shutterstock.com shutterstock.com
Брухт

В Україні виникла правова колізія: операції з брухтом не обкладаються ПДВ, але не визначено, з якими саме його видами

21 грудня 2021 року в «Голосі України» №244 офіційно опубліковано Закон №1947-XI «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Закон прийнято 30 листопада 2021 року, він набрав чинності 1 січня 2022 року.

Законом передбачено в тому числі звільнення від оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) операцій з постачання металобрухту до 1 січня 2027 року та встановлено, що конкретний перелік видів металобрухту, які підпадають під дію цього закону, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Проте станом на 26 січня 2022 року відсутні переліки відходів, затверджені урядом. Кабмін не вніс зміни до чинних переліків, затверджених постановою уряду №15 від 12 січня 2011 року, про продовження їхньої дії.

Сьогодні підприємства Запорізького краю, такі як ПрАТ «Дніпроспецсталь» та ТОВ «Метпромсервіс», можуть опинитися на межі зупинення. Невиконання замовлень вчасно, щоденні збитки підприємств і, як наслідок, можливе їх зупинення призведуть до скорочення близько 8 тис. працівників та ускладнять економічну ситуацію в регіоні. Без сировини – імпортного металобрухту – підприємствам працювати неможливо.

Прийняття Верховною Радою відповідного рішення (Закону №1947-XI від 30 листопада 2021 року) створює законодавчі підстави для недопущення зловживань з ПДВ на операції з металобрухтом. Однак цей закон не має сили без відповідного нормативного акту Кабінету Міністрів. Відповідно до Податкового кодексу (пункт 23 розділу ХХ) уряд визначає перелік видів металобрухту, на які поширюється дія означеної норми. До кінця 2021 року перелік був визначений постановою Кабінету Міністрів від 12 січня 2011 року №15 із змінами й доповненнями.

За відсутності означеної постанови Кабміну утворюється правова колізія: з одного боку операції з металобрухтом не обкладаються ПДВ, з іншого – неможливо визначити, які саме його види підпадають під дію Закону.

На жаль, Кабмін неодноразово приймав своє рішення несвоєчасно, провокуючи виникнення такої правової колізії. Наприклад, у 2014 році постанова була прийнята 5 лютого, у 2015-му – 25 березня, у 2017-му – 22 березня. У період між 1 січня відповідного року й датою прийняття постанови ринок повною мірою відчував вплив вказаних вище негативних факторів – зниження поставок, претензії податківців, замороження оборотних коштів. І все це на тлі суттєвого зростання цін на газ, електроенергію, тарифів на залізничні перевезення та основну сировину металургійних підприємств.

Щоб уникнути великої економіко-соціальної проблеми, вкрай важливим є термінове прийняття постанови Кабінету Міністрів про види металобрухту. З технічного погляду уряд не розробляв нову постанову кожного разу, а продовжував дію чинної, не змінюючи її по суті. Її зміст актуальний і зараз, він задовольняє усі сторони – як металургів, так і заготівельників металобрухту. Тому на сьогодні повністю відсутні будь-які перешкоди для пролонгації до 1 січня 2027 року дії постанови Кабінету Міністрів №15 від 12 січня 2011 року. Проте наслідки затримки з прийняттям цього документа матимуть високу ціну для всієї економіки країни.