(с) shutterstock.com

Нинішня податкова реформа в Україні містить ознаки майбутньої фіскальної політики післявоєнного періоду

Управління економікою за умов воєнного стану вимагає нестандартних і радикальних рішень. 15 березня Верховна Рада рекордними 340 голосами проголосувала за пакет рішень щодо підтримки економіки, прийнявши за основу та в цілому законопроєкт №7137-д про стимули та преференції. У запропонованих новаціях спробував розібратися GMK Center.

Військово-податкові новації

Було об’єктивно складно очікувати на щось революційне від одного з авторів реформи, голови Комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Данила Гетьманцева, який у мирний час діяв явно не на користь бізнесу. Цей факт досі спричиняє дисонанс у головах економістів.

Основні зміни, які передбачає закон:

  1. Великий бізнес зможе скористатися опцією єдиного податку: ліміт підвищено з 10 млн грн до 10 млрд грн; податок становить 2% від обороту; знято обмеження щодо кількості робітників та за видами діяльності (крім підакцизних товарів та грального бізнесу); урід отримує право визначати порядок сплати податку.
  2. Фізичні особи – підприємці І та ІІ груп сплачуватимуть єдиний податок добровільно. ФОП не сплачуватимуть єдиного соціального внеску за своїх мобілізованих співробітників. На період ввоєнного стану ФОП також не сплачуватимуть ЄСВ, якщо не отримують дохід.
  3. Санкції за порушення закону про реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуватимуться до завершення воєнного стану.
  4. З 24 лютого до кінця року звільняються від сплати податку за землю платники, на територіях яких точаться бойові дії.
  5. Скасовано акциз на пальне, а ставку ПДВ за цими позиціями зменшено до 7% з 20%.
  6. Споживачі звільняються від відповідальності перед кредитором за прострочення споживчих кредитів.
  7. Не сплачуватиметься ПДВ за товари, знищені під час війни, а також передані на потреби оборони.
  8. Не нараховується та не сплачується екологічний податок за 2022 рік на територіях, де ведуться бойові дії.
  9. Місячна винагорода держслужбовців обмежується 10 мінімальними зарплатами та ін.

Також Кабмін ухвалив рішення про заборону перевірок бізнесу, крім тих, що стосуються безпеки та здоров’я населення. Водночас скасовано вимоги щодо отримання дозволів для значної частини видів бізнесу.

Швидкість набуття чинності новими ініціативами є феноменальною.

«Протягом кількох годин після набуття чинності цими законами чинність Кабінет Міністрів ухвалить усі необхідні підзаконні акти, щоб нова податкова система запрацювала вже цього тижня», – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Термін дії податкових та інших послаблень для бізнесу – до припинення чи скасування воєнного стану (або довше). Проте багато економістів розраховують, що нинішні новації стануть моделлю для податкової політики при розвитку економіки країни.

Позитивний настрій

Український бізнес підтримав податкові нововведення, які скорочують фіскальний тягар в умовах тотальної нестачі обігових коштів.

«Федерація роботодавців України (ФРУ) підтримує нову податкову модель на час війни та на період післявоєнного розвитку, запропонований проектом закону №7137-д. Українській економіці необхідно всіма можливими способами вижити та підтримати нашу армію та громадян. Тому ми очікували на такі вкрай необхідні податкові стимули для бізнесу, які запропоновані президентом, урядом та податковим комітетом ВРУ у законопроекті №7137-д», – відзначається в заяві ФРУ.

Ініціативи підтримують і економісти, уточнюючи при цьому, що їх потрібно поширити на повоєнний час.

«Податкові новації від влади оцінюю позитивно. Більше того, їх потрібно буде максимально зберегти і в мирний час, після перемоги», – написав Павло Кухта, екс-перший заступник Міністра економіки України.

Тінь сумніву

Водночас ґрунтовний прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття закону пояснювальній записці відсутній. Утім, це вада практично всіх законопроєктів навіть у мирний час.

У поточних умовах украй важко сказати, як вплинуть прийняті ініціативи на покращення ділової активності в країні. Якщо точніше, президент і прем’єр закликають бізнес поновити роботу за можливості, але не лише в закликах справа.

За даними опитування Європейської Бізнес Асоціації, фінансові резерви 24% опитаних компаній малого та середнього бізнесу (МСБ) – вичерпані. При цьому 42% респондентів зазначили, що наразі не працюють, 31% – тимчасово зупинили діяльність, але хочуть відновити роботу.

Головне питання – наскільки адекватно може спрацювати радикальна лібералізація бізнес-умов, коли сам бізнес насамперед залежить від ведення/неведення бойових дій та наявності/відсутності обстрілів. Інакше кажучи, ефективність пропонованих новацій для пожвавлення бізнесу може виявитися невисокою через інші фактори впливу.

При цьому всі специфічні умови, виписані в законі спеціально під поточні реалії (відсутність ПДВ за знищені товари та плати за землю в районах бойових дій та ін.), безумовно, необхідні та важливі.

Економіст Михайло Кухар вказує на те, що закон передбачає, зокрема, таке:

  1. Відновлення податкових перевірок (включаючи перевірку РРО) негайно.
  2. Жодних послаблень щодо митної групи товарів та митного оформлення.
  3. Жодних розрахунків щодо впливу 2-відсоткового податку з обороту, який ще й сплачується добровільно, на потенційну «дірку» в бюджеті у воєнний час.

«Це навмисна дискредитація самої ідеї податкової реформи під час війни. Тому що 2% «від обороту», як і 1% або 3%, та ще й за блюзнірської пропозиції нібито «добровільної сплати» – не наповнять бюджет. Натомість дискредитують саму ідею зниження податків та ліберальної податкової реформи на роки вперед», – упевнений Михайло Кухар.

До того ж за такої швидкості прийняття рішень немає часу та можливості врахувати всі можливі нюанси. А вони неминуче виникатимуть.

«Будь-який виробник, який продає у мережу типу АТБ або «Сільпо» товар, заплатить свої 2% з обороту. А потім АТБ або “Сільпо” заплатить 20% з обороту, бо податкового кредиту в ланцюжку просто немає. У результаті отримаємо те, що всі мережеві магазини, які зараз забезпечують продовольчу безпеку, влетять у 20% з обороту в роздріб, інші будуть платити 2%. З такими лімітами платників ПДВ залишиться ймовірно 50-100 із 200 тис. І всі вони потраплять на 20% податок з обороту», – пише економіст Данило Монін.

Крім того, у законопроєкті просто немає того, про що заявляють можновладці, – скасування ПДВ та податку на прибуток.

«Просто розширюють “спрощенку” до 10 млрд грн, і то тимчасово, до закінчення воєнного стану, який продовжено до 24 квітня, – резюмує Данило Монін. – А старт нового спрощення не завтра, а з 1 квітня».