До закону про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану у юристів буде багато запитань

15 березня Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №7160 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Документ пропонує дещо звузити гарантовані права працівників під час воєнного стану. Що пропонує новий регуляторний акт – пояснила на своїй сторінці у Facebook Ганна Лисенко, адвокат, партнер АО «Адвокатська сім’я Лисенко». GMK Center публікує матеріал за згодою автора.

Кого та коли торкнуться зміни

Зміни будуть стосуватися усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, які мають трудові відносини, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Проте не вказано працівників, які працюють на ФОП, що позбавляє їх використати особливі умови праці під час воєнного стану.

Зміни будуть діяти під час воєнного стану. Указом президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 р. №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 26 березня строком на 30 діб, тобто до 25 квітня 2022 року.

Як спростили укладення трудових договорів на період дії воєнного стану

  • Роботодавець та працівник за згодою визначають форму трудового договору: усна або письмова. Тобто, обов’язковості укладення письмових трудових договорів, перелік яких визначено ст. 24 КЗпП, на час воєнного стану скасовано. Наприклад, контракт з керівниками підприємств, держслужбовцями, робітниками освітніх закладів, іноземцями тощо письмово може не укладатись. В такому випадку працівник та роботодавець керуються загальними нормами КЗпП та Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
  • Випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для всіх осіб без обмежень, встановлених ч. 3 ст. 26 КЗпП. Але не забуваємо про строк випробування, не більше 3 місяців, про що вказуємо в наказі про прийняття на посаду працівника.
  • Можливість укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника. Це забезпечить оперативне залучення нових працівників на місця тих, хто фактично відсутній внаслідок евакуації в іншу місцевість, перебуває у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома. Проте, на мою думку, на посади, де працівники перебувають у відпустці або на простої, не мажуть брати нових працівників. Також слід визначити строк та процедуру встановлення роботодавцем відсутності працівника та необхідність встановити з ним зв’язок для з’ясування поважних причин відсутності.

Особливості переведення та зміни істотних умов праці на період дії воєнного стану

Роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу без його згоди за таких умов:

  • якщо робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я;
  • в місцевість, де не має активних бойових дій;
  • лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей;
  • з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою;
  • без двомісячного попередження працівника, тобто норми статті 32 КЗпП не застосовуються.

Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника на період дії воєнного стану

Працівник має право звільнитись за власним бажанням «за один день», не чекаючи два тижні. І раніше у працівника була можливість швидкого звільнення за наявності поважних причин, визначених ст. 38 КЗпП, зокрема, з інших поважних причин. Законом додано, по суті, ще одну поважну причину – ведення бойових дій в районі, де розташоване підприємство та є загроза для життя і здоров’я працівника.

Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця на період дії воєнного стану

Роботодавець має право звільнити працівника у зв’язку з ліквідацією підприємства, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства. Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Але, на мою думку, ця процедура є складною, оскільки ліквідація підприємства можлива за рішенням засновників, яких може не буди в Україні або вони загинули, або за рішенням суду, що як відомо довга процедура.

Працівника можуть звільнити під час лікарняного або відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. Виключення становить перебування працівника у відпустці у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною. Тобто на період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП не застосовуються. Хоча така позиції вже неодноразово висловлювалась Верховним судом.

Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку

  • Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. Це значно більше, ніж встановлено ст. 50 КЗпП (40 годин). А скорочена тривалість робочого часу – 50 годин.
  • Роботодавець може в односторонньому порядку змінити час початку та закінчення роботи. Встановити шестиденний робочий тиждень за погодженням військового командування разом із військовими адміністраціями.

Такі зміни можуть відбуватись без попереднього попередження за два місяці.

Робота в нічний час та важка робота

  • Робота в нічний час буде відбуватись без скорочення тривалості на одну годину.
  • Працівники, які мають дітей, можуть залучатись до роботи із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземні роботи, нічні і надурочні роботи, роботи у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження за їх згодою.

Виключення становлять вагітні жінки і жінки, які вигодовують дитину віком до одного року.

Призупинення дії трудового договору та виплати заробітної плати

  • Роботодавцям дозволили призупиняти виплату заробітної плати у разі неможливості її виплати через воєнні дії.
  • Також роботодавець може призупинити дію трудового договору, тобто не надавати роботи, а працівник не виконуватиме її роботу. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Проте не зрозуміло, як буде відбуватись ця процедура, і хто буде контролювати «недобросовісних роботодавців», які таким чином позбудяться «непотрібних працівників». Даною нормою дадуть зелене світло всім роботодавцям не виплачувати працівникам заробітну плату. Тому, на мою думку, ця норма потребує доопрацювання, як і весь закон повністю.

Що з відпустками на період воєнного стану

  • Зменшено строк щорічних відпусток для тих, хто мав більшу кількість днів відпустки. Тривалість щорічної основної відпустки для всіх 24 календарні дні.
  • Роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь якого виду відпусток. Виняток буде становити лише відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною.
  • Зате на прохання працівника може надаватись відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку.

Взагалі, нажаль, до цього нормативного акту буде багато запитань. Маю надію, що роботодавці не будуть використовувати цей закон, щоб позбавитися «непотрібних працівників».