49-й тиждень: найбільші економіки захищають свої ринки, Україна – чужі

Аналіз впливу новин за 2-6 грудня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Головною несподіванкою тижня стало рішення США відновити імпортні мита стосовно бразильської й аргентинської сталі. Тим самим США підтвердили свій статус головного оплоту протекціонізму, з якого інші країни беруть приклад. Зокрема, Росія, яка запровадила мита на український оцинкований прокат.

Українські органи державної влади, своєю чергою, посилають різноспрямовані сигнали галузі: парламент має намір підвищити ренту на видобуток залізної руди, а уряд хоче допомогти в утилізації металургійних шлаків.

США відновили мита на імпорт сталі з Бразилії та Аргентини

Президент США вирішив повернути мито 25% на імпорт сталевої продукції з Бразилії та Аргентини. Приводом стала девальвація місцевих валют, яка завдає шкоди американським фермерам.

Відновлення мита з боку США робить недієздатною систему двосторонніх торговельних угод, які могли б змінити загальний підхід до вільної торгівлі.

Спочатку США в березні 2018 року запровадили мито 25% на весь імпорт сталі. У червні 2018 року мита для Бразилії та Аргентини замінили на квоти. У травні 2019 року торговельні обмеження для обох країн повністю зняли.

Сталевий PMI у Китаї зріс уперше з травня

Згідно з даними Chinese Steel Logistics Professional Committee (CSLPC), PMI китайської металургії в листопаді становив 45,4% (+4,1 п.п. до показника попереднього місяця). Динаміка позитивна, однак індикатор досі нижчий за 50%, що свідчить про сповільнення економічної активності в галузі.

Ринковий попит у Китаї виріс у листопаді: індекс нових замовлень металургійних підприємств становив 43,8% (+12,2 п.п.). Покращення попиту дало можливість:

• наростити виробництво (індекс виробництва становив 43,4%, +1,1 п.п.);
• збільшити закупівлі сировини (індекс закупівель становив 41,5%, +8,0 п.п.);
• наростити складські залишки сировинних матеріалів (індекс запасів сировини становив 39,2%, +1,3 п.п.);
• знизити запаси готової продукції (індекс запасів готової продукції дорівнює 27,1%, -9,7 п.п.).

Пожвавлення виробничої активності зумовило зростання цін на сировину (індекс закупівельних цін на сировину становив 46,4%, +12,5 п.п.) і готову продукцію (ціна арматури в Шанхаї зросла в листопаді на 10,8%).

CSLPC відзначає хороший попит на сталь у будівництві та інфраструктурних проектах. За 10 місяців 2019 року інвестиції в нерухомість збільшилися на 10,3% у річному виразі, тоді як в інфраструктуру – на 4,2%. При цьому в грудні очікується погіршення попиту на сталь у зв’язку з похолоданням. Відповідно, у міру ослаблення попиту очікується зниження цін.

Євразійська економічна комісія запровадила мито на українську оцинковку

Антидемпінгове мито запровадили за підсумками розслідування проти імпорту оцинкованого прокату з України й КНР. Для українських виробників встановлено ставку мита на рівні 23,9%. Мита почнуть застосовувати з кінця січня 2020 року. Строк їхньої дії – 5 років.

Запровадження мита з боку РФ було очікуваним. Україна, своєю чергою, встановила мито на російську оцинковку ще в червні 2019 року. Ставка мита – 47,57%, строк його дії – 5 років.

У 2018 році Україна імпортувала з РФ 24 тис. т оцинкованого прокату (за 9 міс. 2019 року – 9 тис. т). Українські виробники у 2018 році експортували до РФ 87 тис. т оцинковки (за 9 міс. 2019 року – 63 тис. т).

Мита на російську оцинковку дадуть можливість вивільнити частину ринку для місцевих виробників. За оцінками GMK Center, українські виробники можуть розраховувати на збільшення внутрішніх продажів на 15-25 тис. т на рік.

Законопроект №1210 прийнято за основу

3 грудня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект №1210, який передбачає підвищення ренти на видобуток залізної руди. Серед запропонованих новацій:

• підвищення ставки ренти за видобуток залізної руди з 8% до 10%;
• збільшення нижнього порогу рентабельності видобутку залізної руди з 14-25% до подвійної облікової ставки НБУ (сьогодні це 31%);
• розширення бази оподаткування – замість вартості видобутої руди (із вмістом заліза 25-35%) пропонується обкладати вартість товарної продукції (концентрату, агломерату, окатишів тощо) із вмістом заліза 62-67%, зменшену на витрати по агломерації/огрудкування.

За оцінками GMK Center, ухвалення законопроекту №1210 призведе до зростання рентної плати залізорудних ГЗК у 2,6 раза – до $390 млн. Основний фактор зростання – розширення бази оподаткування (за її рахунок витрати на сплату ренти збільшаться на $206 млн на рік), тоді як за рахунок збільшення ставки ренти надходження до держбюджету зростуть на $33 млн на рік.

Законопроект №1210 неодноразово піддавався критиці з боку представників галузі та експертної спільноти. Основні аргументи проти законопроекту зводяться до відсутності комплексної оцінки впливу запропонованих змін на галузь, завищення рівня рентної навантаження в порівнянні з країнами-конкурентами у виробництві ЗРС, погіршення економічної доцільності видобутку залізної руди в Україні.

Міністерство інфраструктури підтримало використання шлаків у дорожньому будівництві

Згідно з повідомленням Міністерства інфраструктури, Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про застосування відходів виробництва в дорожньому будівництві». Документ пропонує використовувати у будівництві доріг металургійні шлаки і золошлакові матеріали.

Збільшити використання промислових відходів у дорожньому будівництві планується за рахунок включення до публічних закупівель спеціального нецінової критерію, який дає змогу купувати дорожчі матеріали, якщо їх використання завдає меншої екологічної шкоди. Зокрема, шлаки та золошлакові матеріали здатні замістити щебінь і пісок з кар’єрів, розробка яких негативно впливає на стан довкілля.

Згідно з оцінками GMK Center, дорожнє будівництво – найперспективніший напрям утилізації шлаків. Якщо щорічно ремонтувати з використанням шлаків хоча б 3 тис. км доріг (близько 0,6% їхньої протяжності), то споживання шлаків збільшиться щонайменше до 5 млн т – це в 5 разів більше, ніж минулого року.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.