Держмонополіст пропонує ринку 42,6 тис. т сировини за стартовою ціною 289 млн грн

АТ «Укрзалізниця» виставила на торги в системі ProZorro одразу 9 лотів металобрухту загальною масою 42,6 тис. т за стартовою ціною 289 млн грн. Торги мають відбутися 28 лютого й 4 березня. Потенційним споживачам пропонують: стружку сталеву, осі залізничних колісних пар, рейковий брухт, сталевий брухт легкої ваги, брухт легкої ваги і сталевий брухт.

Показово, що сумарна вага лотів відповідає загальному обсягу українського імпорту брухту за минулий рік. У 2018 року переробники наростили ввезення металобрухту на 68,4% порівняно з попереднім роком – до 42,6 тис. т. При цьому в структурі імпорту переважав брухт легованих сталей або зворотний металобрухт.

Загальні запаси придатного для переробки металобрухту в Україні станом на початок 2019 року оцінювалися в 350-360 млн т. І лише близько 5% обсягу припадає на транспорт та інфраструктуру. «Укрзалізниця» на цьому ринку – ключовий «донор».

Адекватна ціна

Експерти оцінюють запропоновані стартові ціни як досить реалістичні.

«На сьогодні середній рівень ціни – приблизно 6600-6700 грн/т на умовах поставки. Тому заявлена ціна загалом відповідає тренду. Для українського ринку – це нормальна ціна», – пояснює генеральний директор ПрАТ «Керамет» Володимир Бублей.

Перелік лотів «Укрзалізниці»

gmk.center

Нагадаємо, що саме завищені ціни стали причиною невдалої спроби «Укрзалізниці» 11 січня 2019 року реалізувати в системі ProZorro 4 лоти із загальною початковою ціною 260 млн грн. Тоді вдалося продати тільки стружку. За іншими позиціями, на думку учасників торгів, ціни були надто високими. Об’єднання «Укрметалургпром» тоді закликало держмонополіста знизити ціни до ринкового рівня.

Тепер же «Укрзалізниця» цілком може отримати більше за свої неліквіди, оскільки ринкові ціни на лом можуть зрости.

«Весь ринок очікує підвищення ціни на 300-500 грн/т протягом найближчого тижня, оскільки утворився певний дефіцит брухту у зв’язку із зимовими умовами в Україні. Котирування міжнародного ринку зросли упродовж лютого. Тому якщо не буде змови основних споживачів, «Укрзалізниця» може додатково отримати приблизно 300 грн/т до заявленої ціни», – вважає Володимир Бублей.

Ще більше «Укрзалізниця» могла б заробити, експортувавши цей лом. Як зазначає Володимир Бублей, якби не було мита (зараз воно становить €42/т), держпідприємство на умовах FOB отримало б близько $300/т. Тобто через наявність експортного мита держпідприємство недоотримує валютну виручку.

Загалом, за словами директора з економіки та фінансів «Укрзалізниці» Андрія Рязанцева, загальні продажі брухту «Укрзалізницею» в 2019 році можна оцінити в 2 млрд грн. У цю суму частково включена й вартість 16 тис. вагонів, про плани списання яких йшлося раніше.

Потенційні учасники

За словами Володимира Бублея, в подібних тендерах традиційно беруть участь і виграють саме кінцеві споживачі:

«Інтерпайп», «Метінвест» і «АрселорМіттал Кривий Ріг». «Якщо в аукціоні є позиція по стружці, то ПрАТ «Керамет» братиме участь як кінцевий споживач сталевої стружки», – уточнив він для «ГМК-Центру».

Загалом запропонований «Укрзалізницею» обсяг в 42,6 тис. т покриває приблизно 1,5% річної потреби переробних підприємств у сировині. Наприклад, у 2018 році на українські метпідприємства поставили 3,34 млн т металобрухту (+2,5% до обсягів 2017 року). Станом на початок поточного року запаси металобрухту на комбінатах перевищували 160 тис. т (на початок 2018-го запаси брухту на підприємствах становили близько 100 тис. т). Тобто виставлені на торги 42,6 тис. т – це свого роду гарантійний запас, а не «пожежний випадок».

Наразі ж на ринку складається парадоксальна ситуація. Експорт металобрухту з України в січні впав майже в 11 разів. Уже другий місяць поспіль обсяг імпорту брухту в Україні перевищує експорт. Обсяг імпорту зріс на 40,5% – до 3,9 тис. т. За даними митної статистики ГФС, у січні закупівлі брухту йшли з Туреччини (54,7% усього обсягу імпорту брухту, або +1322 тис. т), РФ (34,8%) і Республіки Корея (8,36%). У таких умовах на 2019 рік оператори ринку брухту прогнозують зростання ввезення, тому що через мита з ринку підуть гравці і навіть можливий певний дефіцит сировини.

Юрій Григоренко
Крістіна Левчук
Ілона Македон