Рада проігнорувала аргументи бізнесу щодо ренти на видобуток руди — Новини

За законопроект №1210 проголосували 232 депутати, в основному з фракції «Слуга народу»

3 грудня Верховна Рада більшістю голосів прийняла за основу законопроект, який передбачає підвищення ставки ренти на видобуток залізної руди. Законопроект №1210 у першому читанні підтримали 232 депутати.

Перед цим парламент відхилив альтернативний законопроект №1210-1 – для його ухвалення не вистачило одного голосу.

«Ми почали розгляд цього законопроекту (№1210. – GMK Center) кілька місяців тому саме з цієї версії, яка була найгіршою. Навіть автори це визнали. Ми провели 50 різних засідань, обіцяли бізнесу зміни… І повернулися до найгіршої версії», – заявила після прийняття законопроекту Ольга Белькова з фракції «Батьківщина».

Зміст законопроекту

Законопроект №1210, зокрема, пропонує такі зміни до Податкового кодексу:

підвищити ставку рентної плати за видобуток залізної руди з 8% до 10%;
збільшити нижній поріг рентабельності залізорудної сировини з 14-25% до подвійної облікової ставки Нацбанку (сьогодні це 33%);
змінити базу оподаткування – замість вартості видобутої руди (із вмістом заліза 25-35%) обкладати вартість товарної продукції (концентрату, агломерату, окатишів та ін.) із вмістом заліза 62-67%, зменшену на витрати з агломерації/огрудкування.

Думки експертів

Представники компаній гірничо-металургійного комплексу та аналітики так оцінюють наслідки законодавчої ініціативи:

1. За висновком аудиторсько-консалтингової компанії PwC, в разі ухвалення законопроекту відношення рентних платежів до комерційного прибутку металургійних підприємств України в 10 разів перевищить аналогічні показники країн-конкурентів. У разі прийняття №1210 рівень рентного навантаження в Україні становитиме 22,2% від комерційного прибутку, тоді як у ПАР – 11,8%, в Австралії – 10,6%, у Казахстані – 8,5%, у Китаї – 4,4%, в РФ – 2,5%.

2. Відповідно до рекомендацій МВФ, розподіл часток економічної вигоди від видобутку корисних копалин між державою і надрокористувачем має бути на рівні 40/60. Але в разі прийняття законопроекту паритет буде порушений. Частка вигоди держави зросте до 87%, частка вигоди галузі знизиться до 13%. Це позбавить видобуток економічної доцільності.

3. Окремі українські підприємства і без податкових змін уже працюють на межі рентабельності. Якщо в I півріччі 2018 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримав прибуток у розмірі 4,2 млрд грн, то за той самий період 2019-го – збиток у 79 млн грн.

На думку бізнесу, необдумане підвищення ренти за видобуток залізної руди може привести до зниження виробництва і експорту залізорудної сировини, втрати ринків збуту, скорочення податкових відрахувань і доходів бюджету, заморожування інвестпроектів і навіть до скорочення робочих місць.

Альтернативи

Крім того, в Україні товарна залізорудна продукція є більшою мірою продуктом обробної, а не добувної промисловості.

За рахунок зміни бази оподаткування, запропонованого в законопроекті 1210, рентні витрати українських залізорудних компаній можуть зрости на $206 млн на рік, а за рахунок зростання ставки ренти – на $33 млн на рік.

Раніше депутати пропонували запровадити інший механізм розрахунку ренти на видобуток залізної руди – з прив’язкою до вартості тонни ЗРС за індексом Platts у Північному порту Китаю.

На вчорашньому засіданні Ради голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев («Слуга народу») зобов’язався внести до другого читання законопроекту низку поправок, у тому числі компромісних.

Ставки ренти на видобуток залізної руди до другого читання мають бути визначені в розмірі, що влаштовує і галузь, і державу.

За його словами, зараз обговорюється ставка в 12%.