Дізнатись більше
Відомство найближчими днями оприлюднить інформацію про підтримку для компаній, які постраждали від високих цін на газ
Які цілі ставить перед собою нове керівництво Міністерства економіки та яких ініціатив чекати бізнесу найближчим часом, розповів перший заступник міністра економіки Денис Кудін під час експертної дискусії Європейської Бізнес Асоціації «Бізнес-клімат в Україні: огляд трендів 2021-22». GMK Center публікує тези його виступу.
– Юлія Свириденко, як новий міністр економіки, абсолютно переконана, що головне завдання Міністерства економіки – стати драйвером економічного зростання в Україні та головним органом влади, що відповідає за економічне зростання. Власне, на це й будуть спрямовані всі наші дії протягом наступного року. Ми хочемо подолати всі ті бар’єри, обмеження й негативні фактори, про які каже бізнес.
Основними інструментами для досягнення економічного зростання ми бачимо: розвиток торгівлі, відкриття нових ринків для українських товарів, спрощення правил ведення бізнесу в Україні, максимальне стимулювання підприємницьких ініціатив. Найкраща пігулка від безробіття – це мале підприємництво, коли люди самі заробляють на себе. Важливим є поглиблення відносин з нашими міжнародними фінансовими організаціями – саме для досягнення макроекономічної стабільності. Зростання починається тоді, коли є стабільність макропоказників.
І головне: щоб забезпечити економічне зростання, ми маємо забезпечити додаткові капітальні інвестиції. Іншого рецепту не існує. Ми підрахували обсяг додаткових капітальних інвестицій, які шукаємо. Тому ми зацікавлені в ідеях, у проектах, у конкретних речах, які допоможуть Україні стимулювати саме капінвестиції – як внутрішні, так і зовнішні.
Коли ми говоримо про цифри, то треба не забувати подивитись навколо. Цього року Україна демонструє рекордний доларовий ВВП за всю свою історію. Фактично ми закінчимо рік на позначці приблизно $195 млрд ВВП. Це велике зростання в порівнянні з $155 млрд у 2020 році. Стабільність макроекономічних показників для нас – безумовний пріоритет, тож ми будемо надалі докладати максимальних зусиль, щоб координувати органи влади, щоб забезпечити цю макроекономічну стабільність.
В Україні є регулятор – НБУ. Він незалежний і компетентний, що значною мірою є результатом зусиль міжнародного співтовариства, яке долучилося до процесу посилення його інституційної спроможності. Ми, з одного боку, бачимо доволі прогнозований курс валюти, а з іншого –абсолютно достатній рівень резервів. Стрес-тестування банківської системи показує, що 30 системних банків почувають себе добре. Це свідчить про те, що очікування на наступний рік також перебувають у допустимих межах і що в цілому макроекономічної стабільності досягнуто.
Якщо говорити про забезпечення зростання, то тут також важлива цінова стабільність. Сьогодні ми маємо високі показники споживчої інфляції, високі показники інфляції індексу виробників. Ми опинилися всередині світової кризи з вугіллям, всередині європейської кризи з газом. Вартість енергоносіїв не може не впливати на внутрішні показники. Уряд докладає чималих зусиль, щоб опанувати ці виклики. Фактично, ми максимально стримали зростання цін на житлово-комунальні послуги для населення.
Сьогодні Мінекономіки може констатувати, що заходи підтримки малого й середнього бізнесу теж дали свої результати. Урядова програма «5-7-9» надала підтримку сотням тисяч дрібних і середніх бізнесів з оборотом менше 600 млн грн. Ті учасники, які підпадали під дію цієї програми, здебільшого змогли стабілізували своє положення.
Сьогодні ми працюємо над новим пакетом підтримки. Є галузі, на межі середнього та великого бізнесу, які стали неконкурентоспроможними через ціну на газ. І ми найближчими днями оприлюднимо інформацію про пакет підтримки, яку отримують такі компанії в окремих галузях.
На завершення можу сказати, що наше стратегічне завдання поряд з підтриманням макроекономічної стабільності – давати більше стимулів, щоб в Україну заходили іноземні компанії. Тому що зростання ВВП можливе виключно за рахунок інтенсифікації капітальних інвестицій.
Ми ставимо перед собою амбітні цілі, а це означає, що ми повинні виграти в світовій податковій конкуренції, стати найбільш привабливими у сфері адміністрування податків. В Україні середнє підприємство витрачає 360 годин на рік на адміністрування податків і зборів всіх рівнів. У Євросоюзі цей показник вдвічі нижчий – 160 годин на рік. А в Об’єднаних Арабських Еміратах для бізнесів з товарооборотом до $10 млн – це 12 годин на рік. Це наш бенчмарк: для всіх знизити цей показник до 160 годин і бути на рівні ЄС, а для малого бізнесу цей показник має не перевищувати 12 годин.
Тут дуже важливою є діджиталізація, оскільки лише через цифровізацію стосунків бізнесу та держави ми можемо досягти такого результату. Спрощення податкової звітності, я думаю, ми можемо анонсувати на весну. Навесні ми вийдемо на Верховну Раду, будемо показувати розрахунки та просити депутатів підтримати.
