shutterstock.com

У 2018 році металургійні підприємства інвестували $1 млрд у модернізацію виробництва

Всупереч поширеній у нашій країні думці, металургійна галузь активно інвестує в модернізацію своїх підприємств. У вітчизняній промисловості за цим показником сталевари поступаються лише гірничодобувному комплексу та енергетиці. А отже, український ГМК цілком може претендувати на перше місце серед галузей промисловості за темпами модернізації. Минулого року тільки метпідприємства спрямували близько $1 млрд в оновлення основних фондів.

Питання інвестицій в Україні завжди було дуже складним, і в останні п’ять років легше не стало… І якщо в такі часи корпорації вкладають в розвиток, в зростання виробництва – це показник того, що ГМК, як і раніше, залишається основою промисловості та економіки нашої країни.

Хочеш більше заробляти – витрачай більше грошей. Металургійні компанії зобов’язані інвестувати, щоб нарощувати продуктивність, знижувати собівартість, зберігати й розширювати ринки збуту. В останні роки сталевари вкладали переважно в модернізацію наявних потужностей з двома цілями:

  • перша – це збільшення продуктивності, зростання випуску продукції;
  • друга – зростання переділу, тобто збільшення доданої вартості у процесі випуску продукції.

А ще українські меткомбінати починають активно інвестувати в енергоефективність та екологію. Цього вимагають як міжнародні норми, так і вітчизняне законодавство.

Глобальна кон’юнктура цін на метал і посилення протекціоністських настроїв у світі стимулюють металургів шукати резерви та інвестувати в зростання ефективності. Тому ми очікуємо, що в найближчі два-три роки для українських металургійних і гірничодобувних компаній основними стануть чотири напрямки інвестицій:

  • Логістична інфраструктура. Це залізничні під’їзні шляхи, вагони, локомотиви, маневрові тяга. А також портова інфраструктура – як річкова, так і морська. Необхідно «розшити» вузьке місце, яке не дає підприємствам вчасно відвантажувати свою продукцію і виконувати свої зобов’язання. Адже витрати на доставку відіграють істотну роль на світових ринках сировини й металів.
  • Енергетика. Питання енергоефективності завжди гостро стояло перед нашою промисловістю. Частка витрат на електроенергію у металургійних підприємств за останні роки знизилася завдяки постійним інвестиціям і модернізації. Слід також враховувати, що у зв’язку з очікуваною енергореформою, яка, відповідно до закону, має розпочатися з 1 липня, у металургів і гірників зростуть витрати на електроенергію. Це має підвищити мотивацію до інвестування в енергоефективне обладнання і, як наслідок, – у зниження витрат на електроенергію.
  • Екологія. В Україні, порівняно з європейськими вимогами, досить низький екологічний стандарт. Але останні дії в законодавчому полі – підвищення екологічної мита, ухвалення рамкового закону про торгівлю квотами між підприємствами на викиди парникових газів – мають привести до того, що підприємства почнуть ще більше інвестувати в зниження викидів і відходів, у свою екологічність.
  • Цифрове виробництво. Україна взагалі й гірничо-металургійний сектор зокрема, не стоять осторонь глобальних тенденцій діджиталізації. При цьому необхідно розуміти, що такі проекти у вітчизняній промисловості будуть пов’язані безпосередньо з підвищенням ефективності та оптимізацією внутрішніх резервів. Це будуть проекти автоматизації на виробництві, а також автоматизації систем управління.

Загалом, за нашими оцінками, в найближчі два-три роки обсяги капітальних інвестицій можуть зберегтися на тому самому рівні, якщо ринкова ситуація залишатиметься сприятливою. Але ми очікуємо падіння обсягів до $600-800 млн на рік. З іншого боку, зважаючи на зростання протекціонізму, українські ГМК-корпорації можуть знову спрямувати зусилля на придбання активів за кордоном для доступу до ринків ЄС та США. Це позитивно позначиться на інтеграції нашої промисловості в глобальний ринок.

Оригінал опубліковано тут