В Україні є великий ризик відтоку інвесторів індустріальних парків

У лютому-березні парламент має прийняти закони, які нададуть фіскальні стимули індустріальнім паркам

Успіх індустріальних парків базується на трьох стовпах: інфраструктурі, фіскальних стимулах та роботі з інвесторами, вважають у Мінрегіоні. Як це має працювати та що для цього робить влада, розповів заступник міністра розвитку громад та територій України Іван Лукеря під час ІІІ Форуму індустріальних парків, організованого Торгово-промисловою палатою України. GMK Center публікує тези його виступу.

– Коли приймались закони про індустріальні парки, висловлювалися побоювання, що тепер в кожному селі почнуть будувати індустріальні парки. Особисто я до цього ставлюся з оптимізмом: з десяти один, може, й «вистрелить».

Ми як міністерство, яке відповідає за розвиток територій, переконані, що індустріальні парки є одним з найбільш дієвих інструментів розвитку і для центральної влади, і для органів місцевого самоврядування. Вони вже не один десяток років обговорюють будівництво парків.

Але в результаті просто маємо на урядовому сайті реєстр з півсотнею індустріальних парків, проте жодного діючого виробництва на території індустріального парку немає. Його й не може бути, оскільки зараз території індустріальних парків абсолютно нічим не відрізняються від будь-якої іншої території, яка є в органів місцевого самоврядування.

Тому ми сподіваємось у 2022 році розпочати «маленьке будівництво» великих індустріальних парків і поступово перейти до «великого будівництва» цих парків по Україні загалом. У державному бюджеті на 2022 рік нам вдалося знайти, хоч і невеликий, ресурс для пілотних індустріальних парків у розмірі 400 млн грн на розбудову базової інфраструктури індустріальних парків, щоб елементарно знизити ціну входу для інвесторів на територію.

Загалом ми бачимо три ключові стовпи, й інфраструктура – це лише один з них. Це надзвичайно важливо для інвестора: мати облаштовану, придатну для розгортання виробництва ділянку, де є водопостачання, електрика й усі ті речі, які важливі для виробництва. Тобто не складські приміщення, не логістичні центри, не офісні приміщення, а саме виробничі потужності. Наступного року ми плануємо показати на території 5-6 територіальних громад, що це можливо. Більшою мірою ми розглядаємо великі міста, які мають значний потенціал робочої сили, інтелектуальної потужності, людського капіталу. Ми хочемо показати, що навіть в сьогоднішніх умовах на території індустріального парку можливо розпочати виробництво.

Другий стовп – це фіскальні стимули. Пропонувати одне й те саме, але очікувати іншого результату – неправильно. Сьогодні інвестор не розглядає питання, заходити чи не заходити в Україну. Він міркує, чи варто тут залишатися. Навіть ті виробничі потужності, які не є високо інноваційними, як, наприклад, виробництво електропровідників, можуть від нас піти. Деякі компанії розглядають варіант перенесення свого виробництва. Наприклад, до Молдови, де є компенсація за створення робочих місць, або до Польщі, чи до Словаччини, чи до Сербії, де є інвестиційні стимули для створення нових виробничих потужностей та облаштовані майданчики у вигляді індустріальних парків.

Тобто сьогодні ми стоїмо на порозі не те що залучення нових інвесторів, а відтоку наявних виробничих потужностей, які інвестори готові переносити на території інших країн. Це надзвичайно великий ризик. Тому фіскальні стимули дуже важливі. Це хороший початок для того, щоб сказати внутрішнім і зовнішнім інвесторам, що ми готові створювати податкові пільги, готові давати фіскальні стимули у вигляді звільнення від податку на прибуток, на ввезення обладнання, звільнення від ПДВ, митних платежів тощо. Лише приходь, розгортай виробництво, реінвестуй у виробничі потужності, отримуй фіскальні стимули. Тоді індустріальні парки стануть певною гаванню для інвесторів, де комфортно, зручно працювати.

І третій стовп – це робота безпосередньо з інвесторами. Це має бути велика робота наших ключових агенцій, які можуть пропагувати українські промислові потужності та індустріальні парки як місце для розгортання виробництва. Робота дипломатів, торгових представників є надзвичайно важливою.

Також великою є роль органів місцевого самоврядування, мерів. Мери зараз мають бути одними з найбільших зацікавлених осіб у створенні індустріальних парків, починаючи від виділення земельних ділянок, отримання державного ресурсу на облаштування, надання співфінансування для облаштування. Тому що створення виробничих потужностей на території громади – це не просто працевлаштування людей, це значний додатковий ресурс, який буде надходити до місцевого бюджету від сплати податку з доходу фізичних осіб. І тоді органам місцевого самоврядування не потрібно буде очікувати на якусь державну підтримку на створення освітніх просторів, садочків, спортивної інфраструктури тощо. Створив індустріальний парк, влаштував робочі місця – отримав значне зростання місцевого бюджету.

Ті маркетингові пропозиції, ті концепції, які зараз розроблені щодо кожного з індустріальних парків, – це «ні про що». Жоден з органів місцевого самоврядування зараз не може дати відповідь на питання: яка спеціалізація цього індустріального парку, який потенціал, який навколишній ресурс тощо.

Тому я звертаюся до органів місцевого самоврядування: терміново проведіть дослідження, розробить нормальні концепції та покажіть, який інвестиційний, виробничий потенціал має ваша територія, інвестори якої спеціалізації можуть сюди заходити. Просто виділити земельну ділянку й чекати, коли зайде інвестор, – недостатньо.

Такі наші ключові пріоритети, але це має бути командна робота. Щодо створення інфраструктури будемо співпрацювати з органами місцевого самоврядування. Ми сподіваємося достатньо швидко показати результат на 5-7 пілотних майданчиках, щоб це стало прикладом для інших місцевих влад, для інвесторів загалом.

А ще зараз ми працюємо спільно з партнерами в парламенті, з Міністерством економіки, щоб створити фіскальні стимули. Тож я маю надію, що через тиждень, на останньому пленарному тижні цього року, парламент прийме за основу закони, які надають фіскальні стимули. Відповідно, в лютому-березні можливе їхнє прийняття в цілому та підписання президентом.

Звісно, наші довгострокові плани є більш амбітними. Але зараз нам важливо показати кілька пілотів. Коли ці три стовпи – інфраструктура, фіскальні стимули та робота з інвесторами – почнуть працювати синхронно, тоді 10-20-50 індустріальних парків на рік стануть реальністю. Але не так важлива кількість, як масштаби цих парків. Можуть бути маленькі виробництва в 50 парках, можуть бути 5 потужних промислових майданчиків з десятками й сотнями резидентів.