© shutterstock.com

Уряд мав ще рік тому прийняти всі необхідні нормативно-правові акти. Проте забарився

Металобрухт є стратегічно важливою сировиною для українських металургів, тому вони зацікавлені у стабільності його поставок. При цьому сам український ринок брухту значною мірою перебуває в тіні на первинному рівні його заготівлі. Однак у детінізації ринку зацікавлені як металурги, так і самі брухтозаготівельні компанії.

Верховна Рада ухвалила закон про детінізацію ринку металобрухту 14 липня 2020 року, але набрав чинності він через три місяці – 14 листопада. У шестимісячний термін від дня опублікування закону – до 14 лютого 2021 року – Кабмін мав забезпечити ухвалення нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації. Зараз кінець січня 2022-го, а всю нормативну базу досі не прийнято. Інакше кажучи, закон уже більше року діє, але все одно не працює.

«Закон формально діє вже більше року, але до нього ще не ухвалено всіх підзаконних актів. Поки остаточно не буде сформовано всю нормативно-правову базу, рано говорити про повноцінну дію документа», – каже Андрій Андрійчиков, директор брухтозаготівельної компанії «Балкер».

Нормативна база

Проте, хоч і з недостатньою швидкістю, але робота над нормативною базою ведеться. За основними пунктами вже є проєкти рішень, які потребують фінального затвердження.

Реалізація Закону України «Про металобрухт» з 14.11.2020 з урахуванням внесених змін

Найменування дії відповідно до положень ЗаконуНайменування документа на виконання положень ЗаконуВідповідальний орган держвладиТермін прийняттяСтатус
Здійснення відеоспостереження, відеозапису, архівування та зберігання створеної у процесі відеоспостереження інформації суб'єктами господарюванняПроект постанови Кабміну «Про затвердження Порядку здійснення відеоспостереження, відеозапису, архівування та зберігання створеної в процесі відеоспостереження інформації суб'єктами господарювання на приймальних пунктах металобрухту».КабмінДо 14.02.2021 Розроблено Міністерством економіки, надіслано на погодження до центральних органів виконавчої влади. Передано до Мінстратегпрому
Використання готівки в розрахунках з фізичними особамиПроект постанови правління НБУ «Про внесення змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»НацбанкДо 14.02.2021Розроблено проєкт
Використання спрощеної розрахункової квитанції приймання металобрухту від фізичних осібНеобхідно внести зміни до постанови КМУ від 23.08.2000 №1336Кабмин (ответственное – Минэкономики).До 14.02.2021Розроблено проєкт
Створення Переліку суб'єктів господарювання, які здійснюють заготівлю та операції з металобрухтомПрийняття акта про Перелік та технічне забезпечення його веденняМінстратегпромДо 14.02.2021Проєкт наказу опубліковано на сайті Мінстратегпрому
Скасування неактуальних нормативних актівКабмінІнформація про роботу в цьому напрямку відсутня

Джерело даних: «УАВтормет»

Також вже прийнято кілька нормативних актів, розроблених Міністерством економіки:

  1. Наказом Мінекономіки від 29.10.2020 №2197 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету промислової політики України від 08 лютого 2001 р. №53» скасовано атестацію спеціалізованих металургійних підприємств;
  2. Прийнято постанову Кабміну від 09.12.2020 №1216 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови КМУ від 13 серпня 1999 р. №1468».

Законні зміни

Опишемо поточний стан змін, що передбачає закон, а також проблем, на вирішення яких було надіслано документ.

«Відбілювання» ринку

Раніше голова наглядової ради групи компаній «Укрмет» Костянтин Басс називав два головні завдання закону: можливість легальної роботи та залучення інвестицій у галузь брухтозаготівлі, а також можливість інтеграції великих металургійних підприємств та брухтозаготівельних компаній. Проте застосування закону вже затримується у зв’язку з непідготовленістю нормативної бази, і ринок досі значною мірою перебуває у тіні.

«Справа в тому, що в Україні 30 років діяло законодавство, за якого легальне існування пунктів первинної брухту практично неможливе. Ми говорили про це, коли ухвалювався закон про так зване «відбілювання» ринку брухту. Це був перший крок до того, щоб перебудувати всю систему. Думаю, мине щонайменше 3-5 років, перш ніж у нас з’явиться нормальна прозора мережа брухтозаготівлі, у тому числі за участю інвестицій металургів», – каже Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром».

Реєстр компаній

Закон передбачає наявність реєстру компаній, які здійснюють операції з металобрухтом. У Мінстратегпромі наполягають, що включення до цього переліку є єдиним доказом правомірності діяльності у цій сфері. У ньому вже зареєстровано близько 900 компаній.

«Реєстр заготівельних та переробних компаній ведеться та періодично оновлюється. Усі компанії та ФОП, які вважали за потрібне зареєструватися в цьому реєстрі, вже зробили це. Крім того, у реєстрі реєструються й компанії, які надають суміжні послуги: з демонтажу, транспортування, обробки тощо», – пояснює Володимир Бублей, президент асоціації «УАВтормет».

Інше питання – легітимність реєстру. Роботу реєстру необхідно належно оформити юридично, наприклад, зареєструвати на «Порталі відкритих даних» України. Поки що цей реєстр ведеться виключно на сайті Мінстратегпрому. Це краще, ніж нічого.

Перевірка ліцензій

Після ухвалення закону знизився тиск, пов’язаний з відсутністю ліцензій та невиконанням ліцензійних умов. Мінекономіки ще у 2015 році скасувало ліцензування, але всередині інших нормативних документів така вимога залишалася, а отже, була юридична колізія. Особливо гостро такі колізії проявлялися на регіональному рівні.

«Залишились у минулому акти обстеження на відповідність неіснуючої ліцензії. Зникла кримінальна відповідальність за відсутність компанії у неіснуючому реєстрі. І скасовано поділ на побутовий та промисловий металобрухт, де нечіткість визначення також була підставою для значних неофіційних платежів», – каже Дмитро Кисилевський, народний депутат, заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.

Проте, за словами Володимира Бублея, трапляються ситуації, коли окремі державні підприємства, які реалізують металобрухт, продовжують вимагати ліцензії чи акти обстежень. Але такі випадки поодинокі.

Відеофіксація

Законом передбачено запровадження відеофіксації на всіх приймальних пунктах. Це мало допомогти в ідентифікації тих здавачів, які приносять на утилізацію «незаконний» металобрухт, у разі крадіжок, демонтажу діючих виробничих та інфраструктурних об’єктів. Однак і в цьому питанні не все просто.

«Законодавством досі не врегульовано питання щодо умов зберігання відеозаписів на приймальних пунктах металобрухту. Закон передбачив таку вимогу, отже, правоохоронні органи будь-якої миті можуть запросити ці записи. Незрозумілі критерії відеофіксації приймання металобрухту та ступеня відповідальності за відсутність такого запису», – каже Володимир Бублей.

Зараз багато брухтозаготівельників взяли паузу у впровадженні відеоспостереження і чекають на створення відповідної нормативної бази.

«Функціонування відеоспостереження не має повної документальної бази. Одне міністерство вважає, що нова «підзаконки» з цього питання не потрібна взагалі. Інше – що потрібна. Розбиратимемося, чому уряд не зміг у встановлені терміни довести роботу до кінця», – пояснює Дмитро Кисілевський.

Розрахунки із продавцями

Усі аспекти ведення документообігу операцій із металобрухтом загалом врегульовані. Закон дозволяє розраховуватися за поставлений металобрухт через касу підприємства для придбання у фізичної особи.

«НБУ та Мінфін врегулювали питання готівкових розрахунків за зданий металобрухт. Тепер це здійснюється аналогічно до інших видів вторинної сировини. Здавач металобрухту може легально здати його, а приймальний пункт – легально прийняти та оплатити. Побоювання щодо будь-яких масових зловживань з готівкою залишилися безпідставними», – розповідає Дмитро Кисилевський.

Проте за такого розрахунку з фізособою на площадці немає затвердженої форми квитанції – первинного фінансового документа.

«Тому до кінця не зрозуміло, чи потрібно ідентифікувати людину, яка здає металобрухт. У разі ідентифікації в такої особи виникають певні податкові зобов’язання. А це враховується під час формування субсидій, пенсії тощо», – наголошує Володимир Бублей.

«Паспортизація» збору брухту

Процедура приймання брухту за паспортом поки що не набула масового характеру. У цьому питанні ще не доопрацьовано багато деталей. За словами Андрія Андрійчикова, насамперед потрібна масштабна роз’яснювальна робота з усіма учасниками на первинному рівні. Важко швидко змінити те, що формувалося десятиліттями. Напевно, потрібно просто небагато часу, щоб усе стало на свої місця.

«Криша» для металобрухту

Однією з проблем, задля вирішення якої ухвалили закон, була необхідність ліквідації «кришування» правоохоронними органами первинних пунктів брухтозаготівлі.

«Закон не призвів до зловживань з боку бізнесу, про що були «страшилки» від його супротивників. І добряче зменшив апетити нечистих на руку контролерів та чиновників, які звикли роками годуватися, використовуючи законодавчі колізії на цьому ринку», – зазначає Дмитро Кисилевський.

Раніше заготівельні пункти не могли бути окремим підприємством, і через це вимагали хабарі. Тепер вони можуть працювати як ФОП чи іншим чином та легально здійснювати свою діяльність.

«Раніше за законом до заготівельного пункту висувалися нездійсненні вимоги щодо обладнання, яке йому не потрібне і ніколи б не окупилося. Тепер цих безглуздих вимог немає, відповідно, немає й підстав для вимагання хабара», – каже Дмитро Кисилевський.

Водночас, за словами Андрія Андрійчикова, вирішення проблеми «кришування» залежатиме від того, чи органи місцевої влади (ОТГ) поводитимуться і позиціонуватимуть себе як люди, які хочуть отримувати податки до своїх бюджетів.

Швидкий запуск

За словами Дмитра Кисилевського, коли ці зміни виведуть ринок з тіні – покаже час. Деякі позитивні рухи ми вже бачимо. Справа тепер за бізнесом, який має конкретними діями підтвердити свою готовність виходити з тіні. За податківцями, які в умовах змін у законодавстві мають не заважати тим, хто працюючим по-білому та шукати тих, хто продовжує по-чорному. І за Кабміном, який має нарешті доробити «підзаконку».

Загалом з урахуванням високого стану готовності нормативної бази у найближчій перспективі очікується її прийняття та поступовий повноцінний запуск роботи закону про детінізацію ринку металобрухту.

«Цього року ми очікуємо на реальний запуск роботи закону. Якщо найближчим часом буде створено нормативну базу, то вже до літа він запрацює, – резюмує Андрій Андрійчиков. – У всякому разі, глави ОТГ, з якими ми співпрацюємо, зацікавлені в тому, щоб все було в правовому полі, і в розумінні, хто займається прийманням брухту на їхній території».