Українські банки не можуть на прийнятних умовах забезпечити інвестиційні потреби металургів

Підприємства гірничо-металургійного комплексу станом на кінець 2019 року залучили в українських банках 24,9 млрд грн, або 3,35% від загального обсягу корпоративних кредитів, виданих нефінансовим корпораціям.

Власне, вітчизняні банки не дуже корисні компаніям галузі з погляду залучення фінансування. Наші фінустанови не можуть виділити, наприклад, $300 млн на п’ять років під невисокий відсоток. Тому найбільші гірничо-металургійні компанії країни залучають кошти через єврооблігації.

Цифри кредитування

У Національного банку доволі складна система класифікації кредитів. Одночасно на одну й ту саму дату в звітності за однаковими показниками можна зустріти цифри з різницею в кілька десятків мільярдів гривень. У будь-якому разі всі дані свідчать, що у 2019 році обсяг корпоративних кредитів скоротився.

За обліком активних операцій цей показник у 2019 році впав на 11,7% – до 847,3 млрд грн. А в 2018 році він зріс на 7,5% – до 959,6 млрд грн. Однак і падіння, і зростання обсягу корпоративних кредитів мають другорядне значення. Адже 53,8% кредитів, або 456,1 млрд грн, – непрацюючі.

За 2019 рік обсяг портфеля корпоративних кредитів (нефінансовим корпораціям) зменшився на 13,4% – до 744,6 млрд грн. Приблизно 3,35% від цієї суми припало на підприємства гірничо-металургійного комплексу: видобуток залізних руд, металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів.

На кінець минулого року обсяг кредитів ГМК становив 24,9 млрд грн, з них:

  • металургія – 17,5 млрд грн;
  • виробництво металовиробів – 3,86 млрд грн;
  • видобуток залізних руд – 3,5 млрд грн.

Підприємства ГМК надають перевагу кредитам в іноземній валюті – 19,4 млрд грн (в еквіваленті) проти 5,5 млрд грн у гривні.

Ставка на єврооблігації

Для довгострокових масштабних проектів підприємства ГМК залучають позикові кошти через інші фінансові інструменти – переважно єврооблігації. Тим більше що українські банки не можуть на прийнятних умовах (низькі ставки, довгий термін, великий розмір кредитування) забезпечити інвестиційні потреби компаній ГМК.

Наприклад, восени 2019 року в рамках рефінансування боргу «Метінвест» розмістив євробонди на суму $500 млн терміном на 10 років під 7,95% річних і €300 млн на 5 років під 5,75%. Чисті надходження від угоди становили приблизно $350 млн. У свою чергу, також восени минулого року «Інтерпайп» завершив реструктуризацію боргу і випустив нові євробонди на $309,2 млн.

Крім того, «Метінвест» використовує стратегію фінансування за допомогою кредитних ліній під гарантії експортних кредитних агентств. У 2018-2019 рр. група залучила три кредитні лінії під їхні гарантії в розмірі понад €100 млн.

Процентні ставки

Протягом 2019 року середні ставки в гривні для корпоративних кредитів продовжували знижуватися. На початку 2019 року вони становили 19-20%, а наприкінці – опустилися до 14-15%. Середньозважені ставки за валютними кредитами варіювалися: у другій половині 2019-го спостерігалося зниження до 3,7-4,2%, а до кінця року – до 4,5-4,8%. Довгострокові валютні кредити банки видають під 6-8%.

Важливою передумовою для подальшого зменшення ставок кредитування є зниження з 31 січня облікової ставки НБУ з 13,5% до 11%. За оцінками Нацбанку, до кінця 2020 року вона може знизитися до рівня 7%. Цьому, зокрема, сприяє зниження рівня інфляції, яка у 2019 році сповільнилася до 4,1% порівняно з 9,8% у 2018 році. Інфляція в січні 2020 року становила 0,2% порівняно з 1% у січні 2019 року. Таким чином, у річному обчисленні вона знизилася до 3,2% з 4,1%.

Як результат – НБУ наприкінці січня покращив прогноз інфляції на 2020 рік з 5% до 4,8%. Інфляція опустилася нижче цільового діапазону інфляції НБУ. Це дає підстави для продовження зниження процентних ставок найближчими місяцями.

Крім того, Кабмін оголосив «ярмарок достатку»: для надання «доступних кредитів» для бізнесу під 5-9% річних виділено 2 млрд грн. За попередніми оцінками, кредити зможуть отримати до 50 тис. позичальників.

Кредитні перспективи

Згідно з результатами опитування Нацбанку (проведеного в I кварталі 2020 року), 84% опитаних українських банкірів прогнозують збільшення портфеля корпоративних кредитів. Банкіри відзначають збільшення попиту бізнесу на кредити в останньому кварталі 2019 року, переважно завдяки зниженню процентних ставок.

Також респонденти очікують в I кварталі 2020 року пом’якшення стандартів надання гривневих кредитів і короткострокових позик для малого і середнього бізнесу (МСБ). На це може вплинути підвищення конкуренції за якісних позичальників між фінансовими установами.

Водночас, згідно з результатами щоквартального опитування НБУ (проведеного в грудні 2019 роки), питома вага компаній, які планують залучати кредити протягом наступних 12 місяців, зменшилася до 41,9% (у попередньому кварталі – 43,4%).

У НБУ відзначають, що значною мірою на кредитування впливають:

  • незавершеність реформування судової системи, яка не дає можливості повноцінно захистити права кредиторів;
  • складність (часто й неможливість) стягнення й реалізації застави;
  • недостатня кількість прозорих і платоспроможних позичальників.

Детальніше про банківське кредитування у 2019 році – в інфографіці GMK Center.