Ця криза спричинить перебудову всього світового економічного порядку

«Боротьба з коронавірусом і кризою, яку він спричинив, може стати головним лейтмотивом нашого часу. Ця криза передрікає «перебудову всього світового економічного порядку», – пишуть Кевін Снідер і Шубхем Сингхал в колонці для McKinsey.

1. Закритість

Щоб упоратися з пандемією, уряди в усьому світі запровадили обмеження на пересування людей і товарів через кордони. Настільки жорстких обмежень не було давно. Відповідно до одного з досліджень, понад 3 млрд осіб сьогодні живуть у країнах, повністю закритих для в’їзду нерезидентів. Якби Ганнібал захотів повернутися з походу додому зі слонами, тварин зупинили б на кордоні.

Зрештою кордони відкриють, знову з’являться туристи, але колишній статус-кво, можливо, вже не відновиться. Що означає для бізнесу посилення пересування товарів через кордони? Це означає, що потрібно буде дедалі частіше віддавати перевагу місцевим продуктам і товарам, формувати стійкі ланцюжки поставок, де постачальник буде набагато ближчим до кінцевого ринку і таке інше. Можливо, в боротьбі з коронавірусом відновиться тренд на протидію глобалізації. Таких непрямих наслідків може бути не один і не два.

2. Стійкість і ефективність

Карантинні обмеження рано чи пізно скасують, але підприємцям все одно доведеться змінити свої стратегії. Стійкість – здатність витримувати шок і виходити з нього більш вдало, ніж конкуренти, – стане ключем до виживання й довгострокового процвітання. Багатьом компаніям доведеться не просто змінити свою бізнес-модель, а цілковито переосмислити її.

Візьмемо, наприклад, роботу ланцюжків поставок. Сьогодні, в умовах пандемії та обмеження пересування товарів через кордони, робота багатьох компаній опинилася під загрозою. Розкидані географічно ланцюжки поставок, збудовані за принципом миттєвого запиту, найімовірніше, доведеться переформатувати. Потрібні будуть більш стійкі ланцюжки.

3. Зростання безконтактної економіки

COVID-19 може стати сильним поштовхом для розвитку цифрового торгівлі, телемедицини та автоматизації.

Масштабна автоматизація почалася ще до COVID-19. Наприкінці 2017 року, за оцінками McKinsey Global Institute, на 60% усіх робочих місць були автоматизовані понад 30% усіх ключових завдань. До 2030 року цей процес охопить від 400 до 800 млн робочих місць у всьому світу. Згідно з даними Інституту Брукінгса, внаслідок усіх трьох рецесій, що відбулися упродовж останніх 30 років, темпи автоматизації постійно збільшувалися.

По суті, вже можна уявити світ бізнесу – від виробничого цеху до індивідуального споживача, – в якому участь людини зводиться до мінімуму. Але не виключено, що багато людей, повертаючись до нормального життя, знову почнуть відвідувати магазини та придорожні кіоски. Пацієнти із серйозними проблемами зі здоров’ям, цілком можливо, захочуть бачити своїх лікарів особисто. Тобто багато видів робіт не можуть бути автоматизовані, але загальні тенденції очевидні та, найімовірніше, є незворотними.

4. Більше державного втручання в економіку

Індія здійснює прямі грошові перекази нужденним громадянам, Індонезія розширює соціальну допомогу на 10 млн домогосподарств. Великобританія і Франція покривають заробітну плату (до 80%) працівників, що мають проблеми через карантин; Італія дає відстрочку за кредитними та іпотечними платежами; Бразилія пом’якшує правила праці на підприємствах. Центральні банки від Австралії до Європи, від Південної Африки до Канади знижують ставки.

Багато урядів рятуватимуть приватний сектор, але засоби, які вони оберуть, будуть різними. Деякі країни вдадуться до націоналізації, інші покладатимуться на кредити, треті – займуться регуляторною діяльністю.

5. Більше відповідальності з боку бізнесу

Ще до коронавируса з’явилася думка про те, що вартість акцій не повинна бути єдиною цінністю для компаній. У серпні 2019 року понад 180 американських СЕО підписали заяву, взявши на себе зобов’язання щодо інвестування в співробітників, підтримки громад і етичної взаємодії з постачальниками. В основі цього тренда лежить ідея «потрійного результату»: прибуток, люди, планета.

Оскільки багато підприємств, імовірно, працюватимуть з державними грошима, їх будуть серйозно перевіряти. Це вплине на відносини між урядом і бізнесом, а також між бізнесом і суспільством. Можливо буде більше регулювання, особливо в тому, що стосується постачання та безпеки робочої сили. І оскільки коронавірус піднімає на поверхню соціальні проблеми, очікується, що бізнес братиме участь у їх вирішенні.

6. Зміна структур галузей, поведінки споживачів, ринкових позицій і привабливості

Одне з ключових питань, що стоять перед бізнесом – чи зможе галузь відновитися після економічного шоку, зумовленого вірусом? Тим, хто сильно постраждав, можливо, буде важко відновити свої колишні позиції.

Споживачі можуть стати більш свідомими щодо свого здоров’я і конфіденційності; можуть почати практикувати дистанціювання. Деякі змінять свої звички в харчуванні, інші – своє ставлення до обміну й використання персональних даних. Якщо підтвердиться, що використання даних допомагало захищати життя, вони стануть поступливішими в цьому питанні.

7. Трохи оптимізму

Якщо необхідність – це матір винаходу, то коронавірус може принести й певні позитивні результати. Навряд чи вони компенсують людські та економічні втрати, але деякі обнадійливі чинники все ж цікаво розглянути.

Щоб дистанціюватися, люди, колективи, підприємства і уряди вивчають нові способи зв’язку: Zoom, Skype, FaceTime. Багато навчилися працювати віддалено – якісно та набагато швидше. Така гнучкість може бути дуже корисною для працівників, наприклад, якщо у них народилася дитина, та ін.

СЕО тепер краще розуміють, як виходити на рамки звичайних процесів у своїх компаніях. Багато хто починає цінувати швидкість, яка з’являється при зміні стратегій. Коронавірус прискорює темпи й масштаби інновацій на робочому місці.

Також COVID-19 посприяв появі інновацій у сфері біотехнологій і вакцинації; спростилися регуляторні режими для впровадження нових методів лікування. У багатьох країнах системи охорони здоров’я було важко реформувати; ця криза значно полегшила завдання. У результаті мають з’явитися більш стійкі та ефективні системи охорони здоров’я.

Оригінальну версію колонки читайте на Mckinsey.com