Для інвестицій в ГМК податкова політика має давати змогу планувати витрати хоча б із горизонтом у 8-10 років

Нещодавно уряд переглянув підходи до податкової політики у сфері надрокористування у видобутку залізорудної сировини. Нова версія законопроєкту про внесення змін до Податкового кодексу передбачає зниження ставок рентної плати, якщо ціни на залізну руду низькі, та більш високу ренту, в порівнянні із сьогоднішньою, якщо ціни високі й компанії можуть собі дозволити її платити.

Логіка зміни ставок не є поганим сигналом для іноземних інвесторів. Однак набагато більш важливими є стабільність і передбачуваність податкового клімату. Адже за останні сім років умови змінювалися уже двічі. А для інвестицій у ГМК, які обчислюються сотнями мільйонів доларів, податкова політика має давати змогу планувати витрати та виплати за борговими зобов’язаннями хоча б із горизонтом у 8-10 років.

Компанія Black Iron реалізує перший в Україні за часів незалежності грінфілд-проєкт у гірничо-металургійній галузі, який не базується на радянській індустріальній спадщині. Усі наші розрахунки – починаючи від розвідки та закінчуючи ринками збуту – базуються виключно на сьогоднішніх об’єктивних ринкових умовах і прогнозах світових аналітичних компаній щодо майбутніх попиту й пропозиції на високоякісну залізорудну сировину. Саме тому стабільна політика оподаткування в Україні, де ми будемо будувати проєкт на Шимановському родовищі, є для нас одним з ключових факторів успіху.

Сьогоднішні захмарно високі ціни на залізну руду на рівні $200-230 за тонну, безумовно, дають ґрунт для розмов про надприбутки для виробників залізорудної сировини. Однак у перспективі трьох-чотирьох років, як прогнозують аналітики, ціни, швидше за все, повернуться на рівень $70-80/т, звичний для 2014-2018 років. І питання, втратить чи отримає щось бюджет від такого коригування, залишається відкритим.

Щойно в Україні почалися розмови про перегляд ставок рентної плати та принципів її нарахування (передбачається орієнтуватися на світові ціни замість собівартості), ми оцінили, як це вплине на реалізацію нашого проєкту. Ми прораховували для себе можливу економію на рівні $170 млн, оскільки ці розмови велися паралельно з наявністю в інфополі законопроєкту про підтримку іноземних інвестицій. Проєкт передбачав перспективу зниження податкового навантаження (з податку на прибуток) протягом найбільш критичних для інвестора перших п’яти років роботи, на які припадає основна частина боргових виплат. Однак сьогодні, коли залізорудна галузь виключена з фінальної версії документа, про таку економію годі й казати.

Станом на сьогодні ми не переглядали кінцеву вартість проекту в $1,1 млрд. Під ці параметри ми узгоджуємо наші зобов’язання з партнерами, наприклад, підрозділом Cargill Steel корпорації Cargill. Ми обрали її фінансовим партнером із внеском у $75 млн в обмін на право придбати перші 4 млн т видобутої сировини протягом перших 10 років. Ще $100 млн будуть надані сімейним офісом одного з найбагатших людей Америки у вигляді роялті. Крім того, провідні європейські банки нададуть $260-300 млн позик, забезпечених гарантією великого експортного кредитного агентства.

Що стосується податкових відрахувань, то, за консервативними оцінками, протягом майбутніх 20 років з моменту початку реалізації проєкту, Black Iron заплатить до бюджетів всіх рівнів в Україні понад $2,2 млрд. Виходячи з очікуваних коливань цін на ЗРС, підвищення рентної плати сьогодні несуттєво вплине на цю цифру в довгостроковій перспективі.

Ключовим для нас є не стільки розмір, скільки передбачуваність податкових змін, а також загалом державної політики щодо інвесторів у важку індустрію. Ми часто чуємо, що нові підходи до оподаткування надрокористування можуть мати під собою політичне підґрунтя. Як іноземний інвестор, ми не є суб’єктом української політики й приймаємо ті правила, які є в цій країні.

Але вести переговори з партнерами, банками, планувати свої боргові зобов’язання було б набагато комфортніше, якби ми розуміли, що у такого роду рішень є ще й економічне обґрунтування. І що завтра зміна політичної кон’юнктури не приведе до перегляду рентних або інших податків, принципів роботи дозвільної системи або землевідведення.

Крім того, інвесторам також важливо розуміти, що обіцянки сприяти у вирішенні земельних питань, спрощенні взаємодії з місцевою владою та інші знаки зацікавленості в отриманні мільярдних інвестицій також залишаються не лише обіцянками, а й виконуються на практиці.