Онлайн-щоденник форуму «Промполітика і ГМК: світовий досвід для України»

Стежте за ходом дискусії на форумі онлайн

У Києві проходить галузевій форум «Промислова політика і ГМК: світовий досвід для України». Участь у форумі підтвердили понад 100 осіб. Серед них депутати Верховної Ради, представники Мінекономрозвитку, провідні експерти та аналітики дослідницьких центрів, співробітники наукових установ, керівники та представники всіх галузевих об’єднань, а також топ-менеджмент найбільших компаній сектору.

Мета форуму – започаткувати прагматичний діалог про стан і перспективи промислової політики, визначити конкретні інструменти та шляхи їх впровадження. Захід проводиться за підтримки Українського союзу промисловців і підприємців, Торгово-промислової палати України та Європейської бізнес-асоціації.

На форумі будуть представлені результати дослідження аналітиків GMK Center – «Світові тренди промислової політики на прикладі ГМК. Успішний досвід розвитку ГМК країн-лідерів».

GMK Center веде онлайн-трансляцію з форуму

17:45 Форум «Промполітика і ГМК: світовий досвід для України» добіг кінця. Дякуємо всім за участь! До зустрічі наступного разу!

17:15 Розвиток промислової політики дасть Україні можливість стати енергонезалежною державою, упевнений глава Асоціації газовидобувних компаній України Роман Опімах.

«Розвиток вітчизняного газовидобування і досягнення енергетичної незалежності України є стратегічним завданням держави. Завдяки спільним зусиллям влади та бізнесу за останні три роки були впроваджені важливі реформи, які заклали надійний фундамент для зростання газового виробництва. Цього році ми очікуємо бум нафтогазових онлайн-аукціонів і конкурсів УРП, що дасть змогу залучити в індустрію нових інвесторів і сучасні технології. Україна має всі шанси стати енергонезалежною державою, і спільними зусиллями ми можемо це зробити в найближчому майбутньому», – наголосив Роман Опімах.

17:00 Слово взяв президент Союзу хіміків України Олексій Голубов.

На його думку, Україна потребує чіткої промислової політики. Це можна зробити шляхом відродження Мінпромполітики, але з інноваційними функціями і переданням в підпорядкування «Укроборонпрому».
Він нагадав про план Маршалла, який прийшов на зміну плану Моргентау, який передбачав деіндустріалізацію Німеччини після Другої світової війни. У результаті впровадження плану Маршалла Німеччина стала європейським економічним лідером: з аграрною економікою вона такого б досягти не змогла.

16:40 До мікрофона підійшов перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран.

 

У своєму виступі він зазначив, що ліквідоване в 2014 році Мінпромполітики відновлювати не потрібно, оскільки в економіці переважає приватна власність. Від цього міністерства в таких умовах нічого не залежатиме через відсутність інструментів впливу на приватних власників, а фінансовий ресурсів у держави немає.

16:30 В своєму виступі Віктор Лисицький, президент Асоціації «Укрсудпром» розповів про інструменти розвитку і стимулювання суднобудування.

На його думку, Україна має відродити спеціальні умови регулювання суднобудування як інструмент зміцнення морської індустрії – вкрай важливої ​​конкурентної переваги України.

«Суднобудування – головне коріння кластера морської індустрії, яка вже кілька тисяч років є основним двигуном розвитку світової економіки. Усі розвинені країни створили для суднобудування спеціальні умови регулювання. В Україні подібні умови діяли протягом 2000-2005 років. У результаті обсяги виробництва в суднобудуванні зросли не менше ніж у 2,5 раза, зарплата корабелів зросла в 3 рази. І, що вкрай важливо, – чистий результат для держбюджету України сягнув 4-5 млрд грн», – зазначив Віктор Лисицький.

На його думку, для розвитку галузі слід звільнити від митних зборів і ПДВ вироби, призначені для суднобудування, запустити роботу Експортно-кредитного агентства, стимулювати судновласників будувати судна на українських верфях, також використовувати на розвиток галузі податок на прибуток.

16:20 Розпочалася третя сесія форуму – «Які інструменти розвитку промисловості необхідні Україні?»

16:10 Директор департаменту промислової політики Мінекономрозвитку Олександр Черних вважає, що надання субсидій для металургії є не надто ефективним – важливішими є проекти енергоефективності.

Він зазначив, що українські металурги не виробляють багато видів необхідної для інших галузей продукції (автомобільний плоский прокат, трансформаторна сталь тощо).

За його словами, очолюваний ним департамент створив першу версію Стратегії розвитку промисловості в січні 2018 року, але вона блокувалася на рівні Національного комітету промислового розвитку України. Зараз документ перебуває в секретаріаті Кабміну.

«Краще поганий план сьогодні, ніж дуже хороший завтра», – зазначив Олександр Черних.

16:00 Станіслав Зінченко оголосив паузу для неформального спілкування з учасниками та пресою

15:50 Слово взяв голова об’єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков. За його словами, для розвитку внутрішнього попиту потрібно розвивати інші галузі, які купували б українську металопродукцію.

«Українському ГМК не потрібно ні пільг, ні субсидій. У нас достатньо сил, щоб конкурувати на зовнішніх ринках. Єдине, що ми просимо – нормальну зважену промислову політику», – зазначив Каленков.

15:40 Володимир Гусак, народний депутат України, член комітету ВРУ з питань транспорту, розповів про важливість розвитку транспортної інфраструктури для промисловості.

Інфраструктура – це базовий елемент національної економіки, одна з важливих складових її конкурентоспроможності, зазначив Гусак. Розвиток інфраструктури – це зростання внутрішнього споживання промислової продукції (металоконструкцій, будівельних матеріалів), це додаткові робочі місця. Що вищими є державні витрати на розвиток інфраструктури, то вищими будуть темпи зростання промислового виробництва і економіки України загалом, вважає політик.

15:30  Віктор Галасюк, народний депутат України, голова Комітету з питань промислової політики і підприємництва ВРУ,  в своєму виступі зазначив, що головним драйвером економічного зростання (згідно з дослідженням Хаусмана-Ідальго) є рівень промислового розвитку.

Він розповів про нещодавні заходи з підтримки промисловості: вже заборонений експорт лісу-кругляка, що сприяло зростанню інвестицій в деревообробку та меблеву галузь, запроваджені мито на експорт брухту і розстрочка ПДВ під час імпорту обладнання.

За його словами, питання не в тому, чи потрібна сучасній Україні промислова політика, а в тому, які інструменти для цього має вибрати держава.

«Усі країни конкурують за інвестиції, робочі місця й ринки. Це конкуренція за добробут. Промислова політика дає змогу в ній вигравати», – упевнений Віктор Галасюк.

Парламентарій зазначив такі інструменти економічного розвитку: індустріальні парки, безкоштовне приєднання до інженерних мереж, Експортно-кредитне агентство, модель «Купуй українське» і Банк розвитку.

15:00 Андрій Глущенко, к.е.н., аналітик GMK Center розповів про досвід підтримки галузі в окремих країнах, зокрема у США.

«Сьогодні Сполучені Штати показують, що навіть для країни c розвиненим фінансовим ринком і розвиненими цифровими технологіями металургія – базова галузь економіки. Місцева металургія – це основа національної безпеки. Тому металургія у США перебуває під захистом держави», – зазначив Андрій Глущенко.

14:50 З презентацією «Світові тренди промислової політики на прикладі ГМК. Успішний досвід розвитку ГМК країн-лідерів» виступили Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center, і Андрій Глущенко, к.е.н., аналітик GMK Center.

За словами Андрія Тарасенка, до найбільш часто використовуваних інструментів підтримки розвитку промисловості й захисту внутрішнього ринку належать:

• фіскальні інструменти (податкові пільги);
• стимулювання або обмеження зовнішньої торгівлі (експортно-імпортні тарифи і квоти, субсидування експорту);
• прямий державний вплив (цінове регулювання, держзакупівлі, преференції для придбання продукції місцевого виробництва);
• фіскальні інструменти (гранти, відшкодування витрат, пільгові кредити, гарантії, списання боргів тощо).

За даними ОЕСР, у 2018 році діяло 3000 заходів, найпопулярніші з яких: податкові пільги, грошові гранти й пільгові кредити.

З одного боку, рецепти інших країн не завжди придатні для використання в інших країнах (інша структура економіки, технологічний уклад, макроекономічна ситуація). А з іншого, багато країн використовує ті самі інструменти в різніх комбінаціях з урахуванням місцевої специфіки. Крім того, інструменти впливу еволюціонують: діють знову таки податкові пільги, але призначені виключно для підвищення ефективності, R&D, навчання персоналу.

«Усі світові лідери реалізують стратегії розвитку промисловості. Ми бачимо, наскільки сильно протягом останніх років змінилася розстановка сил у металургійній галузі у світі. Це зумовлено саме активними діями держав. При цьому, в Україні металургія залишається найважливішим елементом економіки. Це свідчить про серйозні конкурентні переваги, які повною мірою не реалізовані. Але без активних заходів розвитку промисловості вітчизняна металургія програє своїм найближчим конкурентам, які виявляють більшу активність і рішучість в цьому напрямі», – зазначив у своєму виступі Андрій Тарасенко.

Яскравим прикладом становлення металургії за допомогою держпідтримки є Китай. У 2000-2015 роках у країні реалізовувався комплекс заходів, спрямованих на розвиток металургії. Основні заходи припали на 2001-2010 роки. За цей час Китай використовував весь спектр заходів: гранти, податкові пільги, пільгові кредити, субсидування експорту й цін на енергоресурси. Усе це було спрямовано на збільшення можливостей інвестування у виробництво. У підсумку всі ці заходи привели до зростання виробництва сталі з 127 млн ​​т у 2000 році до 807 млн ​​т у 2016-му. Однак кейс Китаю до нас навряд чи можна застосувати,  оскільки більша частина виробників у них – державні компанії.

14:45 Анатолій Гіршфельд, народний депутат України, член Комітету ВРУ з питань промислової політики і підприємництва, розповів про наявні економічні міфи.

За його словами, такими міфами є: АПК та ІТ можуть бути локомотивами розвитку української економіки, а промислові перспективи зводяться до складальних виробництв.

«Зараз АПК займає 10,2% ВВП України, тоді як в ЄС – 1,5%. Додана вартість на одного працюючого в українському АПК у 5,5 разів нижча, ніж у середньому по ЄС, а продуктивність в 3 рази нижча, ніж у переробній галузі ЄС. Надходження від трудових мігрантів у 3,5 рази перевищують доходи від експорту ІТ-послуг. Крім того, ІТ галузь майже повністю працює на західних замовленнях. Складальні виробництва не забезпечать високу додану вартість. Тому альтернативи розвитку промисловості в Україні немає: одне робоче місце в АПК створює 1,5 у суміжних галузях, а в промисловості – 4,6», – розповів парламентарій.

14:30 Розпочалася друга сесія форуму – «Промислова політика у світі: тенденції та успішний досвід».

14:25 Заступник голови Стратегічної групи радників при Кабінеті Міністрів Павло Кухта виступив на тему «Промисловість і реформи: чому перше не може розвиватися без другого».

За його словами, промисловість України не буде розвиватися без стабільних макроекономічних умов, захисту прав власності та державних реформ.

«Промисловість залежна від ділового та інституційного середовища, в якому існує – і в Україні це середовище поки що несприятливе», – заявив Павло Кухта.

Як зазначив спікер, Україна має найнижчий рівень економічної свободи в Європі. Через поганий стан ділового та інституційного середовища країна періодично зазнає фінансових криз, а рівень інвестицій залишається низьким. У результаті промисловий сектор, як і економіка загалом, не можуть розвиватися.

«Для розвитку української промисловості необхідні реформи: лібералізація економіки, запровадження ефективного захисту прав власності, зниження рівня корупції та підвищення дієздатності державного апарату, продовження макроекономічної політики, яка націлена на стабілізацію економіки, зниження інфляції та скорочення боргового тягаря країни», – заявив Павло Кухта.

14:15 Станіслав Зінченко у своїй презентації розповів про внесок ГМК в економіку України, який у 2018 році був таким:

• частка у ВВП з урахуванням суміжних галузей – 12%;
• частка в експорті – 29%;
• частка у вантажоперевезеннях через морські порти – 40% і залізницею – 34%;
• частка в капітальних інвестиціях в промисловості – 14%;
• частка у фонді оплати праці – 11,5%.

«ГМК – це великий замовник електроенергії (10%), транспортних послуг (30-40%) і продукції машинобудування (18%). Крім того, це якірний роботодавець, який – з урахуванням суміжних галузей – працевлаштовує близько 700 тис. осіб. Це ключовий роботодавець, який утримує українців вдома, даючи можливість заробляти тут. Податкові відрахування українських металургійних компаній у 2018 році становили 26 млрд грн. Кожна десята пенсія в Україні забезпечена податковими надходженнями від ГМК. Одна гривня в ГМК створює 4,8 грн доданої вартості в суміжних галузях», – наголосив Станіслав Зінченко.

14:10 Зі свого боку Володимир Власюк, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», розповів про завдання сучасної промислової й експортної політик.

Як зазначив експерт, держава вже тривалий час майже не займається промисловістю, а українська економіка через відсутність структурного розвитку значною мірою залежна від ситуації на зовнішніх ринках і вразлива до зовнішніх потрясінь.

«З метою індустріального розвитку мають працювати всі блоки економічної політики. І почати процес фінансування індустріалізації повинна почати держава», – наголосив Володимир Власюк.

13:50 Народний депутат України Валерія Заружко розповіла про роль промисловості у сталому розвитку України:

«Розвиток промисловості – одна із запорук сталого розвитку України. Досягнення високих зарплат, створення робочих місць, будівництва якісного та доступного житла. Очевидно, що без розвитку промисловості вирішити ці проблеми неможливо».

За її словами, розвиток будівництва, яке споживає 80% сталі, безпосередньо впливатиме на обсяги вітчизняної металургії та сприятиме підготовці кадрів.

«Негативно на розвиток української промисловості зараз впливають два фактори – відсталість транспортної інфраструктури й високі енерговитрати на виробництво одиниці продукту (в три рази вище, ніж у Польщі)», – зазначила Валерія Заружко.

Як зазначила народний депутат, зростання частки альтернативної енергетики (зараз вона становить менше 2%) сприяє розвитку, енергонезалежності України, зниженню енерговитрат і підвищенню конкурентоспроможності промисловості.

Також Валерія Заружко розповіла про екологічний аспект у промисловості. За 2015-2017 роки надходження від екологічного податку зросли з 1,1 млрд до 1,7 млрд грн, при цьому витрати держбюджету на екологію у 2015-2018 роках скоротилися на 40%, до 330 млн грн. Надходження від екологічного податку істотно перевищують витрати держбюджету на зазначені цілі, тобто він використовується неефективно й нецільовим чином, а наявна державна політика в природоохоронній сфері не стимулює бізнес до участі в цих заходах.

13:45 З вітальним словом до учасників форуму звернувся президент УСПП Анатолій Кінах.

За його словами, саме промисловість є базисом розвитку економік розвинених країн. Криза 2008 року знову підняла в розвинених країнах питання необхідності розвитку промисловості. В Україні галузеві та бізнес-асоціації розробляють свої пропозиції щодо напрямів промислового розвитку. Як приклад Анатолій Кінах навів УСПП зі стратегією «Нова індустріалізація – реальний шанс для України», на базисі якої можна розвивати українську промисловість.

13:40 Модератор форуму – директор GMK Center Станіслав Зінченко – розповів, що ідея форуму народилася, коли аналітики GMK Center готували комплексне дослідження про внесок ГМК в економіку України.

«Ми задалися питанням: як країни – лідери в металургії досягли цього, які промислові політики реалізовували держави і яких успіхів вони досягли, чому так важлива металургія для сталого розвитку промисловості та економіки? Ми підготували дослідження, з короткими результатами якого ви можете ознайомитись. У ньому ми розповідаємо про внесок ГМК в економіку України, стан сучасних промислових політик у світі, про успішний досвід 11 країн-лідерів у розвитку, підтримці та стимулюванні промисловості та ГМК. Тому ми й організували цей форум, щоб обговорити, які практичні кроки необхідні Україні та що зі світового успішного досвіду ми здатні й маємо застосувати», – зазначив він.

13:20 Ми починаємо! Перша сесія – «Чи потрібна Україні промисловість?»

12:30 Почалася реєстрація гостей форуму