(c) shutterstock.com

НКРТ має збалансовано приймати рішення в інтересах усієї вітчизняної економіки та громадян України

Наприкінці липня Верховна Рада зареєструвала проєкт закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту» (НКРТ). Згідно з документом, регулятор здійснюватиме: державне регулювання цін послуг, що надаються суб’єктами природних монополій у сфері транспорту; нагляд за рівноправним доступом до стратегічної інфраструктури; затвердження та контроль виконання інвестиційних програм оператора інфраструктури; видачу ліцензій на право провадження видів діяльності у сфері залізничного, морського, річкового та повітряного транспорту та нагляд за дотриманням ліцензійних умов тощо.

Перше й дуже цікаве питання, яке виникає в зв’язку з цим документом, – чим роль НКРТ у державному регулюванні, зокрема тарифів, відрізнятиметься від ролі, яку зараз виконує Міністерство інфраструктури? Вважаю, що у парламентському варіанті законодавчого акта йдеться про створення такої комісії, яка буде збалансовано приймати рішення не лише у відомчих інтересах Міністерства інфраструктури, а й в інтересах усієї вітчизняної економіки та громадян України.

Насамперед важливо, щоб тарифи суб’єктів природних монополій на ринках транспортних послуг були економічно обґрунтованими. Регулятор мусить розробити тарифні методики, які виключали би проблему з крос-субсидуванням та фіскалізацією тарифів. Адже прозоре формування тарифів на послуги монополій у сфері транспорту сприятиме розвитку вільного і привабливого для інвестицій ринку транспортних послуг.

Міністерство інфраструктури за визначенням зацікавлене в будівництві інфраструктури. Будівництво інфраструктури відбувається за рахунок грошей, які збирають з бізнесу оператор залізничної інфраструктури, Адміністрація морських портів України та інші суб’єкти. Це найпростіший шлях. У Мінінфраструктури всі тарифи за користування послугами операторів для розбудови інфраструктури, скоріше за все, будуть автоматично затверджуватися.

Якщо НКРТ буде незалежною від міністерства, то її члени принаймні будуть ставити більше запитань: а чи взагалі потрібна ця інфраструктура; чи будуватиметься вона там, де треба; чи за ті кошти, які потрібно; чи нормальна закладена вартість? Тому вважаю, якщо ця комісія буде незалежною хоча б від Міністерства інфраструктури, це буде на користь зваженому, збалансованому прийняттю рішень.

При створенні НКРТ також важливо пам’ятати, що не варто регулювати те, що регулювати не потрібно. У сфері транспорту вже є багато конкурентних сегментів. Наприклад, ринок експедиторських послуг та інші. Там, де не має монополії, ціни й тарифи має визначати конкуренція. Тому законопроєкт має дуже чітко прописувати, що саме ця комісія регулюватиме і, зокрема, що входить до поняття «суміжний ринок».

На нашу думку, поданий депутатами законопроєкт чітко відповідає на це питання. У документі є перелік ринків і поняття «суміжний ринок» – це надання послуг локомотивної тяги. Тому ми закликаємо зберегти ці норми в документі й не застосовувати перелік послуг та розпливчаті формулювання, що є в теперішній редакції законопроєкту від Міністерства інфраструктури, ще не поданого до Верховної Ради.

Також дуже важливо, щоб до повноважень комісії було включено контроль не лише затвердження тарифів та інвестиційної складової в складі тарифів, а й контроль за виконанням уже затверджених інвестиційних програм. Наприклад, «Укрзалізниця» щороку складає фінансовий план і обґрунтування підвищення тарифів, де зазначає, що потрібні гроші на інвестиції. Мовляв, інфраструктура застаріла, знос тепловозів сягає 99%, треба щось робити. Як правило, з цим погоджуються, і план та підвищення тарифів затверджують. Але що відбувається наступного року? «Укрзалізниця» приносить майже такий самий бізнес-план і каже, що їй потрібні гроші на інвестиції. Починаються питання: ви підвищили тарифи, а наскільки виконали інвестиційну програму? В 2016-2018 роках виконання інвестиційної програми було на рівні 65%. М’яко кажучи, це не дуже багато. А в 2019 році виконання впало до 50% – це майже катастрофа. На питання, куди поділися гроші, які були закладені в тарифи, але не використані на інвестиції, чітку відповідь від «Укрзалізниці» не вдалося отримати жодного разу…

Тому вважаємо, що серед повноважень комісії має бути контроль інвестицій. Зараз, до речі, таких повноважень у законопроєкті Мінінфраструктури немає. На мою думку, вони не дуже хочуть, щоб хтось мав повноваження перевіряти, чи насправді виконуються інвестиційні програми. Тому закликаємо народних депутатів зберегти ці норми їхнього законопроєкту. Це важливо!

Загалом Федерація роботодавців транспорту України підтримує створення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. На жаль, цей процес затягнувся. Протягом багатьох років нам доводиться брати участь у дебатах та обговоренні різних тарифів, різних підходів до тарифоутворення. Настав час створити фаховий орган, в якому будуть представлені різні точки зору і який прийматиме збалансовані рішення в інтересах усіх українських підприємств та громадян!