Голова правління НАК «Надра України» про поточний стан та перспективи державної компанії та геологорозвідки в цілому

Україна має численні неосвоєні родовища корисних копалин, подальша розробка яких може стати одним із драйверів економічного зростання. Держава не має достатніх фінансових ресурсів для освоєння цих родовищ, але може спростити отримання спецдозволів на відповідні роботи та допомогти приватним інвесторам в частині розвідки, опрацювання геологічної інформації та ін.

Однією із державних компаній, чиї дочірні підприємства за усі роки діяльності накопичили великий досвід виконання всього комплексу робіт по забезпеченню геологорозвідувального процесу та унікальні обсяги геологічної інформації, є «НАК «Надра України».

Про сьогодення роботи компанії, вирішення проблем, які накопичувалися роками, та плани в інтерв’ю GMK Center розповів Тарас Кузьмич, голова правління ПрАТ «НАК «Надра України».

Якими є показники роботи «НАК «Надра України» за минулий рік?

– Компанія завершила рік із прибутком, що на 38% перевищує показник попереднього року і на 30% перевищує запланований показник. Ми перерахували у бюджет понад 134 млн грн податків та обов’язкових платежів, що на 35% більше, ніж минулоріч. При цьому повністю погашена існуюча вже багато років заборгованість перед Пенсійним фондом по ЄСВ та частково по відшкодуванню пільгових пенсій. Всі поточні податкові зобов’язання сплачувались у повному обсязі.

Які напрямки роботи зараз в пріоритеті у НАК «Надра України»?

– Нашими пріоритетами лишаються ефективне управління підприємствами галузі геології і розвідки надр, розвиток національної мінерально-сировинної бази та зміцнення енергетичної незалежності держави, а пріоритетними напрямками роботи – комплекс робіт та послуг, що забезпечить реалізацію інтересів держави та здійснення інвестиційних проектів у геологорозвідувальній галузі.

Які основні поточні проблеми компанії ви можете назвати?

– Найперше це – накопичені за попередні десятиліття податкові борги дочірніх підприємств. За рахунок фінансової підтримки материнської компанії дочірні підприємства покривають заборгованість по внесках на соціальне страхування, здійснюють платежі до Пенсійного фонду, сплачують податкові зобов’язання. Ми в 2020 році надали фінансової допомоги дочірнім підприємствам на 60 млн грн, в поточному році вже перерахували понад 32 млн грн. Це дало змогу скоротити заборгованість по окремих податках та не допустити виникнення нових боргів.

Загалом послаблення фінансової стійкості наших ДП обумовлене: по-перше, скороченням асигнувань на виконання державної програми «Розвиток мінерально-сировинної бази України» за останні 10 років (як наслідок, роботи на більшості об’єктів були призупинені), по-друге, нарахуванням пільгових пенсій, по-третє, обтяженістю підприємств витратами на утримання незадіяного у господарській діяльності майна, і звісно – необхідністю оновлення парку виробничого обладнання.

Якими ви бачите можливі шляхи подолання цих труднощів?

– Перше – скорочення непродуктивних витрат. За рахунок таких заходів вже наприкінці першого кварталу поточного року дочірні підприємства, які були на межі банкрутства, вийшли на рівень беззбитковості.

Дочірні підприємства за результатами проведеної інвентаризації визначились з переліком майна, яке не використовується у господарській діяльності і лише призводить до непродуктивних витрат. Також це стосується і непрофільних активів, які були передані компанії ще при її створенні у 2000 році. Таке майно реалізовується на аукціонах з використанням торгової електронної системи, а кошти використовуються на нагальні потреби підприємств, такі як погашення прострочених боргів, оновлення основних засобів.

Друге – відновлення активів компанії. Мова йде в першу чергу про свердловини, які були пробурені ще за радянських часів колишніми державними геологічними підприємствами, які потім були перетворені на наші ДП. Зараз здійснюється інвентаризація свердловин та їх технічне обстеження. Таких свердловин близько 4 тисяч (!). Вони знаходяться в Полтавській, Харківській, Чернігівській, Сумській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях.

Ці свердловини, після їх технічного обстеження та отримання звернення потенційного орендаря, передаються компанією в оренду, а кошти спрямовуються ДП з метою його фінансової підтримки.

В цьому році компанією вперше здійснено моніторинг таких потенційних активів для відновлення свердловин прісних, термальних та мінеральних вод, які в попередні роки були пробурені силами ДП «Західукргеологія».

І нарешті, необхідно скасувати нарахування пільгових пенсій або виплачувати їх за рахунок Пенсійного фонду, оскільки це є непосильним фінансовим навантаженням на підприємства геологічної галузі.

Також з метою збільшення конкурентоспроможності державних геологічних підприємств, доцільно передбачити в держбюджеті капітальні видатки на придбання та оновлення їх обладнання.

Які компанії зараз залишаються активними в структурі НАК «Надра України»? Що з тими, які не працюють?

– До складу компанії входять 4 активних геологічних підприємства. Крім того,є товариства, що створені за участю компанії. Зокрема, це ДП «Укрнаукагеоцентр» – одне з найпотужніших на Україні підприємств по обробці геолого-геофізичних матеріалів, виконанню геолого-аналітичних досліджень, всього комплексу робіт по забезпеченню геологорозвідувального процесу пошуків і розвідки покладів вуглеводнів.

Зараз на базі саме цього ДП в Полтаві ми створюємо сховище кам’яного матеріалу та геологічної інформації, накопиченої у вигляді кернового матеріалу нафтогазових та вуглепошукових свердловин Східного, Західного та Південного нафтогазового регіонів. Проектний обсяг – 155 тис. п.м керну на площі 1300 кв. м.

ДП «Західукргеологія» є провідним підприємством геологорозвідувальної галузі в західних областях України, має великий досвід розвідки родовищ та володіє банком унікальної геологічної інформації і сучасними технологіями її обробки.

Дочірні підприємства «Чернігівнафтогазгеологія» та «Центрукргеологія» виконують роботи на території Чернігівської, Сумської, Кіровоградської та Черкаської областей.

По ДП «Чернігівнафтогазгеологія» та ДП «Західукргеологія» боремося в судах за досудову санацію з метою санації та оздоровлення цих дочірніх підприємств.

Всі ДП, крім виконання замовлень за недержавні кошти, виконують роботи і за державною програмою «Розвиток мінерально-сировинної бази України».

Поряд з цим, вже близько 10 років як два колись найпотужніших підприємства галузі ДП «Полтаванафтогазгеологія» та ДП «Кримгеологія» збанкрутіли і зараз перебувають у стані ліквідації. Останнє знаходиться на тимчасово окупованій території, і вирішення питання його активів буде можливе лише після деокупації Криму. Ліквідаційна процедура ДП «Полтаванафтогазгеологія» наближається до завершення.

Компанія, її дочірні та афілійовані підприємства володіють 13 спеціальними дозволами на користування надрами. Які роботи ведуться згідно з цими дозволами?

– Компанія, її дочірні та афілійовані підприємства володіють 15 спецдозволами, частина з яких передбачають виконання геологорозвідувальних робіт за державні кошти, що, враховуючи скорочення видатків держбюджету на геологорозвідку, є істотним випробуванням. Це вимагає прийняття відповідальних управлінських рішень та прогресивної оптимізації виконання робіт.

Сама компанія є власником трьох спеціальних дозволів на користування надрами – два на газ сланцевих товщ, один на газ природний, нафту та газ сланцевих товщ. У попередні роки з ділянки надр одного з них виключене газове родовище, тим самим істотно погіршено економічну привабливість подальших геологорозвідувальних робіт.

У 2020 році були внесені відповідні зміни до програм робіт по даним спецдозволам, і основні зусилля були спрямовані на виконання програм робіт. Були укладені договори на виконання робіт загальною вартістю майже 10 млн грн. Зокрема, із залученням ДГП «Укргеофізика» розпочато переінтерпретацію існуючих сейсмічних матеріалів, результати якої ми отримали в першому кварталі цього року. ДП «Укрнаукагеоцентр» була виконана початкова геолого-економічна оцінка ресурсної бази, яка затверджена Державною комісією по запасах корисних копалин України. За результатами цих робіт до Держгеонадр подані пакети матеріалів щодо внесення відповідних змін до дозволів. За результатами внесення змін та з урахуванням геолого-економічної оцінки буде створений інвестиційний проект освоєння цих ділянок. Не виключено, що це буде спільний проект по всіх трьох ділянках, оскільки ділянки межують одна з одною і спільне їх освоєння дозволить підвищити інвестиційну привабливість проекту.

Також на завершальній стадії отримання спецдозволу на геологічне вивчення золотоносних руд за кошти держбюджету в Закарпатській області.

ДП «Західукргеологія» отримало позитивне рішення про продовження термінів дії двох спецдозволів, які мали б бути подовжені ще в 2016 році. А ДП «Центрукргеологія» (останніми роками не мало жодного спецдозволу!) на стадії отримання спецдозволу на геологічне вивчення Аврамівського родовища (титанові руди).

Раніше йшла «тиха війна» по отриманню спеціального дозволу на геологічне вивчення Аврамівської ділянки титанових руд і щодо планів пошуку інвестора для співпраці, яка зараз ситуація по цій ділянці надр?

– Компанія виступила ініціатором державного інвестиційного проекту на Аврамівському родовищі ільменіту. Проектом визначені напрями використання інвестицій, починаючи від геологічного вивчення, оцінки та захисту запасів до будівництва гірничозбагачувального комбінату (ГЗК) та промислової розробки родовища.

Очікується, що держава отримає збудований ГЗК, будуть створені нові робочі місця, обсяги видобутку ільменітового концентрату за 2029-2075 рр. становитимуть майже 10 млн т, що забезпечить додаткові надходження до держбюджету близько 40 млрд грн.

На даний час проект підтриманий Держгеонадрами, Міндовкілля та знаходиться на розгляді Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів. Ми сподіваємося, що проект буде найближчим часом розглянутий і затверджений.

Яка ситуація з вашими чотирма спецдозволами на титанові руди?

– Власником чотирьох спецдозволів (титанові руди), двох на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку та двох на видобування є афілійована особа компанії ТОВ «Житомирбуррозвідка».

Протягом останніх років ми 11 разів подавали пакети документів на внесення змін до програм робіт, які через суб’єктивні причини повертались без розгляду. Тільки з початку 2020 року вирішено питання внесення змін до програми робіт. Така ж ситуація була з внесенням змін до спецдозволів: пакети документів неодноразово повертались без розгляду. З початку 2020 року поновлено термін дії, а потім внесені зміни до дозволу, належним чином підготовлені та подані пакети документів на продовження термінів дії ще двох дозволів. По одному з них вже ухвалене позитивне рішення.

Також в 2020 році за нашою скаргою було скасоване судове рішення по одній із судових справ, прийняте в попередні роки на користь приватної структури по Тростяницькому родовищу, що з чотирьох ліцензійних ділянок ТОВ «Житомирбуррозвідка» є найперспективнішим. Однак, на сьогодні ще триває розгляд в Верховному Суді України іншої пов’язаної судової справи, в якій першими інстанціями було ухвалене рішення на користь приватної структури.

Чи планує компанія розширювати свій портфель ліцензій?

– Безумовно, плануємо. На сьогодні, крім 15 вищезгаданих дозволів, ще 10 дозволів перебувають на різних стадіях продовження чи отримання. По деяких ухвалені рішення про продовження або надання, десь ми звернулись до суду, про що вже йшлося раніше. Отже, ми маємо надію довести кількість дозволів на користування надрами до 25.

Надрокористувач не тільки володіє спецдозволом, він повинен ще дотримуватись умов користування надрами та виконувати програму робіт. Якщо перший рік у нас пішов на вирішення питань спецдозволів в юридичній площині, то зараз ми активізуємо роботи на відновлених і продовжених спецдозволах в практичній площині, зокрема за результатами переобробки сейсмічних матеріалів визначаємося з черговістю та необхідними обсягами робіт з геологічного вивчення, проектування буріння та відновлення ліквідованих свердловин, проведення інтенсифікації існуючих свердловин та ін.

Як ви оцінюєте потенційний вплив прийняття законопроекту №4187 на видобувну галузь?

– Законопроект передбачає впровадження цивілізованого обігу спеціальних дозволів, закріплює прозорість правил надрокористування, а також спрощує процедуру взаємодії бізнесу з державним апаратом, що сприятиме покращенню інвестиційного клімату та розвитку галузі.

В цьому році НАК «Надра України» святкує 21-у річницю від свого створення. Що чекає компанію далі?

– Головна мета – подолання негативних наслідків спаду діяльності дочірніх підприємств в попередні роки, стабілізація та поступове зростання виробництва компанії в цілому.

Для «Надра України» одним з основних завдань є сприяння залученню інвестицій у розвиток розвідки, розробки та промислової експлуатації родовищ корисних копалин та геологічну галузь. Тому залучення інвесторів в геологічну галузь та пошук нових форм співпраці з ними є ключовим кроком для розвитку компанії. Сьогодні шукаємо інвестора, який приєднається до участі в УРП на Олеській нафтогазовій ділянці.

Угоди про розподіл продукції залишатимуться найбільш поширеним засобом позабюджетного інвестування у геологорозвідувальній галузі. Законодавство України передбачає для угод про розподіл продукції низку винятків із законодавчих норм, якими регулюються податкові, митні та інші правила.

Також варіантом залучення інвестицій та співпраці є створення власної афілійованої компанії, яка безпосередньо братиме участь у конкурсі з надання спецдозволу на користування ділянкою надр, отримає такий спецдозвіл та виконуватиме там необхідні роботи.

Або ж можлива співпраця шляхом укладення договору про спільну діяльність. Інвестор об’єднує свої зусилля з ДП компанії. В даному випадку це здійснення певних робіт на одній із ліцензійних ділянок, власником спецдозволу по якій є ДП.

Ще одним з варіантів співпраці є укладення договору на виконання робіт.

Ми готові до співпраці по кожному з цих напрямків в межах чинного законодавства та відкриті для цікавих інвестиційних пропозицій з метою проведення геологорозвідки, вивчення нових перспективних ділянок, для розширення кількості родовищ, де ведеться видобування, для нарощення мінерально-сировинної бази країни та подальшого розвитку геологічної галузі та компанії.