(c) shutterstock.com

Впровадження локалізації, інституту «інвестнянь» та розвиток індустріальних парків допоможуть модернізувати економіку

Як держава стимулює модернізацію промисловості на території України, що робить для збільшення продуктивності праці та для підтримки інвесторів? Про це розповів голова комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха під час заходу «Активізація інвестицій у виробничу діяльність: що потрібно підприємцям від держави», організованого ДП «Укрпромзовнішекспертиза». GMK Center публікує тези його виступу.

Що реалізується

Єдиним варіантом істотного економічного зростання є збільшення продуктивності праці. Вона в нас вкрай низька. Причина – невисока частка сучасних технологій у загальній масі засобів виробництва. Тому слід розуміти: інвестиції у виробничу діяльність підвищать продуктивність, а це зумовить зростання економіки. І тут без підтримки держави важко буде досягти великого масштабу залучення інвестицій.

Інвестори чекають від держави прогнозованості, передбачуваності, певної сталості політики. Усього цього поки що бракує в умовах інвестування та державній підтримці інвесторів. Але якщо ми говоримо про закон про «інвестнянь», для нас принципово, щоб ці умови та стимули з 2022 року були сталими.

Що стосується індустріальних парків, то в разі прийняття законопроєктів №5688 та №5689 умови звільнення від податку на прибуток на 10 років та імпортних митних тарифів також будуть сталими. Ми намагаємося зробити так, щоб, наприклад, інвестор, який побудує завод в індустріальному парку, отримав багато бонусів від держави: від підключення до інфраструктури до податкових пільг.

Інвестор потенційно бачить, що в конкретному регіоні є певний виробничий кластер, і таким чином сама інвестиція стає для нього більш привабливою і менш ризикованою. Потім він розуміє, що з погляду умов його бізнес може уникнути багатьох витрат, а отже, буде більш рентабельним і прибутковим.

Ще одним важливим напрямом підтримки промисловості є вимога локалізації 30% виробництва на території України при публічних закупівлях. Локалізація передбачає можливість відкриття нових підприємств і трансферу технологій у зв’язку з необхідністю реалізації цієї вимоги.

Проте, щоб реалізувати це, іноземний продавець має бути зацікавлений, щоб український контрагент зміг виготовити вироби належної якості. Тож він має або навчити українських виробників, або передати їм відповідні технології. Таким чином ми стимулюємо модернізацію виробництв і навичок усієї промисловості на території України.

Звісно, «інвестняні» й індустріальні парки стосуються нового бізнесу. Зі збільшенням інвестицій у вже наявні підприємства ситуація трохи важча. Там ініціативи мають переважно секторальний характер. Наприклад, влітку парламент ухвалив стимули для розвитку електротранспорту. Його виробники можуть імпортувати обладнання чи певні компоненти без мит та податку на додану вартість.

Фактично, локалізація, індустріальні парки, «інвестняні» – це поява цілої інфраструктури, метою якої є модернізація економіки. І мені здається, що фінальною стадією стане запровадження податку на виведений капітал, якого, напевно, чекає весь бізнес. У цієї ініціативи є значна підтримка, зокрема з боку президента. На мою думку, єдина причина, чому його досі не запровадили, – це побоювання зовнішніх кредиторів, що такий крок призведе до фіскального розриву. Але, впевнений, щой цю ідею нам вдасться проштовхнути так само, як і зазначені вище ініціативи.

Сталість держполітики

Ми намагаємося передбачити ті стимули й засоби підтримки для інвестицій, які не залежатимуть від того, який в Україні буде уряд та його ідеологія. За всієї поваги до чинного уряду ми розуміємо, що політична кон’юнктура може бути різною. Тому в межах сприяння бізнесу ми намагаємося, наскільки це можливо, зафіксувати всі стимули на рівні закону, щоб вони лишалися сталими. Головне, щоб бізнес, інвестуючи в нашу державу, міг передбачити й прорахувати, принаймні на певний період, те, на що він може розраховувати.

У цьому контексті хочу сказати, що, звісно, до чинної влади можна ставитися по-різному, але факт лишається фактом – напевно, важко пригадати більшу кількості програм стимулювання інвестицій за останні 15-20 років, ніж зараз. Більшість з них запрацюють уже у 2022 році. Це і індустріальні парки, і локалізація, яку, сподіваюся, ми приймемо до кінця цього року, і «інвестняні».

Європейський досвід

Хочу навести приклад підтримки власної промисловості, наприклад, у країнах ЄС. Вони оновили індустріальну стратегію 2020 року у зв’язку із впливом пандемії коронавірусу. Серед цілей стратегії з’явився дуже цікавий термін – «Відкрита стратегічна автономність». Ми розуміємо, що відкритість і автономність – взаємовиключні поняття. Але наші європейські колеги не були б тими, ким вони є, якби не вміли так майстерно, скажімо так, управляти своїм власним понятійним апаратом.

Ідеться, фактично, про приховане імпортозаміщення. Під час пандемії європейська влада проаналізувала стратегічні галузі, в яких був найбільший дефіцит, які зазнали найбільшого шоку під час закриття кордонів. Вони виявили 36 ключових секторів, які залежать від поставок з третіх країн – від напівпровідників до компонентів для виробництва ліків.

Відповідно, вони розробили систему моніторингу цих 36 секторів і в результаті вийшли з рекомендаціями, що в кожному з цих секторів необхідно розпочати власне виробництво на території Євросоюзу. Причому окупність і прибутковість цього виробництва не ставиться за пріоритет. Тобто держава надаватиме фінансову та будь-яку іншу підтримку, навіть незважаючи на те, що таке виробництво не приноситиме прибутку. Тобто для них принципово важливим буде саме розміщення цих виробництв у ЄС, що замістить імпорт з третіх країн.

У цьому випадку ми бачимо абсолютно нову роль держави в питанні підтримки власної економіки та власних стратегічних галузей зокрема. Плюс вони це дуже витончено й красиво прив’язали до «зеленого» курсу і сказали, що зниження поставок з третіх країн – це скорочення логістичного плеча та обсягу викидів.

Фактично, одним пострілом ЕС убиває двох зайців. Ми бачимо, шо тренди змінилися глобально. І нам слід бути в авангарді цих трендів. Сподіваюсь, що надалі ми спільно з державою і бізнесом в умовах повної взаємної підтримки продовжимо рух на економічне зростання і збільшення індустріального потенціалу нашої країни.