Зростання споживання металопрокату в Україні у 2024 році сповільнилося до 10%

Найбільше зріс попит на листовий і фасонний прокат, метизну продукцію та помольні кулі

За підсумками 2024 року ємність українського ринку споживання сталі зросла лише на 10%. Динаміка зростання могла б бути вищою, але цьому завадили скорочення інфраструктурного будівництва, дефіцит електроенергії після ракетних атак на українську енергетику і посилення мобілізації. Два останні чинники в другому півріччі знизили економічну активність бізнесу, що позначилося на попиті на металопродукцію.

Попри важку ситуацію на фронті та в економіці, оператори ринку металоторгівлі прогнозують на поточний рік невелике збільшення продажів металопродукції та місткості внутрішнього ринку загалом. Цьому можуть сприяти реалізація відкладеного попиту, порівняльна дешевизна металопродукції та бажання врятувати кошти від знецінення через інфляцію.

Уповільнення зростання

За підсумками минулого року динаміка металоспоживання в Україні сповільнилася до 10%, що було очікувано після рекордного відновлювального зростання в 2,2 раза за підсумками 2023 року. За оцінками «Метінвест-СМЦ», ємність українського ринку металопродукції становила 3 млн т (за винятком прокату з полімерним покриттям, нержавіючого прокату та білої жерсті).

«Внутрішній ринок забезпечив нам хорошу динаміку тільки в першому півріччі. Було кілька інфраструктурних проєктів. Але потім, коли вони завершилися, ринок ріс не з тією швидкістю, на яку ми розраховували», – пояснює Мауро Лонгобардо, генеральний директор “АрселорМіттал Кривий Ріг”.

Детальніше опишемо причини уповільнення металоспоживання в другій половині минулого року:

1. Дефіцит електроенергії.

Минулого року Росія здійснила 13 масованих ракетних атак на українську енергетику. Наслідком цього стало скорочення енергопостачань підприємствам, зниження їхньої виробничої активності та зменшення попиту на металопродукцію.

2. Уповільнення в галузі будівництва та відновлення інфраструктури.

Якщо у І півріччі минулого року драйвером зростання будівництва в Україні були інженерні споруди (+46,1% р./р.), то за підсумками січня-вересня 2024 року динаміка в цій категорії знизилася до 25,4% р./р., поступившись першим місцем за приростом будівництву нежитлових будинків (27,2% р./р.).

«Якщо в І півріччі 2024 року за інфраструктурними проєктами спостерігалося зростання відносно аналогічного періоду попереднього року, то в другій половині року попит у цьому сегменті істотно знизився. І загалом за підсумками 2024 року впав практично в 3 рази відносно 2023-го завдяки великій базі порівняння, яка спостерігалася у ІІ півріччі 2023 року», – розповів у коментарі GMK Center Олександр Ведерніков, начальник відділу аналітики та ціноутворення “Метінвест-СМЦ”.

3. Посилення мобілізації та дефіциту кадрів.

Посилення набору військовозобов’язаних до ЗСУ призвело до нестачі робочої сили, а також часткового зниження економічної активності в низці металоспоживних галузей.

«Попит у ІІІ кварталі 2024 р. знизився на 6% р./р. Водночас IV квартал 2024 р. виявився оптимістичнішим, і ринок зріс на 11% порівняно з минулим кварталом і на 9% відносно аналогічного періоду попереднього року», – каже Ведерніков.

Тренди ринку

Усі опитані GMK Center металоторгівельні компанії у 2024 році показали зростання продажів металопродукції в натуральному виразі в середньому на 15%, в окремих випадках для вузьких сегментів металопрокату – до 25%.

Серед ключових тенденцій ринку металотрейдингові компанії називають такі:

1. Уповільнення споживання металопродукції у сфері інфраструктурного будівництва. Обсяг фінансування державних інфраструктурних проєктів у 2024 році був на низькому рівні, тому обсяг будівельних робіт за цим напрямом знизився, а багато проєктів так і не було завершено до кінця року через брак фінансування.
2. Зниження маржинальності в багатьох сегментах. Це пов’язано з роботою в умовах тривалого падіння цін на ринку.
3. Укрупнення великих гравців ринку металотрейдингу. А також витіснення слабких операторів ринку, які не мають достатнього запасу міцності.
4. Збільшення припливу імпорту сталі в Україну. За даними ОП «Укрметалургпром», минулого року імпорт металопрокату зріс на 10,2% р./р. – до 1,24 млн т. Питома вага імпорту в структурі металоспоживання в Україні за підсумками 2024 року зросла на 5,6 п.п. – до 37,6%, хоча це нижче, ніж 39% у 2022-му.
5. Дедалі більше зміщення продажів будівельного сортаменту в західні регіони.

«Зараз Західна Україна стала великим будівельним майданчиком. Ми бачимо, що триває активне готельно-рекреаційне будівництво в Карпатах і промислове будівництво (в тому числі в індустріальних парках) для агро- і харчових підприємств – елеватори, різні переробні виробництва та ін.», – розповів у коментарі GMK Center Віталій Притула, директор компанії “Єврометалл”.

Попит за видами металопродукції

За підсумками 2024 року практично за всіма видами металопродукції спостерігалося зростання споживання. За словами Сергія Коваленка, комерційного директора мережі металоцентрів Vartis, минулого року попит збільшився на такі види металопродукції:

• листовий прокат (для будівництва укриттів енергооб’єктів);
• труби;
• метизна продукція (для використання в захисних і фортифікаційних спорудах).

Найбільший приріст показав сегмент куль – на 71%, до 113 тис. т. Істотне зростання ринку куль було забезпечене зростанням споживання на українських ГЗК, які збільшили виробництво на тлі відкриття морського коридору для експорту ЗРС.

За даними «Метінвест-СМЦ», ємність сегмента арматури зросла на 5% – до 664 тис. т, катанки – на 11%, до 460 тис. т. Інфраструктурні та оборонні проєкти залишалися основними драйверами зростання цих сегментів. Також активізувалася будівельна діяльність у західних областях, що свідчить про відновлення інтересу до курортної нерухомості та відповідної інфраструктури.

Інша підгрупа металопродукції будівельного сортаменту – сегмент фасонного прокату – також показав зростання. Споживання балки, куточка і швелера зросло на 20% – до 159 тис. т, рейок – на 15%, до 35 тис. т.

Сегмент плоского прокату за підсумками 2024 року показав різноспрямовану динаміку:

• оцинкований прокат – зростання на 32%, до 297 тис. т;
• гарячекатаний прокат – зростання на 9%, до 892 тис. т;
• холоднокатаний прокат – зниження на 2%, до 245 тис. т.

За оцінками «Метінвест-СМЦ», єдиний сегмент ринку, який показав істотний спад, – це шахтні стійки, який скоротився в 2,5 раза – до 28 тис. т. Це було викликано скороченням виробітку і згортанням діяльності на шахтах у зоні бойових дій.

Галузева структура металоспоживання

Структура споживання металопрокату за галузями повністю відображає економічну ситуацію, що склалася в країні, і динаміку окремих галузей.
Найбільшими споживачами в структурі продажів «Метінвест-СМЦ» за підсумками 2024 року стали металотрейдери та трубна промисловість.

За оцінками «Метінвест-СМЦ», будівельний сегмент у 2023 році показав зниження питомої ваги в структурі попиту на сталь до 18% проти 20% у 2023-му. Це пов’язано з тим, що у 2024 році динаміка відновлення зруйнованого житла та інфраструктури, а також будівництва захисних споруд над енергооб’єктами скоротилася. Уповільнення динаміки будівельних робіт видно і за ємністю сегмента арматури, який 2024 року зріс на 5% порівняно зі 104% у 2023-му.

Одночасно в західних областях країни можна бачити серйозний сплеск будівельної активності. За даними «Метінвест-СМЦ», торік продажі металопродукції у Львові зросли на 45%, переважно за рахунок арматури й оцинкованого прокату.

Також оператори ринку відзначають зростання попиту на сталь з боку окремих сегментів машинобудування – виробництва сільгосптехніки та залізничних вагонів. Зокрема, в «Метінвест-СМЦ» спостерігали зростання продажів металопродукції в Полтавській області на 76% за рахунок активізації роботи вагонобудівних підприємств і ГЗК.

Драйвером збільшення попиту на металопродукцію у 2023-2024 рр. став ОПК, який орієнтований на виконання внутрішніх оборонних замовлень. Утім, металоспоживання в ОПК обмежується вузьким сортаментом продукції та не може замінити низький попит з боку багатьох інших галузей економіки ОПК.

«Ми відзначаємо зростання споживання з боку оборонно-промислового комплексу, зокрема спеціальних марок сталей, сталей електро-шлакового і вакуумно-дугового переплавів, інструментальних сталей, необхідних для обробки даних сплавів», – зазначає Ігор Удовиченко, директор з маркетингу та продажів “ТАКТ Метал”.

Значну частку в структурі попиту на ринку у 2024 році займали підприємства гірничо-металургійного комплексу – 13%, зберігшись на рівні 2023 року. Попри 2-кратне зниження споживання профілю СВП, воно було компенсоване зростанням споживання помольних куль.

Прогноз розвитку ринку металоторгівлі

Стан ринку металоторгівлі повністю залежить від стану економіки та рівня ділової активності, які дають мало приводів для оптимізму. У таких умовах складно давати прогнози, але металотрейдери очікують зростання продажів у середньому на 15% і невелике збільшення ринку споживання сталі.

«Попит і динаміка ринку може істотно змінюватися від того, як розвиватимуться події на фронті, чи вдасться домовитися про припинення вогню, що буде з енергетикою, логістикою і трудовими ресурсами в промисловості. Базово ми закладаємо зростання ринку на рівні 6% до 3,2 млн т (без урахування прокату з полімерним покриттям, нержавіючого прокату і білої жерсті)», – додає Ведерніков.

Перші результати продажів у поточному році показують, що є хороші передумови для очікування зростання продажів, що додає оптимізму операторам ринку металоторгівлі.

«Зараз ринок дуже живий. Люди реалізують відкладений попит: відновлюють будівництва, заморожені в 2022-2023 рр. Крім того, зараз метал порівняно дешевий, гривня знецінюється, а отже – це непогана нагода інвестувати кошти в метал, щоб не втратити їх через інфляцію», – підкреслює Притула.

Водночас Україна має велику довгострокову потребу у відновленні та будівництві нової інфраструктури, споживання сталі в рамках чого потребуватиме за різними оцінками від 3 до 5-ти мільйонів тонн – як власного виробництва, так і імпорту.