Чого чекати від закону про детінізацію ринку брухту

Закон підвищить інвестпривабливість галузі брухтозаготовки, але повністю детінізувати ринок навряд чи вийде

Костянтин Басс, голова наглядової ради групи компаній «Укрмет»

Президент Володимир Зеленський 12 серпня підписав закон №2426 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (відносно детінізації ринку металургійної сировини і операцій з металобрухтом)». Цей документ було ухвалено Верховною Радою 14 липня. Раніше учасники ринку і галузеві експерти оцінили цю ініціативу  як таку, що дійсно сприяє детінізації ринку металобрухту.

Головні плюси

Цей закон дозволяє вирішити два головні завдання:

1. Можливість легальної роботи і залучення інвестицій в галузь брухтозаготовки.

Якщо інвестори побачать, що цей ринок вийшов з тіні і можна працювати, не побоюючись якось порушити закон, то у них вже з’явиться мотивація прораховувати рентабельність інвестицій і вкладати свої кошти в цю галузь.

2. Можливість інтеграції великих металургійних підприємств і брухтозаготівельних компаній.

У такому разі металурги отримують гарантовані обсяги поставок сировини. Цього можна досягти у тому числі шляхом придбання метпідприємствами великих брухтозаготівельних підприємств. Подібна тенденція спостерігається, наприклад, в Росії, Польщі і інших країнах. Спеціалізована компанія має гарантований обсяг брухтозаготовки, а металурги таким чином позбавляють себе від дефіциту сировини. Маючи в управлінні такий актив, простіше планувати і виробництво.

Практика реалізації

Ми чекаємо, що брухтозаготовка на первинному рівні виросте. Також збільшиться доля тих, хто працює в правовому полі. Ми вже сьогодні відчуваємо, що первинна заготовка починає оживати. Це однозначно позитивно вплине на ринок.

Як наслідок детінізації ринку можна чекати, що кількість фактів «кришування» правоохоронними органами первинних пунктів брухтозаготовки знизиться. Я думаю, що воно не зникне на 100%, але первинні пункти брухтозбору зможуть позбавитися цього «кришування» на 80-90%.

Повної детінізації ринку, на мій погляд, не буде. Тінь в тій чи іншій мірі буде присутньою на ринку. Наприклад, в законі є така вимога, як ідентифікація особи при здачі металобрухту. Зараз ми, безумовно, проводимо «паспортизацію» тих, хто здає в наші приймальні пункти брухт. Проте стикаємося з тим, що багато наших конкурентів не виконують цю вимогу. Особи, що здають, не завжди хочуть надавати свої персональні дані при виписці акту про прийняття металобрухту, і це призводить до їх відтоку. Клієнт прямо говорить: «А ось у конкурента немає вимоги надання паспорта, поїду і здам до нього».

Завищені очікування

Автори закону розраховують, що в результаті його прийняття з тіні буде виведено близько 20 млрд грн обігових коштів підприємств у сфері заготівлі металобрухту, а держбюджет отримає близько 1 млрд грн додаткових щорічних надходжень. Також буде офіційно оформлено близько 10 тис. працівників.

Проте я не бачу, що Україна отримає такий ефект в грошовому виразі. Галузь брухтозаготовки не до кінця вийде з тіні, та і економічна ситуація в галузі залишається складною, що стримує як її розвиток, так і процес детінізації в цілому. Як показує практика, в умовах кризи будь-яка економічна діяльність прагне піти в тінь з причин оптимізації роботи і зниження податкового тиску. Тим більше закон жодним чином не вплине на головний економічний показник галузі – ціни на брухт. Вони міняються тільки виходячи з цін на готову продукцію метпідприємств, яка на 80% йде на зовнішні ринки.

Загальний висновок

Закон необхідний і правильний, він дозволить значною мірою детінізувати ринок брухтозаготовки і підвищити його інвестиційну привабливість.

У ньому враховані усі необхідні моменти для виведення ринку в правове поле, документ дуже довгий час усебічно опрацьовувався учасниками ринку.

Єдине, що стаття 213 Кримінального кодексу України («Порушення порядку здійснення заготовки металобрухту і операцій з металобрухтом») не виключена. Ми піднімали це питання, але його залишили без уваги. Очевидно, таким було бажання металургів.

Втім, закон не вирішує інші проблеми галузі, такі як падіння брухтозбору, дисбаланс ціноутворення на металобрухт, низька економічна доцільність брухтозаготівельного бізнесу. У 2020 році, за моїми оцінками, брухтозбор в країні не перевищить 2,5 млн т, а за прогнозами ГП «Укрзовнпромекспертиза», в 2021 році цей показник може впасти до 2 млн т.