Аналіз впливу новин за 14-18 червня 2021 року на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Європа знову підтвердила свій курс на підвищення ролі держави в економіці, несподівано продовживши строк дії захисних квот на три роки. Це рішення не дасть змоги істотно наростити обсяги, але підтримає ціни.

Хороша кон’юнктура сприяє нарощуванню обсягів виробництва та інвестицій. Мінекономіки прогнозує зростання виробництва сталі у 2021 році на 5%, що є цілком реалістичним. А Південний ГЗК планує багатомільярдні інвестиції в підвищення якості продукції.

ЄС має намір продовжити захисні заходи проти імпорту сталі ще на три роки

Єврокомісія почала розслідування щодо можливого перегляду захисних заходів проти імпорту сталевого прокату і труб ще в лютому. З чуток, обговорювалося продовження заходів строком на 1 рік із щорічним збільшенням обсягу квот на 5%. Але рішення значно затягнулося.

Лише за два тижні до закінчення строку дії заходів Єврокомісія надіслала урядам країн – членів альянсу свою пропозицію, і вона виявилася для ринку несподіваною. Комісія пропонує продовжити строк дії заходів за всіма групами продукції ще на три роки, а відсоток щорічного збільшення квот залишити на рівні 3%.

Отже, це не схоже на компроміс з європейськими споживачами, які неодноразово зверталися до Єврокомісії з проханням скасувати або пом’якшити заходи. За фактом отримали найжорсткіший варіант, якого можна було очікувати в поточній ситуації, коли ціни перебувають на історично рекордних рівнях, а ринок відчуває дефіцит поставок, особливо в сегменті плоского прокату.

Крім усього іншого, це рішення виглядає дивно, оскільки дія захисних заходів строком більше трьох років несе в собі ризики для європейських виробників, і не лише сталі. Згідно з правилами СОТ, якщо захисні заходи діють більше трьох років, то країни – торговельні партнери ЄС можуть висунути свої претензії з вимогою відшкодувати збитки від погіршення умов торгівлі, які створює система захисних заходів. Також країни-партнери мають право обмежувати торгівлю з ЄС, запроваджуючи тарифи або використовуючи інші інструменти, і не лише щодо продуктів чорної металургії, а будь-якої продукції. Цей факт створює ризики для всіх європейських експортерів. Але Єврокомісія діє надто сміливо й агресивно.

Раніше ЗМІ озвучували побоювання ЄС щодо того, що Туреччина й Росія можуть скористатися можливістю вимагати компенсацію збитків. Ці країни проводять активну торговельну політику й оскаржували в СОТ запровадження й подальше посилення захисних заходів у ЄС. Передбачалося, що й у цьому випадку вони не зупиняться. Але Єврокомісія зробила хід конем – має намір розпочати антидемпінгове розслідування проти імпорту оцинкованого прокату з Туреччини й Росії. Це розслідування може стати інструментом протидії можливій агресивній реакції виробників з цих країн на продовження захисних заходів.

Ще одним аргументом на переговорах може бути обмеження експорту брухту з ЄС. Наслідки цього рішення можуть бути руйнівними для галузі, особливо турецької. ЄС – найбільший експортер брухту (28 млн т у 2020 році), а Туреччина – найбільший імпортер (22 млн т). Ця ідея має конкретне втілення – триває обговорення можливих механізмів: повна заборона, мита, ліцензування. Обговорюється, яких марок брухту це може стосуватися – всіх чи лише брухту низької якості. Крім того, європейські законодавці вже пропрацювали протидію ризикам – це рішення може бути прийнято на базі заборони експорту відходів, а брухт у ЄС не відділений від відходів.

Захисні заходи як такі також є інструментом у торговій боротьбі. Взаємне зняття бар’єрів обговорюється між ЄС і США. Якщо зараз ЄС не продовжить дію захисних заходів, то позбавить себе аргументу в переговорах з американцями.

Ще один наслідок цього рішення – як мінімум півтора року захисні заходи діятимуть одночасно з CBA (carbon border adjustment), який мають намір запровадити з 2023 року. У цьому випадку це є скоріше позитивним, адже нівелюється фактор ризику програшу іншим виробникам імпортної продукції – розмір квот захищає наші позиції.

Продовження квот позитивно позначиться на цінах, оскільки дефіцит поставок у Європі збережеться. Тобто негативний вплив на обсяги продажів буде компенсуватися більш високими цінами. Крім квот, обсяги поставок стримує ряд антидемпінгових заходів. Будь-яку активність щодо нарощування продажів пильно контролюють EUROFER і Єврокомісія. Тому на запитання, що краще: залишитися з квотами чи без – однозначної відповіді немає. За різними групами продукції ситуація різна. Наприклад, станом на 18 червня Україна використала квоту на поставки арматури лише на 68%, катанки – 73%, на відміну від квот на плоский прокат і труби.

Мінекономіки прогнозує зростання виробництва сталі у 2021 році на 5%

Міністерство економіки представило прогнози щодо динаміки виробництва металургійної продукції у 2021 році. Так, міністерство очікує, що за підсумками року виробництво сталі зросте до 21,7 млн т (+5% р./р.), виробництво чавуну – до 21,5 млн т (+5% р./р.), прокату – до 19,4 млн т (+5% р./р.). Ці прогнози ґрунтуються на даних «Укрметалургпрому» за 5 місяців поточного року.

Думка Мінекономіки збігається з прогнозом GMK Center, згідно з яким виробництво сталі в Україні в 2021 році може становити 21,5-21,8 млн т. В основу цих оцінок закладено припущення, що в четвертому кварталі 2020 року попит відновився до рівня 2019 року. Тому завантаження потужностей, досягнуте наприкінці минулого року, збережеться протягом 2021 року. Є знижувальні ризики, пов’язані, зокрема з продовженням пандемії, згортанням стимулів у Китаї та загостренням протекціонізму. Вони враховані в нижній межі прогнозного діапазону (21,5 млн т).

З урахуванням поточної сприятливої кон’юнктури висока ймовірність, що прогнози нарощування виробництва сталі виправдаються. Внаслідок швидкого відновлення попиту на ринку спостерігається дефіцит сталевої продукції, що обумовлює високий рівень цін. Поточна ситуація дає змогу завантажити потужності українських метзаводів і акумулювати кошти для інвестування в розвиток виробництва.

Південний ГЗК оголосив про масштабну інвестиційну програму на 2021 рік

Південний ГЗК має намір у 2021 році інвестувати 5 млрд грн у розвиток виробництва. У тому числі 3 млрд грн планується вкласти в модернізацію переділу збагачення. Підприємство має намір відновити 4 технологічних секції на першій і другій рудозбагачувальних фабриках.

Завдяки капітальному ремонту річна потужність підприємства з виробництва концентрату збільшиться з 13 млн т до 14 млн т. Крім нарощування виробничої потужності й підвищення якості продукції, Південний ГЗК розраховує також оновити парк техніки й залізничну інфраструктуру підприємства.

Згідно із заявою генерального директора комбінату, реалізація інвестиційної програми 2021 року дасть змогу підприємству підготуватися до випуску DR-окатишів. Ця продукція використовується для виробництва заліза прямого відновлення, яке лежить в основі бездоменного виробництва сталі.

Випуск DR-окатишів вже запущений на Полтавському ГЗК (Ferrexpo) і Центральному ГЗК («Метінвест»). Це перспективна продукція в контексті декарбонізації металургійного виробництва. За наявних технологій виробництво заліза прямого відновлення з подальшою електродуговою виплавкою сталі дає змогу знизити викиди СО2 на 40% у порівнянні з киснево-конвертерним виробництвом. За рахунок використання водню викиди можуть бути знижені практично до нуля.

Крім того, якість сталі у виробництві із заліза прямого відновлення залишається такою самою, що й у киснево-конвертерному виробництві. Тоді як за виплавки сталі з брухту її якість може погіршуватися через домішки у вихідній сировині.

Конкурентною перевагою України є наявність власних запасів залізної руди, тому виробництво заліза прямого відновлення є можливим способом декарбонізації української металургії. Інвестиції залізорудних компаній уже сприяють вибору цього шляху.

Детальніше про головні тренди й події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.