«АрселорМіттал» підготував проєкт, розраховуючи на допомогу «інвестиційної няні», але не зміг його реалізувати

Стіни та вікна без фундаменту – так бачать Україну іноземні інвестори. Про це під час експертної дискусії Європейської Бізнес Асоціації «Бізнес-клімат в Україні: огляд трендів 2021-22» розповів СЕО «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо. GMK Center публікує тези його виступу.

– Давайте подумаємо про українську економіку як про будинок. За останні три роки, в які я очолюю «АрселорМіттал Кривий Ріг», я побачив, що ми намагаємося побудувати багато стін та вікон. Ми використовуємо величезну кількість інструментів реальної економіки, щоб бути більш привабливими, залучати більше інвесторів тощо. Але найбільша проблема полягає в тому, що нам досі бракує фундаменту.

Про фундамент ми говоримо уже упродовж багатьох років. Уряд постійно обіцяє його зробити. Як, наприклад, реформи – судову та інші. Усі ці реформи – основа для використання будь-яких інструментів. Тож питання в очікуваннях потенційних інвесторів. Якщо минає забагато часу від моменту, коли реформи були анонсовані, до моменту, поки вони почнуть втілюватися, впевненість інвесторів буде слабшати щороку. Вони знають, що їм обіцяли, але не бачать реального втілення. Навіть якщо заявлено, що реформа вже розроблена та запланована. Але якщо її втілення відкладається, то довіра до уряду та до цієї реформи падає. І врешті-решт усі розчаровуються.

Мені насправді приємно, що зараз з’являється велика кількість інституцій та інструментів, які допомагають інвестувати. Україна дійсно недоінвестована майже на мільярд доларів.

Але, візьмемо, наприклад, так звану «інвестиційну няню» – цей інструмент уже дуже давно було оголошено. Ще на початку цього року, ми почали готувати інвестиції, щоб його використати. Коли ви хочете підготувати інвестицію на $400-500 млн, треба працювати дуже швидко, адже потрібен час, щоб підготувати все всередині великої компанії. Але інструмент так і не матеріалізувався. Тож чим раніше він буде використовуватися, тим скоріше «АрселорМіттал Кривий Ріг» почне працювати над проєктами, які ми зможемо втілювати з його допомогою. Ми вже майже готові почати.

Ми вже зайшли в Україну, у нас тут є історія. Ми певним чином боролися з різними інституціями, які намагалися тиснути на нашу компанію. Ми адаптувалися до локального середовища. 15 років в Україні, майже мільярд доларів інвестицій – тож ми хочемо бути тут і надалі. Ми лише намагаємося допомогти посилити процеси трансформації.

Але якщо подивитися з точки зору бізнесу, який лише приходить в Україну, то він бачить цю непевну ситуацію. Бачить, що деякі владні організації тиснуть на бізнес, що досі є проблеми з судочинством. У будь-який момент може бути втручання спецслужб або якихось інших правоохоронних інституцій. Тобто насправді є слова, але немає дій. Саме тому інвестиційний клімат не змінюється.

Саме тому надзвичайно важливе питання для бізнесу – це питання «коли»? Зараз усі складають бізнес-плани на 2022 рік. То що ж буде зроблено у 2022 році? Коли обіцяне починає впроваджуватися, інвестори починають вірити бажанню покращуватися.

Я не хочу зараз критикувати, говорити про те, чому це відбувається, про геополітику, Covid, інші речі. Не треба намагатися бути незалежним від зовнішніх факторів, які дуже складно контролювати. Ми можемо зменшити ризики, покращити ситуацію, але не можемо зараз вирішити проблему. Але має щось бути в основі нашого будинку. Фундамент.

Щоразу ми наголошуємо, що в Україні діє Кодекс законів про працю від 1973 року. Тож він потребує термінового вдосконалення. Трудовий кодекс переглядають уже 14 років, і він готовий до цього. Це лише приклад, але він на порядку денному. Уся ця основа, цей фундамент, про який я говорив, весь цей час на порядку денному. Є багато ідей, як це правильно зробити. Питання в тому, коли це буде зроблено? Це повністю змінить точку зору інвесторів та їхнє бачення зовні. Це важливо.