборону на постачання в ЄС російської металургійної продукції загальною вартістю €3,3 млрд, одночасно збільшив квоти на імпорт для інших країн, що не входять до Євросоюзу. Цим сповна скористалися металурги Туреччини, Китаю, Індії та Південної Кореї. Принаймні турецькі металурги чекали $1 млрд додаткового прибутку внаслідок перерозподілу квот.

Примітно, що частина імпортних квот незатребувана. Квоти на імпорт арматури в ЄС у вказаний період були вичерпані лише на 24-66% (залежно від країни походження), протягом першого кварталу 2023 р. вони вибиралися дуже повільно. Причиною став слабкий попит на європейському ринку.

Український експорт

Українські металурги у І півріччі скоротили експорт довгого прокату на 40% р./р. – до 253,4 тис. т. Швидше за все, що зламати спадну тенденцію у другій половині року нашим металургам не вдасться. Довгий прокат зазвичай використовується у будівельному секторі, а асоціація EUROFER чекає зниження обсягів будівництва в ЄС у 2023 році на 0,5%. Більше того, асоціація погіршила загальну оцінку попиту на сталь у ЄС у поточному році – до -3% зі зростання на 0,3%.

Найбільше за 6 місяців експортовано прутків та гарячекатаних брусків (код УКТЗЕД – 7213) – 119,2 тис. т на $78,2 млн. Також експортовано 61,4 тис. т дроту з вуглецевої сталі (УКТЗЕД – 7217) на $59,5 млн. Трійку лідерів серед видів довгого прокату за обсягами експорту з України в січні-червні 2023 року замикають інші прутки та бруски з вуглецевої сталі, без подальшої обробки, кручені (УКТЗЕД – 7214) – 39 тис. т на $23,8 млн. Отже, значну частину експорту довгого прокату з України складає катанка.

«Ми бачимо основним фактором зростання щодо катанки – це збільшення обсягу експорту метизної продукції. Катанка виступає сировиною для метизної продукції, і майже 90% усієї виготовленої продукції експортується. Тому, маючи запити на цю продукцію за межами України, обсяг його виробництва загалом збільшився», – раніше пояснив Сергій Коваленко, комерційний директор компанії Vartis.

Найбільшими споживачами українських гарячекатаних прутків та брусків за 6 місяців 2023 року стали Румунія та Польща – 47,3% та 26,4% відповідно у грошовому еквіваленті. Польща (37,9%) та Німеччина (21,2%) спожили близько 60% дроту українського виробництва. Серед основних покупців інших прутків та брусків – Ірак (33,8%), Молдова (28,3%) та Румунія (16,9%).

Зазначимо, що за підсумками минулого року українські метпідприємства скоротили експорт довгого прокату на 59,7% порівняно з 2021 роком – до 748,95 тис. т. Виторг виробників сталі від експорту такої продукції впав на 55% р./р. – до $693,53 млн. Найбільше експортовано прутків та брусків гарячекатанних у бунтах (код УКТЗЕД – 7213) – 406,6 тис. т на $310 млн, що на 56,1% та 54,2% відповідно менше порівняно з показником 2021 рік.

Перспективи експорту

За оцінками компанії Research And Market, очікується, що до 2030 обсяг світового ринку довгого прокату зросте до $ 1,01 трлн. Його динаміка зростання у періоді 2023-2030 років становитиме в середньому 3,8%. Розвиток будівельного ринку у світі сприятиме попиту на арматуру та катанку. Ключові гравці на цьому ринку вже розширюють потужності та впроваджують нову продукцію.

Ситуація на українському ринку довгого прокату зі зрозумілих причин відрізняється від світової та європейської. У 2021-2022 роках. питома вага експорту довгого прокату з України до ЄС була на рівні 5,7-6,6% загального обсягу, але скоротилася до 4,2% за січень-квітень. При цьому російський прокат, який із показником 1,5 млн т на рік 2021-го займав 17,8% від загального обсягу – зовсім зник. Україна могла б зайняти цю частку ринку, яка оцінюється у сотні тисяч тонн металопродукції. Однак для цього мінімум потрібно мати стабільну та дешевшу логістику, а також умови для нарощування внутрішнього виробництва. В Україні довгий прокат роблять «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Каметсталь» та Дніпровський метзавод.

«З одного боку, скасування мит до ЄС на українську продукцію разом із забороною імпорту прокату з Росії створює певні умови для імпорту довгомірного прокату з України. Однак цих умов недостатньо. Зберігаються всі ризики, пов’язані із бойовими діями в Україні. Крім того, напрями продажу визначаються політикою материнських компаній та характером інтеграції українських заводів до європейських ланцюжків створення доданої вартості. Через ці фактори ми не можемо розраховувати, що АрселорМіттал Кривий Ріг наростить постачання довгомірного прокату до ЄС, оскільки він виступить конкурентом європейських заводів ArcelorMittal», – зазначив аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

Іншими словами, українські постачальники зможуть замістити російські постачання лише у разі відсутності чи нівелювання форс-мажорних обставин (наприклад, перебоїв з енерго- та водопостачанням), деблокади морських портів чи хоча б покращення залізничної логістики з Європою. Інакше український довгий прокат не зможе за ціною та гарантіями доставки конкурувати з продукцією з Китаю, Туреччини, Південної Кореї та Індії.