Дізнатись більше
В умовах кризи залізорудні компанії закликають владу виважено підходити до питань податкового навантаження
Мало які законопроекти спричиняли такий масштаб і характер дискусій у бізнес-середовищі, як прийнятий 16 січня поточного року законопроект №1210, який став після його підписання президентом законом №466-IX.
Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» впроваджує норми трансфертного ціноутворення, положення Плану протидії практикам розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (план BEPS – Base Erosion and Profit Shifting), а також підвищує низку рентних ставок.
GMK Center попросив найбільших виробників ЗРС оцінити закон №466-IX та його вплив на галузь.
Проблемний документ
На всіх етапах до його прийняття законопроект №1210 сильно й аргументовано критикували всі найбільші бізнес-асоціації. Документ зазнав багатьох змін: до другого читання було подано 2219 поправок, з яких 1174 враховано. Але його так до кінця й не «вичистили» до прийнятного для бізнесу стану.
«Парламент приймав законопроект №1210 вимушено й у терміновому порядку, в тому числі через блоку BEPS, що міститься в ньому. Він відкривав дорогу для отримання фінансування від МВФ, що, безсумнівно, важливо для країни в поточних умовах. ГМК підтримує впроваження важливих міжнародних стандартів, таких як BEPS, а також виступає за прозорі відносини між державою й бізнесом», – відзначають у прес-службі компанії «Метінвест».
Фінальна версія документа несе важливі зміни, враховує низку зауважень з боку бізнесу, проте досі містить багато суперечливих норм.
«Розширення прав і повноважень податкових органів, запровадження необґрунтованих пільг і преференцій для окремих категорій платників податків, ускладнення процедур податкового адміністрування, узаконення додаткового тиску на легальний бізнес і значне погіршення інвестиційного клімату в Україні – ось що несуть передбачені законом зміни. Більшість з них є економічно необґрунтованими, потенційно корупціогенними та створюють ризики для економічного розвитку України загалом», – наголошують у Федерації роботодавців України.
Про те, що закон №466-IX має суперечливий характер, свідчить і той факт, що президент його підписав тільки через чотири місяці після прийняття (21 травня). Більше того, Володимир Зеленський одразу після підписання закону звернувся до Кабміну з пропозицією спільно з представниками бізнес-асоціацій та експертами розробити і внести до нього зміни. Зокрема – щодо удосконалення та спрощення адміністрування податків і зборів, чіткості правил оподаткування та уніфікації термінології. Відповідний законопроект Кабмін має внести в парламент до кінця цього року. У свою чергу в Європейській Бізнес Асоціації заявили про готовність запропонувати зміни до документа одразу після його підписання.
Прямий вплив
Закон №466-IX безпосередньо впливає на гірничо-металургійний комплекс. Він збільшує ставку ренти на видобуток залізної руди. Рента є важливою складовою загальної собівартості залізорудної сировини, ціна якої, в свою чергу, впливає на собівартість виробленої металопродукції. В умовах очікуваного зниження цін на ЗРС на світових ринках рівень собівартості є критично важливим для забезпечення конкурентоспроможності в середньостроковій і довгостроковій перспективі.
Закон №466-IX збільшує рентну плату з 8% до 11-12% залежно від ціни на ЗРС у Китаї. Це значне підвищення, яке в грошовому виразі, залежно від обсягу видобутку й собівартості залізної руди, обчислюватиметься десятками мільйонів гривень на місяць і сотнями мільйонів на рік. А в умовах кризи в галузі будь-які додаткові витрати негативно позначаться на фінансовому стані добувних підприємств.
«У зв’язку з набранням чинності Законом України №466-IX ПрАТ«Суха Балка» нестиме додаткові витрати на сплату ренти. Це, в свою чергу, призведе до скорочення доступних коштів, які планувалося інвестувати у збільшення виробництва, підвищення якості продукції, підвищення безпеки на виробництві, соціальні програми тощо. Загалом підвищення ставки ренти в середині фінансового року чинитиме колосальний вплив на фінансовий стан підприємства, плани 2020 року й наступних періодів», – повідомили в прес-службі «Сухої Балки».
За словами Андрія Глущенка, аналітика GMK Center, збільшення ставки призведе до підвищення витрат на сплату ренти гірничорудних підприємств на $64 млн на рік, або на 42%.
«Підвищення податкового навантаження в поточних умовах є неприпустимим і може мати критичні наслідки для галузі та економіки окремих регіонів і країни в цілому. Пандемія, що завдала удару ослаблому внаслідок галузевої кризи гірничо-металургійному комплексу, тільки погіршила становище гірників і металургів», – відзначають у компанії «Метінвест».
Формат ренти
Видобуток залізної руди й металургія з огляду на особливості ринку зазнають циклічності. У різні роки і навіть у різні періоди одного року можуть спостерігатися значні коливання цін та обсягів продажів.
«Імовірно, висновки про можливість збільшення ставки рентної плати за видобуток залізної руди уряд зробив ще у 2019 році на підставі позитивної статистики 2018 року та відносно непоганих результатів початку 2019 року. Однак уже наприкінці 2019 року, і тим більше зараз, ситуація кардинально змінилася на гірше. Тому саме зараз необхідно переглянути розміри податкових ставок рентної плати та повернутися хоча б до їх попереднього рівня», – пояснюють у прес-службі одного з великих виробників ЗРС.
Механізм розрахунку ренти був каменем спотикання під час обговорення проекту цього закону. Учасники ринку пропонували законодавцям варіанти рішення, які дали би змогу вибудувати механізм оподаткування більш коректно й обґрунтовано. Однак порозумітися вдалося не з усіх питань. У результаті в галузі залишаються претензії до фінального варіанту.
«У законі №466-IX не передбачено механізму, який дозволив би гнучко встановлювати ставки ренти на видобуток залізної руди з урахуванням поточної кон’юнктури ринку. Без прийняття відповідних змін такі законодавчі ініціативи несуть шкоду бізнес-середовищу, а також нівелюють інші зусилля зі створення сприятливого інвестиційного клімату в країні», – відзначають в ОП «Укрметалургпром».
Президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков звернув увагу на необхідність термінового внесення змін до Податкового кодексу щодо рентної плати. Як у частині зміни розміру ставки податку, так і в частині нюансів, пов’язаних з його адмініструванням.
Криза у світовій металургійній галузі призвела до того, що перед вітчизняними підприємствами ГМК постала сувора необхідність істотно скоротити обсяг виробництва, наслідком чого стає скорочення або переведення на неповну зайнятість частини персоналу. Частково цього негативу можна було уникнути, якби уряд і Верховна Рада більш виважено та обережно підходили до питання збільшення податкового навантаження на галузь.
«Ми вже неодноразово обговорювали як з представниками парламенту, так і з різними бізнес-асоціаціями необхідність держпідтримки, в тому числі й податкової, вітчизняних експортерів готової металопродукції з високим ступенем доданої вартості. Ми бачимо необхідність для української економіки змістити орієнтацію із сировинно-аграрного принципу на користь індустріально-товарного розвитку. У зв’язку з цим було б цілком логічно оподатковувати за нижчими ставками видобуту залізну руду, яка використовується для виробництва готової металургійної продукції на вітчизняних виробничих потужностях, – вважає представник ще одного великого виробника ЗРС. – Це стимулювало б виробництво й експорт готової продукції замість поставок на зовнішні ринки більш рентабельної на сьогодні металургійної сировини».
Більше податків
Збільшення ренти є не єдиним фактом посилення податкового тиску на галузь. Тут достатьно згадати про загострення проблеми з відшкодуванням ПДВ, претензії за так званими фіктивними угодами. Яскравим прикладом є нещодавній випадок з податковими претензіями на 2 млрд грн до компанії «Інтерпайп».
Один з великих гравців галузі так прокоментував, здавалося б, нелогічну політику влади:
«Держава вчергове вирішує проблему надходжень до бюджету за рахунок ГМК. Це найлегший шлях вирішення проблем з доходами бюджету, адже ГМК – відповідальний платник податків і працює «по-білому».
Україна, можливо, єдина країна в світі, яка в умовах найжорстокішої кризи посилює податкове навантаження на бізнес.
«Найбільші гравці в українській галузі вертикально інтегровані. І в кризові моменти саме за рахунок добувного сегменту могли собі дозволити продовжувати діяльність та інвестиційні програми, – нагадує Андрій Глущенко. – Однак тепер інвестиційний ресурс та оборотні кошти підприємств знизяться на $64 млн».
