Уніфікація енерготарифів загрожує зупинкою української промисловості

Це рішення суперечить не лише економічному змісту, а й євроінтеграційним планам країни

Останнім часом українська влада вжила низку заходів, які призвели до різкого збільшення енерговитрат великих промислових споживачів. Зрозуміло, що в умовах руйнування багатьох енергогенеруючих потужностей і сильного енергодефіциту складно обійтися без непопулярних рішень.

Однак влада раз по раз ухвалює рішення, що істотно впливають на промисловість, без обговорення з самим бізнесом і оцінки впливу на загальну економічну ситуацію в країні. Ба більше, зараз окремі плановані рішення вже виходять за рамки економічної логіки, а в комплексі загрожують найважчими наслідками для всієї економіки країни, яка в умовах війни й так працює з великими труднощами.

Суть змін

Крім вартості електроенергії кожен споживач оплачує регульовані тарифи на її транспортування (передачу). На 17 липня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) запланувала розгляд проєкту постанови «Про затвердження змін до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії» (зміни до постанови НКРЕКП від 05.10.2018 №1175)».

Проєкт постанови передбачає уніфікацію тарифу на розподіл електроенергії. Наразі цей тариф розділений за класами напруги:

1. 1-й клас – великі підприємства, які приєднані до енерголіній з напругою 27,5 кВ і вище, споживають понад 150 тис. МВт-год на місяць.
2. 2-й клас – інші споживачі з незначними обсягами споживання електроенергії, які приєднані до енерголіній з напругою до 27,5 кВ.

Формальна мотивація уніфікації тарифу на розподіл електроенергії – допомога малому бізнесу. За словами Дениса Сакви, старшого аналітика Dragon Capital, реалізація такого рішення призведе до зниження витрат на електроенергію – приблизно на 15%, з огляду на її ціну, тарифи на постачання і ПДВ – для дуже невеликої кількості споживачів з категорії малого бізнесу. При цьому незначне зниження тарифу на розподіл не створить додаткових стимулів для розвитку, які можливі тільки за рахунок поліпшення бізнес-клімату.

«Це може стати абсолютно неприпустимою і критичною помилкою. Ми живемо в умовах війни, і зараз ідеться про руйнування економіки внаслідок подібних рішень. Владі потрібно думати, як зберегти бізнес, який платить податки, приносить валютну виручку, зберігає робочі місця, тобто працює, незважаючи ні на що», – наголошує Ольга Буславець, міністр енергетики України (2020 р.).

Реальною мотивацією є перекладання на промисловість субсидування тарифу на розподіл для побутових споживачів.

«Ми розуміємо мотивацію такого рішення – забрати ще більше коштів у промислових споживачів. Однак тут апетити держави виходять за рівень допустимих», – говорить Олександр Каленков, президент ОП “Укрметалургпром”.

Нелогічне рішення

Плани щодо уніфікації тарифу на розподіл позбавлені будь-якого економічного сенсу, оскільки існування різних класів зумовлене конкретними причинами. У випадку з великими споживачами, які використовують високовольтну електроенергію, вони такі:

1. Постачання електроенергії потребує меншої кількості енергообладнання.
2. Обходяться дешевше порівняно з постачанням споживачам 2-го класу.
3. Втрати в енергомережах значно нижчі.

«Ідея зрівняти тариф на розподіл за класами порушує каскадний принцип витрат під час формування тарифу (cost cascading principle of tariff construction), що є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати в мережах мають платити ті категорії споживачів, які користуються мережами, в яких формуються відповідні втрати», – зазначає Андріан Прокіп, експерт з енергетики Українського інституту майбутнього.

Крім того, великі споживачі самі утримують свою енергоінфраструктуру (трансформатори, підстанції та ЛЕП), оплачують втрати електроенергії, що виникають.

Другим протиріччям слугує невідповідність ідеї уніфікації тарифу сформованій практиці на ринку Європи, чий досвід прагне переймати Україна. Усі країни Євросоюзу, крім Мальти, мають диференційовані тарифи (кількість класів – 3 і більше).

Спроба впровадити в Україні єдиний тариф суперечитиме Директиві 2019/944 і Регламенту 2019/943, імплементація яких передбачена програмою Ukraine Facility. Ці документи передбачають, що тарифи на розподіл мають бути прозорими, недискримінаційними і відповідати реальним витратам. Зі свого боку European Union Agency for the Cooperation of Energy Regulators (ACER) вважає за необхідне «уникати встановлення єдиного тарифу для всіх видів вольтажу».

Іншими словами, в контексті євроінтеграційних процесів Україні слід удосконалювати систему класифікації споживачів за класами напруги, а не уніфікувати тарифну політику.

Ціна питання

До останнього часу тариф на розподіл для 1-го класу (0,24 грн/кВт-год) був приблизно в п’ять разів нижчим, ніж для другого (1,61 грн/кВт-год). Своєю чергою тариф для 2-го класу давав змогу покрити витрати на доставку електроенергії населенню і малому бізнесу. Підвищення тарифу призведе до його зростання для споживачів 1-го класу в 5 разів, тоді як для 2-го класу він знизиться приблизно на 25%. У результаті чого єдиний тариф становитиме 1,23 грн/кВт-год.

За словами Олександра Каленкова, великі підприємства платитимуть двічі – за утримання своєї наявної енергоінфраструктури і, частково, за загальну інфраструктуру і втрати в мережах операторів системи розподілу, якими вони фактично не користуються.

Від уніфікації тарифу постраждають насамперед металургійні підприємства, цементні заводи, гірничо-збагачувальні комбінати, агропідприємства та інші експортно-орієнтовані підприємства. Загальне збільшення витрат великих споживачів становитиме приблизно 26 млрд грн – з 6,4 млрд грн до 32,5 млрд грн на рік, зазначає Олександр Трохимець, віцепрезидент з питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine). У цьому разі йдеться тільки про прямі витрати промспоживачів, які вони заплатять за втрати в мережах дрібних споживачів.

«Просимо уряд втрутитися в ситуацію і не допустити ухвалення НКРЕКП рішення, яке завдасть шкоди українській економіці та суперечить європейським правилам, які Україна активно інтегрує у свою енергетику», – резюмують в «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Практично єдиним бенефіціаром уніфікації тарифу стане НАЕК “Енергоатом”, оскільки його витрати на розподіл електроенергії для населення скоротяться на 0,38 грн за кВт-год або на 5-10 млрд грн на рік. Нагадаємо, що держкомпанія компенсує різницю між тарифом для населення (4,32 грн/кВт-год) і ринковими цінами в рамках ПСО (послуг із забезпечення доступності електроенергії).

«Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування – хронічної хвороби української енергетики. І споживачі 1-го класу покриватимуть витрати і втрати споживачів 2-го класу напруги», – каже Андріан Прокіп.

Як зазначає Денис Саква, у нашої країни вже був досвід крос-субсидування між регіонами («єдині тарифи» для областей). Ця практика була запроваджена на початку 2000-х, але згодом скасована, оскільки спотворювала ринок.

«І ми знову спостерігаємо, як подаються невірні ринкові сигнали», – пояснює експерт.

Вплив на ГМК

ГМК – один із найбільших споживачів електроенергії. За даними Міненерго, до війни, у 2020-2021 рр., частка металургії в структурі споживання електроенергії в Україні становила 23% або 27-29 млн кВт-год. Свіжішої відкритої інформації зі зрозумілих причин немає, проте зрозуміло, що у 2022-2023 рр. обсяги споживання знизилися через руйнування приблизно 40% потужностей і скорочення виробництва. Відомо лише, що 2022 року металургія скоротила споживання електроенергії на 52% р./р.

Будь-який формат збільшення витрат на електроенергію матиме значні наслідки для ГМК через високу енергоємність виробництва. За даними дослідження GMK Center, частка електроенергії в собівартості окатишів становить 32%, а залізорудного концентрату – навіть до 60%. Найвищий показник у металургії – 25% – спостерігається під час виплавки сталі в електродугових печах.

У разі введення уніфікованого тарифу на розподіл підприємства ГМК, за оцінками ОП “Укрметалургпром”, додатково будуть змушені платити приблизно 10 млрд грн на рік. Витрати компаній галузі можуть зрости на €22 за МВт-год, говорить головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.

До загального зростання енерговитрат підприємств галузі можна додати і наслідки раніше ухвалених рішень. Нагадаємо, що наприкінці травня вже було збільшено граничні максимальні тарифи (price caps) для промспоживачів і вимогу мінімальної частки імпортної електроенергії (80%) для енергопостачання без відключень. І це на тлі того, що вартість електроенергії для промислових споживачів в Україні є найвищою в Європі. Оптова ціна на електроенергію в Україні на початку липня зросла до €127 за МВт-год, що на 62% більше, ніж у середньому по ЄС.

«Ми вже бачимо, як гостро для ГМК стоїть питання цін на електроенергію з введенням вимоги імпортувати 80% електроенергії для гарантій її стабільного постачання. На промисловість впливає комбінація факторів – дорога європейська електроенергія плюс витрати на доступ до перетину, а також зростання з червня вартості української електроенергії через запровадження нових прайс-кепів. Крім того, падають ціни на глобальних сировинних ринках і ринках сталі, що призводить до скорочення маржі підприємств (marginsqueeze). Не виключено, що в таких умовах гравці галузі будуть “маневрувати” за обсягами виробництва. Тому, перш ніж виходити з такими пропозиціями, на мою думку, регулятор має представити відповідне економічне обґрунтування, провести дискусії», – зазначає Денис Саква.

Збільшення операційних витрат вплине на зростання собівартості та зниження конкурентоспроможності продукції на експортних ринках. Це своєю чергою призведе у вигляді «ефекту доміно» до наслідків уже на рівні всієї держави.

«Скасування поділу на класи стимулюватиме подальше скорочення обсягів виробництва або навіть повну зупинку підприємств, що призведе до зниження податкових і валютних надходжень, які мають критичне значення в умовах війни. Крім того, стан ГМК безпосередньо впливає на розвиток будівництва, машинобудування, залізничної та портової інфраструктури, а також ОПК», – підкреслює Олександр Каленков.

Крім того, за словами Дмитра Кисилевського, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, рішення про уніфікацію призведе до прямого обману промислових інвесторів, які раніше інвестували в розвиток власної енергоінфраструктури.

Першопричини протиріч

Така ситуація виникла через розбалансованість влади в Україні взагалі та в умовах війни зокрема, а також через невиконання держорганами своїх прямих функцій. Вимога уніфікації тарифів виникла за дорученням Ставки верховного головнокомандувача, тоді як профільний орган – Мінекономіки – не дало жодних заперечень проти проєкту документа. Своєю чергою НКРЕКП – хоч і незалежний регулятор, але просто взяв документ «до виконання», незважаючи на всі його протиріччя.

Щоб уникнути негативних наслідків для промисловості та національної економіки, галузь просить владу не проводити уніфікацію тарифів з розподілу електроенергії.