Військовий податок: влада зробила ставку на газвидобування для поповнення бюджету

Закон діятиме до закінчення воєнного чи надзвичайного стану

Військовий стан не дуже суттєво змінив практику дій влади в економічній сфері. З одного боку, майже повна лібералізація ведення бізнесу. З іншого – необхідність пошуку джерел фінансування зрослих бюджетних видатків в умовах економіки, що впала на 30-50%. Останнє передбачає “закручування гайок” для окремих галузей, але в поточних умовах це може розглядатися як вимушений крок.

Президент України підписав закон №2139-IX (законопроєкт №7038-д), що впроваджує механізм диференційованої рентної плати для видобутку газу залежно від ціни його реалізації. Цей закон було ухвалено Верховною Радою 15 березня.

«Законопроєкт про оподаткування наддоходу від видобутку та реалізації газу опубліковано і став законом. Держава отримає такі необхідні кошти на армію з ціни газу, що перевищує $400», – написав голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетьманцев.

Суть документа

Закон №2139-IX встановлює диференційовану ренту залежно від трьох діапазонів ціни на газ – до $150/тис. куб. м, від $150 до $400 та понад $400.

Для старих свердловин встановлюється градація рентної ставки:

• за ціни $150: ставка для покладів до 5 км – 14,5% та понад 5 км – 7%;
• за ціни від $150 до $400: до 5 км – 29% та понад 5 км – 14,5%;
• за ціни більше $400: до 5 км – ставка на частину до $400 залишається на рівні 29%, а на частину понад $400 – зросте до 65%, понад 5 км – 14% і зростання надприбуткової частини до 31%.

Для нових свердловин диференційована рента буде такою:

• за ціни $150: до 5 км – 6%, понад 5 км – 3%;
• за ціни від $150 до $400: до 5 км – 12%, понад 5 км – 6%;
• за ціни більше $400: до 5 км –12% на частину до $400 та 36% – на частину понад $400, понад 5 км – 6% на частину до $400 та 18% – на надприбуткову частину понад $400.

Нагадаємо, що до набрання законом чинності рента у разі видобування газу на старих свердловинах для покладів на глибині до 5 км становила 29%, на глибині понад 5 км – 14%. У разі видобування газу на нових свердловинах, що пробурені з 2018 року, рента для покладів на глибині до 5 км становила 12%, на глибині понад 5 км – 6%.

Важливо зазначити, що неможливо в поточних умовах спрогнозувати, скільки держбюджет отримає додаткових надходжень. Це випливає зі стрімко мінливої ситуації в зонах бойових дій. Більше того, автори закону пояснювальній записці до нього також не наводять жодних фінансових розрахунків.

Погляд галузі

Законопроєкт №7038-д (він був ухвалений на засіданні податкового комітету Ради 23 лютого) готувався ще до початку війни. Його метою було «вилучення наддоходів», які на тлі високих цін на блакитне паливо почали отримувати газовидобувні компанії. Проте зараз ці умови багато в чому нівельовані.

По-перше, на початку березня Міненерго заборонило експорт газу з України. До війни саме за рахунок експорту видобувні компанії могли покращити своє фінансове становище. Зараз умов для отримання надприбутку на внутрішньому ринку, де зупинилася основна маса промислових споживачів, уже майже немає. По-друге, відбувається спад газовидобутку, а самому процесу постійно загрожує зупинення внаслідок розширення зони бойових дій. Утім, зниження виробництва має компенсуватися ще більшим зниженням споживання.

Галузь газовидобутку зараз намагається акуратно оцінювати нові ініціативи з огляду на складний для країни час, вбачаючи в цьому навіть певні позитиви. Крім того, законопроєкт №7038-д спочатку вилавався набагато більш прийнятним, ніж альтернативні №7038 та №7038-1.

«У документі зафіксовані гарантії незмінності ставок ренти, а також передбачені точкові дерегуляційні зміни, які є важливими для галузі», – каже Артем Петренко, голова Асоціації газодобувних компаній України (АГКУ).

Зокрема, у законі передбачена можливість компенсації всіх витрат (зокрема, плати за надання спецдозволу, компенсації за вторинну геоінформацію) переможцю аукціону в разі отримання негативного висновку оцінки впливу на довкілля.

Зрозуміло, країні вкрай потрібні гроші у воєнний час, але тоді й ренту потрібно підняти тільки на період запровадження воєнного стану з невеликим запасом на період відновлення. У довгостроковому періоді такі рішення дуже негативно позначаться на інвестиційній привабливості галузі. У законі йдеться про дію лише за умов воєнного стану.

Водночас зазначено, що новий рівень ренти діятиме з 1 березня 2022 року до 1 березня 2032 року, та «держава гарантує, що строк дії ставок… не підлягає скасуванню, зменшенню чи перегляду», при цьому сам розмір ставок може бути зменшений.

За даними АГКУ, досвід видобувних країн ЄС, які, як і Україна, залежать від імпорту газу, свідчить, що рентні ставки за видобуток газу там у рази нижчі, ніж в Україні. У Польщі вони становлять 1,5-3%, у Румунії – від 3,5% до 13%, в Угорщині – від 2% до 30%. Жодна з видобувних країн не вживає радикальних заходів, адже добре розуміють важливість роботи газодобувних компаній та залучення інвестицій для зміцнення енергобезпеки, особливо у сьогоднішніх реаліях.

Поточна ситуація

Незважаючи на високі ціни на світовому ринку, поточна ситуація для галузі газовидобутку є дуже складною. Внаслідок бойових дій сталося зниження видобутку та пошкодження низки газодобувних потужностей.

Зокрема, українські газовидобувні компанії 15 березня скоротили добовий видобуток на 17,3% в порівнянні з 23 лютого. Внаслідок російської ракетної атаки пошкоджено встановлення підготовки газу на Шебелинському газовому родовищі, що призвело до зниження видобутку держкомпанії «Укргазвидобування» на 8%. Приватні компанії за цей же період скоротили виробництво на 24,7%.

Загалом у лютому видобуток газу становив 1,53 млрд куб. м, тоді як у січні – 1,72 млрд куб. м.

«Незважаючи на військові дії та щоденні бомбардування, газодобувні компанії продовжують працювати, де це фізично можливо, і виконують свої зобов’язання щодо забезпечення газом внутрішніх споживачів», – кажуть в АГКУ.

У таких умовах очікується подальше падіння виробництва. Газодобувні компанії через воєнні дії часто не мають можливості проводити капремонт свердловин та заходи щодо інтенсифікації дебіту. Видобуток газу в Україні в основному здійснюється на свердловинах, що перебувають наприкінці життєвого циклу. Відновлювати видобуток з таких свердловин після їх консервації може бути економічно невигідним, якщо бойові дії затягнуться. Проте держоператор “Нафтогаз України” продовжує буріння у безпечних районах, незважаючи на бойові дії.

У разі швидкого врегулювання військового конфлікту та відсутності значних руйнувань газової інфраструктури Україна може стати експортером газу та частково замістити поставки російського газу до ЄС. Розвідані балансові запаси газу в Україні становлять 778 млрд куб. м. Нерозвідані ресурси газу оцінюються в 4,4 трлн куб. м. Це питання часу та необхідності значних капіталовкладень у геологорозвідувальні роботи та безпосередньо у видобуток.