СВАМ – це лише початок нового тренду

Сучасна історія СВАМ почалася 4 роки тому, коли в ЄС почали обговорювати цей механізм. Промислові групи вважали, що діючий механізм із протидії витоку вуглецю не є достатнім й тому варто його підсилити за рахунок нових обмежень. Європейські урядовці підтримали цю ідею і включили СВАМ до European Green Deal. Але в процесі підготовки нормативної бази виявилося, що реальність відрізнятиметься від очікувань промисловців.

Запровадження СВАМ у ЄС потрібно узгоджувати зі змінами до EU ETS, яка формує ціну на СО2. Ідеологія EU ETS передбачає створення умов для скорочення пропозиції квот на СО2 і, відповідно, зростання цін на них. Механізм EU ETS включає захист від надмірного зростання цін на СОу вигляді безкоштовних квот. Вважалося, що ці квоти забезпечують конкурентоспроможність європейських виробників у порівнянні з закордонними конкурентами, які не підпадають під дію Європейських директив.

Європейська комісія сприйняла СВАМ як альтернативу безкоштовним квотам, оскільки обидва механізми протидіють витоку вуглецю (перенесенню виробництва у країни з менш жорстким екологічним регулюванням). Відповідно, з введенням СВАМ постало питання стосовно скасування безкоштовних квот. Звісно, всі розуміють, що цей процес має бути поступовим, шляхом щорічного скорочення обсягів безкоштовних квот, аж допоки їх обсяги не дорівнюватимуть нулю. Але виникло питання щодо термінів відмови від безкоштовних квот.

Європейська комісія запропонувала скасувати безкоштовні квоти остаточно в 2035 р., у той час як екологічний комітет Європарламенту відстоював необхідність повної відмови від безкоштовних квот до 2030 р. Промисловий комітет Європарламенту підтримав скасування безкоштовних квот до 2034 р., а фракція соціал-демократів вважала можливим відмовитися від безкоштовних квот до 2032 р.

Таке різноманіття оцінок призвело до того, що 8 червня законопроекти стосовно СВАМ і EU ETS було знято з розгляду і відправлено на доопрацювання у комітети Європарламенту. Ініціаторами такого рішення стали фракції соціал-демократів та зелених, які вважали, що запропоновані законопроекти недостатньо сприяють амбітним цілям ЄС щодо декарбонізації.

Очевидно, що буде напрацьовуватись компромісне рішення, задля якого сторони будуть вимушені поступитися частиною інтересів. Деякі ЗМІ очікують, що нові законопроекти з’являться до кінця літа. Однак на фоні цього бюрократичного процесу активізувалася робота щодо запровадження СВАМ у США. Про таку можливість говорили ще рік тому, однак 7 червня 2022 р. у Конгресі вже зареєстровано відповідний законопроект.

Звісно, що наразі складно говорити про перспективи прийняття цього законопроекту. Однак важливо, що у Сполучених Штатах йде дискусія стосовно СВАМ. Є певна підтримка цього процесу з боку промислового лобі. Зокрема, президент Американського інституту чавуну та сталі на одній з конференцій заявляв, що підтримує запровадження СВАМ. За його словами, американська металургія вже досягла одного з найнижчих рівнів викидів СО2 на тонну сталі у світі, тому для її захисту від вуглецевоємного імпорту доцільно застосувати новий інструмент (СВАМ).

Технічно американський СВАМ у разі його прийняття буде відрізнятися від європейського. США не мають ні вуглецевого податку, ні системи торгівлі парниковими викидами. Тому питання визначення ціни СО2, за якою обраховуватиметься СВАМ, є відкритим. Наприклад, зареєстрований законопроект встановлює стартову ціну $55/т з подальшою індексацією на темп інфляції плюс 5%.

Інший цікавий аспект – на кого розповсюджуватиметься СВАМ у США. У законопроекті запропоновано, щоб його платниками були і внутрішні споживачі, і імпортери. Місцевим промисловцям ця ідея явно не сподобається, оскільки в такому випадку для внутрішніх виробників СВАМ фактично стане вуглецевим податком. Той же президент Американського інституту чавуну та сталі заявляв, що США не потрібен вуглецевий податок чи система торгівлі парниковими викидами. Ці інструменти розглядаються як покарання для бізнесу, який і без того за рахунок ринкового розвитку вже значно скоротив викиди СО2.

Дискусія щодо СВАМ у США буде не менш цікавою, ніж у ЄС. У подальшому на шлях запровадження власного СВАМ можуть стати інші країни. У кожному випадку СВАМ буде різним, оскільки відрізнятимуться умови його запровадження. Це може стати новим трендом еволюції протекціонізму. Ми бачимо, як традиційні торгівельні обмеження поступово вичерпують свої можливості на тлі збільшення двосторонніх політичних домовленостей щодо їх пом’якшення.  Є попит на застосування нових інструментів протекціонізму, в тому числі СВАМ.

Малоймовірно, що СВАМ залишиться єдиним інструментом екологічного протекціонізму. В ЄС обговорюється необхідність захисту експорту продукції після запровадження СВАМ. Європейські промисловці обґрунтовано доводять, що безкоштовні парникові квоти підтримували конкурентоспроможність підприємств як на внутрішньому ринку, так і при експорті, тоді як СВАМ захищає тільки внутрішній ринок від вуглецевоємного імпорту. Тому в разі скасування безкоштовних квот, потрібно передбачити інші інструменти для підтримки експорту.

Один з варіантів – це компенсації експортерам (експортні субсидії). Можливо, для підтримки не всіх експортерів, а лише тих, які виробляють найбільш екологічну продукцію (з найменшими викидами СО2). Виникають побоювання, що такий захід не буде схвалено СОТ. Але ми знаємо, що СОТ нездатна ефективно виконувати роль арбітра світової торгівлі. Про це свідчать попередні випадки запровадження торговельних обмежень.

Екологічний протекціонізм уже почав змінювати систему світової торгівлі. Ці зміни продовжуватимуться, і ми на них можемо впливати, оскільки процес перебуває на початковому етапі. Для України це особливо важливе питання, оскільки війна суттєво шкодить економічному розвитку України й позбавляє можливостей стосовно «зеленого» переходу економіки. Післявоєнна відбудова української економіки не зможе відбуватися без доступу підприємств на зовнішні ринки. Потрібно проводити дипломатичну роботу з міжнародними партнерами, щоб СВАМ та інші заходи нового протекціонізму не стали на заваді післявоєнному розвитку України.

Оригінал матеріалу опубліковано на сайті Європейскої Бізнес Асоціації.