Сергій Біленький: «ГМК робить усе для збереження виробництв і колективів»

Голова Федерації металургів України – про соціально-економічне становище на підприємствах галузі

Війна вплинула на підприємства гірничо-металургійного комплексу, напевно, сильніше, ніж на інші галузі економіки. Падіння виробничих показників більш ніж на 65% говорить само за себе. Проте підприємства ГМК навіть у цих складних умовах продовжують виконувати свої функції перед робітниками, громадами та державою. Про це в інтерв’ю GMK Center розповів Сергій Біленький, голова Федерації металургів України (ФМУ).

На що зараз спрямовано діяльність Федерації металургів України? Які нові завдання постали перед Федерацією в умовах війни?

– ФМУ, як і раніше, у конструктивній співпраці з Федерацією роботодавців України та органами влади опрацьовує всі проєкти законів та інших нормативно-правових актів у сфері соціально-трудових відносин, ринку праці й освіти, які прямо чи опосередковано впливають на галузь. ФМУ також займає проактивну позицію й виступає ініціатором необхідних змін.

Під час війни з’явилися нові задачі та виклики: допомога ЗСУ, створення умов для безпеки працівників, працевлаштування й підтримка людей, які виїхали з тимчасово окупованих територій, кадрові проблеми, забезпечення виплати заробітної плати та збереження інших соціальних гарантій працівникам в умовах збиткової роботи підприємств.

Як війна вплинула на працівників ГМК?

– Багато жінок разом із дітьми виїхали за кордон або в більш безпечні регіони України. Частина з них продовжують працювати дистанційно. Тисячі чоловіків захищають країну в лавах ЗСУ та інших військових підрозділів. Їм доволі важко знайти заміну. Значна кількість працівників були змушені залишити свої домівки та роботу на тимчасово окупованих територіях. Багатьох з них уже працевлаштували на інших підприємствах галузі та надали необхідну підтримку.

Виробничі показники галузі впали на понад 65%, підприємства працюють у середньому на третину своїх потенційних можливостей, потреба в робочій силі суттєво знизилася. Як за таких умов підприємства галузі вирішують проблеми завантаження своїх співробітників та платять зарплати?

– Одне з найголовніших завдань зараз – збереження виробничого потенціалу й трудових колективів підприємств. Кваліфіковані металурги та гірники готуються роками. Їх не можна просто розпустити на час війни, а потім швидко набрати знову після перемоги. Це неприйнятно ні з морального, ні з економічного погляду. Тому на підприємствах галузі роблять усе можливе, щоби підтримати та зберегти працівників: пропозиція використати відпустки, робота на умовах простою, неповна зайнятість. Лише там, де всі можливості вже вичерпані, роботодавці змушені вдаватися до таких заходів як призупинення трудових договорів або звільнення.

Що стосується зарплат, вони, на жаль, зменшуються – із суто об’єктивних причин. На підприємствах ФМУ за вересень поточного року в порівнянні з довоєнним січнем середньомісячна зарплата скоротилася на 27% – до 15,4 тис. грн.

Як підприємствам ГМК удається за умов війни виконувати свою соціальні зобов’язання перед працівників та громад?

– Усе залежить від ситуації на конкретному підприємстві. Якщо підприємство працює, то соціальні зобов’язання частково або повністю виконуються. Якщо ж підприємство зупинене, то це значно важче робити. В обох випадках важлива постійна ефективна комунікація роботодавців з профспілками та органами влади для запобігання конфліктним ситуаціям.

Наскільки серйозною у компаній ГМК є проблема нестачі персоналу у зв’язку з масовим виїздом людей з окремих регіонів та призовом до армії співробітників підприємств?

– Проблема є вже зараз, і вона неодмінно загостриться, коли у підприємств з’являться можливості для збільшення обсягів виробництва. І це проблема не лише ГМК. Вона загальнодержавна і потребуватиме рішень на державному рівні.

Чи є проблема з бронюванням ключових співробітників, від яких залежить робота виробництв?

– Проблема є, і ми співпрацюємо з урядом для її вирішення. Розуміємо, що вже дев’ятий місяць триває виснажлива війна і державі потрібен мобілізаційний ресурс для захисту країни. Зараз важливо зберегти розумний баланс між військовими й економічними потребами. Країна не може нормально функціонувати й тим більше ефективно воювати з таким потужним ворогом, спираючись лише на допомогу наших закордонних партнерів.

Чи триває зараз робота над Галузевою угодою? Чи в умовах війни вона поки що зупинена?

– У грудні 2021 року ФМУ та галузеві профспілки відновили роботу з підготовки проєкту нової Галузевої угоди. Сподівалися завершити її в середині 2022 року. Під час війни така робота є недоцільною, оскільки не можна нічого планувати навіть на найближче майбутнє. Тому було прийнято спільне рішення поки що зупинити цю роботу.

Які заходи, на Вашу думку, можуть підтримати гірничо-металургійний комплекс за поточних умов?

– До уряду надіслані ґрунтовні пропозиції галузевих об’єднань ГМК щодо можливих механізмів державної галузевої політики під час війни та в період післявоєнного відновлення. Якщо коротко, для збереження галузі зараз критично важливими є такі заходи: відновлення морського експорту, розширення пропускної здатності західних залізничних переходів для експорту, максимальне здешевлення вартості перевезень експортних залізничних вантажів по території України, зниження вартості електроенергії, природного газу, перегляд ставок рентної плати за видобуток залізної руди та екологічних податків.

ГМК завжди був найбільшим роботодавцем, але в умовах падіння економіки його роль ще більше зросла. Чи є розуміння та взаємодія з місцевою та центральною владою в питаннях підтримки галузі?

– Галузь ніколи не просила й не просить навіть зараз, під час війни, якихось необґрунтованих преференцій від держави. Ми виступаємо за розумну та прагматичну державну політику стосовно галузі. Держава має бути зацікавлена у потужному та конкурентоспроможному ГМК, який є роботодавцем для сотень тисяч працівників, великим платником податків до бюджетів всіх рівнів, постачальником валютної виручки в країну та стратегічним інвестором. Розуміння нагальних проблем галузі є, пропозиції для їх вирішення сформульовані, діалог з владою також відбувається. Очікуємо на результати у вигляді конкретних рішень органів влади.

Перспектива професії металурга в умовах скорочення галузі – яка вона?

– Попри всі складнощі, ми з оптимізмом дивимся в майбутнє. Будь-яка війна рано чи пізно завершується. Одразу після нашої перемоги й деокупації територій розпочнеться масштабне відновлення економіки України. І саме ГМК матиме величезний потенціал для надолужування втраченого під час війни. Тому професії металурга й гірника будуть дуже актуальними та затребуваними.