Чому уніфікація тарифу на розподіл електроенергії — руйнівне для промисловості рішення

Лише підприємства ГМК додатково будуть змушені платити приблизно 10 млрд грн на рік, у масштабах усієї економіки – це близько 26 млрд грн

Абсолютно несподіваними для всього великого українського бізнесу стали плани Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП) провести уніфікацію тарифу на розподіл електроенергії.

Ми бачимо, що всі останні рішення, які суттєво впливають на великий бізнес, чиновники ухвалювали без будь-якого обговорення та оцінки впливу на загальну ситуацію в країні. Чим же таке рішення може обернутися для гірничо-металургійного комплексу і країни загалом.

Економічне (не)обґрунтування

Ніхто не думав, що держава піде на уніфікацію тарифу на розподіл електроенергії, тому що цей крок дуже нелогічний. Зараз діють два класи, які розділені залежно від рівня споживання електроенергії. Для існування різних класів існують чіткі економічні причини.

Великі споживачі використовують високовольтну електроенергію, що потребує менше інфраструктури, обходиться дешевше, а втрати в енергомережах значно нижчі. У той час як для інших споживачів (населення, соціальні об’єкти, малий бізнес) процес зниження напруги вимагає залучення більшої кількості енергообладнання і призводить до значних технологічних втрат електроенергії. Крім того, великі підприємства ГМК самі утримують свою енергоінфраструктуру (трансформатори, підстанції та високовольтні лінії) і оплачують втрати електроенергії, що виникають.

Тому нинішні плани НКРЕКП несправедливі й позбавлені будь-якого економічного сенсу. У тому ж Євросоюзі, чиї практики й регуляції переймає наша країна, кількість класів тарифів на послуги з розподілу електроенергії залежно від рівня напруги зазвичай перевищує три. У контексті євроінтеграційних процесів Україні слід удосконалювати систему класифікації споживачів за класами напруги, а не уніфікувати тарифну політику.

Наслідки уніфікації

Підвищення тарифу на розподіл, який може зрости в 5 разів, призведе до того, що великі підприємства платитимуть двічі – за утримання своєї наявної енергоінфраструктури і частково за загальну інфраструктуру і втрати в мережах операторів системи розподілу, якими вони фактично не користуються. За нашими оцінками, тільки підприємства ГМК додатково будуть змушені платити приблизно 10 млрд грн на рік. У масштабах усієї економіки – це щорічно близько 26 млрд грн.

Це не тільки підвищить операційні витрати великих підприємств, а й негативно вплине на конкурентоспроможність продукції. Багато наших підприємств через війну і дорогу логістику і так працюють на межі рентабельності, а з новими витратами й зростанням собівартості їхня продукція може втратити свої експортні ринки.

Скасування поділу на класи стимулюватиме подальше скорочення обсягів виробництва або навіть повне зупинення підприємств, що призведе до зниження податкових і валютних надходжень, які мають критичне значення в умовах війни. Крім того, стан ГМК безпосередньо впливає на розвиток будівництва, машинобудування, залізничної та портової інфраструктури, а також оборонно-промислового комплексу.

Також наслідком такого рішення для економіки може стати посилення промислової інфляції, оскільки зросте собівартість, а виробники перекладуть додаткові витрати на кінцевого споживача. Внутрішні ціни на металопродукцію, будівельні матеріали, мінеральні добрива можуть суттєво зрости.

Звичайно, ми розуміємо мотивацію такого рішення – забрати ще більше коштів у промислових споживачів. Однак тут апетити держави виходять за рівень допустимих. Наприкінці травня уряд гарантував стабільне енергопостачання тільки тим підприємствам, які купуватимуть дорогу імпортну електроенергію в розмірі не менше 80% від обсягу споживання. У металургійних підприємств, з їхнім безперервним циклом виробництва, просто немає іншого виходу, хоча зростання витрат на електроенергію ставить їх на межу виживання. Якщо до цього додати вплив уніфікації тарифу на розподіл, то це може остаточно добити будь-яку спробу щось виробляти.

Тому, щоб уникнути негативних наслідків для промисловості та національної економіки, ОП “Укрметалургпром” звертається до НКРЕКП з проханням не допустити уніфікації тарифів на послуги з розподілу електроенергії.