© gmk.center

Реальних механізмів впливу на галузь у такого органу не буде

Під час форуму «Промислова політика і ГМК: світовий досвід для України» перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран пояснив, чому вважає відновлення в Україні профільного промислового міністерства недоцільним. GMK Center публікує головні тези його виступу.

Про Міністерство промислової політики

Ціла низка галузевих міністерств, які існували в Україні – і військово-промислового комплексу, і легкої промисловості, і будівництва – з часом були скорочені. Справа була не лише в бажанні зменшити кількість органів виконавчої влади та чиновників, а й в об’єктивних процесах трансформації української економіки. Якщо в Білорусі 85% економіки – це державний сектор, то в Україні, навпаки, 90% економіки – приватний сектор. Держава не має впливу на приватизовані галузі економіки. В українській гірничо-металургійній промисловості, наприклад, діє лише одне державне підприємство.

На що впливатиме Міністерство промислової політики, якщо буде заново створене? На кадрову політику? Ні, у підприємств є свої приватні власники. На матеріальні ресурси? Ні, у держави на сьогодні практично немає матеріальних ресурсів.

Реальних механізмів для «управління галуззю» у потенційного міністерства не буде. Воно зможе робити тільки те, що так чи інакше сьогодні робить Міністерство економрозвитку – говорити про вироблення промислової політики. Більше того, якщо завтра буде призначений заступник міністра, який буде керувати гірничо-металургійним комплексом, йому ніхто не дасть оперативної звітності. Підприємства скажуть, що вони приватні і їхня звітність є конфіденційною.

Про податок на виведений капітал

Ми однозначно підтримуємо цю ініціативу, однак ключові іноземні бізнес-структури – Європейська бізнес-асоціація і Американська торговельна палата – виступають проти. (Вони представляють не український бізнес, а європейсько-американський, який працює в Україні.)

Про експортно-кредитне агентство

Експортно-кредитне агентство – реальний механізм, який дасть можливість підтримати українських експортерів. Робота над його запуском уже почалася. Як мінімум, Міністерство фінансів виділило певні кошти.

Про законопроект «Купуй українське!»

Ми підтримували і підтримуємо цей законопроект, але представники іноземного бізнесу знову ж таки виступають категорично проти – це порушення правил, кажуть вони.

Про український банк розвитку

На превеликий жаль, НБУ не підтримує створення такого банку, вважаючи що в українських реаліях така структура працювати не буде. Зокрема, наводився приклад невдалого запуску земельного банку та українського банку реконструкції і розвитку. В НБУ переконані, що такі структури громіздкі, неповороткі, забюрократизовані й дуже некомфортні с точки зору роботи з бізнесом. Тому вони роблять ставку на «Укрексімбанк» і «Ощадбанк».

Про пільги для промисловості

На мою думку, промисловості не потрібні пільги. Говорити треба, скоріше, про умови, за яких промисловість може процвітати – від налагодження стабільних правил гри до продуманої фінансово-кредитної та податкової політик. За таких умов, очевидно, можна було б кардинально змінити ситуацію.