(с) shutterstock

Масштабна фіскальна підтримка економіки є необхідною для пом’якшення економічних та соціальних наслідків кризи

Промислові підприємства зберігають песимізм щодо перспектив розвитку їх ділової активності. Проведене Держстатом опитування промислових підприємств щодо їхніх очікувань в наступні три місяці підтвердило результати аналогічного опитування, проведеного Національним банком у січні. Негативний баланс очікувань промислових підприємств на січень-березень 2021 року став найглибшим з квітня-червня 2020 року. Найгірші очікування – у підприємств, значною мірою орієнтованих на внутрішній ринок, – виробництво одягу, гумових та пластмасових виробів, меблів, а також у добуванні корисних копалин, сирої нафти та природнього газу.

Це свідчить про хронічну нестачу внутрішнього попиту, яка визначає песимістичні очікування підприємств як щодо майбутнього виробництва, так і щодо перспектив збереження робочих місць. Водночас баланс очікувань щодо зміни обсягу іноземних замовлень на виробництво продукції (експортного попиту) у промисловості в наступні три місяці також є негативним.

Не сприяє оптимізму вітчизняних експортерів укріплення курсу гривні внаслідок збільшення пропозиції іноземної валюти як на міжбанківському, так і готівковому валютному ринках. Курс гривні до долару США на міжбанківському валютному ринку за минулий тиждень зміцнився на 1,4% – до п’ятимісячного максимуму. Обсяг інтервенцій Національного банку з купівлі іноземної валюти за 1-8 лютого 2021 року становив $160 млн, а обсяг міжнародних резервів НБУ збільшився до $28,7 млрд.

Факторами, які сприяють укріпленню курсу гривні, залишаються позитивна кон’юнктура на світових товарних ринках (хоча стрімке зростання світових цін на нафту та природній газ дещо погіршило умови торгівлі для України) та значний попит іноземних інвесторів на активи країн, що розвиваються.

Обсяг гривневих ОВДП у власності нерезидентів за тиждень зріс на 1,7 млрд грн, до 96,5 млрд грн, що становить 10,9% гривневих ОВДП в обігу. Підтримці високого попиту на державні цінні папери з боку нерезидентів сприяє їх висока дохідність, яка під час першого аукціону лютого становила 11,77%, що майже на 50 б.п. вище, ніж середньозважена вартість розміщень у січні та на 200 б.п. – порівняно з лютим 2020 року.

Збільшили свої вкладення у гривневі державні цінні папери також банки (+2,1 млрд грн за тиждень) та юридичні особи (+1,2 млрд грн). «Вільна» ліквідність банків (залишки на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ, що перевищують норматив ОР – операційний ризик) на 5 лютого 2021 року становила понад 130 млрд грн. Структурний надлишок ліквідності утримує ставки на міжбанківському кредитному ринку на рівні, близькому до нижньої межі коридору операційних ставок НБУ (5%).

Обсяг непрацюючих кредитів у банківській системі знизився на 100,5 млрд грн за 2020 рік. Це дозволило знизити частку проблемних активів в активах банків до 41%. Вона хоч і залишається найвищою з-поміж країн Європи, але є майже на третину меншою від свого максимального значення у 2017 році (58%). Найвищий обсяг проблемної заборгованості продовжує зберігатися на балансах державних банків (310,2 млрд грн або 57,4% від кредитного портфелю). Обсяг непрацюючих кредитів банків з іноземним капіталом та приватним українським капіталом становить 95,9 та 24,0 млрд грн відповідно.

Перешкодою для прискорення врегулювання непрацюючих кредитів українськими банками є відсутність в Україні ефективного ринку проблемної заборгованості. В результаті – найбільш поширеним інструментом врегулювання NPL залишається їх списання за рахунок резервів (передусім, державними банками).

Враховуючи дію тимчасових заходів Національного банку із пом’якшення вимог до оцінки банками ризиків за активними операціями, поточні дані можуть не повною мірою відображати реальний стан якості кредитних портфелів банків. А тому, на мою думку, Національний банк має поступово та обережно переглядати відповідні нормативно-правові акти з банківського регулювання, щоб зберегти стійкість банківського сектору до наслідків коронакризи.

Водночас обсяг працюючих кредитів банків відновився лише до рівня початку 2019 року. Так, обсяг працюючих кредитів банківського сектору зріс у 2020 році на 9,2% або на 52,4 млрд грн, у тому числі корпоративних кредитів – на 8,5% або 33,1 млрд грн. Працюючі кредити фізичним особам зросли у 2020 році на 6,4% або 9,0 млрд грн.

На сьогодні обсяг працюючих гривневих корпоративних кредитів банківського сектору в 1,8 рази нижчий від обсягу гривневих ОВДП у портфелях банків (418 та 229 млрд грн відповідно), а працюючих корпоративних кредитів в іноземній валюті становить 1/2 від обсягу ОВДП, номінованих в іноземній валюті, у портфелях українських банків.

Попри те, що капіталізація банків є майже удвічі вище від нормативного значення, їх несхильність до ризику обмежує кредитування реального сектору. Це посилює важливість реалізації державних програм з підтримки кредитування. Так, обсяг наданих банками кредитів в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%» перевищив 20 млрд грн (+523 млн грн за тиждень). Позитивною тенденцією є зростання частки кредитів, виданих на капітальні інвестиції та антикризову підтримку підприємств малого та мікробізнесу (ММП). Разом з тим, у структурі наданих за програмою кредитів продовжують домінувати позики на рефінансування існуючої заборгованості за кредитами ММП в банках (близько 59%)

На мою думку, негативні очікування бізнесу поряд із несхильністю банків до кредитування створюють ризик потрапляння української економіки до негативного циклу погіршення економічної активності, якщо не буде здійснено рішучих кроків та не забезпечено достатню фіскальну та монетарну підтримку економіки. Зважаючи на те, що поточна криза не є результатом надмірно ризикової поведінки економічних суб’єктів, а наслідком екзогенного шоку, широкомасштабна фіскальна підтримка економіки є необхідною для пом’якшення економічних та соціальних наслідків кризи. В цих умовах завданням центрального банку є створення сприятливих умов для здійснення державних запозичень на ринку та забезпечення неперервного потоку кредитних ресурсів в економіку. Це дозволить запобігти поширенню корпоративних дефолтів та погіршенню якості активів банківського сектору.

Оригінал тексту доступний за посиланням.

Матеріал публікується за згодою автора.