Exclusive Що уряд Юлії Свириденко планує зробити для економіки

Водночас, український бізнес сформував своє бачення політики уряду

17 липня Верховна Рада затвердила призначення Юлії Свириденко на посаду прем’єр-міністра та оновлений склад Кабінету міністрів. Через місяць уряд представив Проєкт програми дій, яка передбачає 12 ключових напрямків урядових політик на 2025-2026 рр., а також містить покрокові плани реалізації та індикатори виконання.

Наміри уряду

До ключових пунктів програми дій, які важливі для економіки та бізнесу, можна віднести такі:

1. Розділ «Макрофінанси і реформи»:

• залучення від партнерів $37,4 млрд макрофінансової допомоги на 2026-2027 рр.;
• проведення аудиту державних видатків та заходів з детінізації капіталу;
• ухвалення наступного року оновленого Митного кодексу.

2. Розділ «Бізнес»:

• залучення інвестицій, зокрема $5 млрд через спільні інвестфонди з ЄС, МФО та урядами-партнерами;
• створення умов для зростання: введення мораторію на перевірки на п’ять років, 200 процедур буде переведено на декларативний принцип, ще 60 – скасовано до кінця 2026 року;
• програма «Зроблено в Україні» забезпечить 55 млрд грн фінансування для виробництва до кінця 2026 року.

3. Розділ «Зимова стабільність:

• захист критичної інфраструктури від дронів та ракетних ударів;
• підготовка енергосистеми до опалювального сезону 2025/26, накопичення 13,2 млрд куб. м газу у сховищах;
• введення 200 МВт розподіленої генерації до кінця року.

Дуже важливо те, що уряд додав до програми дій з євроінтеграції отримання відтермінування для України дії механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Це сприятиме збереженню конкурентоспроможності українських експортерів на ринку ЄС та підтримає національну економіку в умовах війни. Також у євроінтеграційному контексті важливим є намір відкриття переговорів по «промисловому безвізу» для чого заплановано ухвалення двох ключових законопроєктів.

З іншого боку, вже зараз зрозумілі складнощі виконання окремих пунктів програми дій через зовнішні обставини, які не залежать від уряду. Зокрема, розділ «Євроінтеграція» передбачає, що уряд буде готовий розпочати переговори з ЄС за шістьома кластерами до кінця 2025 року. Проте вже зараз відомо, що Угорщина не погодиться на відкриття першого кластера переговорів про вступ України в ЄС, і невідомо, чи залучить Євросоюз у цьому випадку певний «План Б».

Серед інших намірів уряду, які наведені в програмі дій, варто зазначити такі, які вкрай важливі для українського бізнесу та компаній ГМК зокрема:

1. Стимулювання економічної активності – запровадження Стратегії розвитку промисловості до 2030 року, страхування воєнних ризиків, спеціальні умови для бізнесу у прифронтових регіонах, компенсація капінвестицій через податкові пільги, розширення програм доступної іпотеки «єОселя».
2. Виконання державних функцій та регулювання – ризикоорієнтований підхід до здійснення перевірок, дерегуляція, запуск реформи ДМС, ухвалення нового Трудового кодексу.
3. Логістика – збільшення щонайменше на 15% для вантажного та пасажирського транспорту пропускної спроможності прикордонних переходів, забезпечення фінансової стабільності  «Укрзалізниці».
4. Енергетика – захист енергоінфраструктури, ремонт і відновлення генерації та мереж, розвиток розподіленої генерації та розширення пропускної спроможності міждержавних перетинів.
5. Екологія – реформа екоконтролю (превентивний контроль), прийняття законодавства про торгівлю квотами на викиди, оптимізація процесу отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.

Оцінка бізнесу

Український бізнес надав свої численні пропозиції до програми дій Кабміну. Зокрема, Європейська Бізнес Асоціація запропонувала такий перелік пріоритетних питань для першочергової уваги уряду:

1. Вдосконалення роботи митних та податкових органів, Бюро економічної безпеки (БЕБ).
2. Забезпечення балансу оборонних та економічних інтересів країни, зокрема через запровадження економічного бронювання співробітників та прозору передбачувану процедуру бронювання за критерієм критичності.
3. Підтримка бізнесу в прифронтових областях, в тому числі шляхом надання податкових пільг, грантів, доступу до фінансування та ін.
4. Подальша валютна лібералізація.
5. Розвиток інструментів доступу до фінансування бізнесу та страхування військових і політичних ризиків та ін.

Українська рада бізнесу пропонує доопрацювати програму дій уряду. Зокрема, замість мораторію на перевірки:

• запровадити якісні КРІ для ДПС та ДМС, а також для БЕБ, спрямовані на мінімізацію tax gap, підвищення якості аналітики та зменшення перевірок сумлінного бізнесу;
• запровадити якісну ризикоорієнтовану систему перевірок для ДПС, спрямовану виключно на мінімізацію великих «сірих» схем;
• внести зміни до КУПАП (збільшення штрафних санкцій за «чорну» торгівлю підакцизною продукцією, зменшення штрафних санкцій за технічні помилки у звітності та чеках, підвищення відповідальності за незаконне надання фінансових послуг) та ін.

На думку бізнесу, створення Державного агентства зі страхування військових ризиків (передбачено законопроєктом №12372) є неефективним, адже ці функції вже виконують страхові компанії. Тому пропонується забезпечити часткове субсидування державою добровільного страхування військових ризиків страховими компаніями та передбачити використання ЕКА для перестрахування, замість створення нового держоргану.

Крім того, бізнес пропонує в межах нового Трудового кодексу запровадити чіткі критерії трудових відносин, для мінімізації схеми роботи через ФОП та спрощення умов роботи сумлінного бізнесу. А новий Податковий кодекс має включати скорочення кількості податків, зниження розміру податків на зарплату та ін.

Зі свого боку Український союз промисловців і підприємців (УСПП) в межах Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану пропонує наступне:

1. Запровадження передбачуваного механізму захисту фахівців критичних професій у виробництві, логістиці, енергетиці.
2. Запуск державно-приватних програм, що дозволять залучити до економіки нові трудові ресурси — молодь, внутрішньо переміщених осіб, людей поважного віку.
3. Створення стимулів для підтримки виробників, що передбачає доступ до оборотних коштів, підтримку модернізації, зменшення податкового тиску.
4. Проведення сучасної промислової політики через індустріально-інноваційний розвиток та пріоритет переробним галузям.

«Війна – це не лише фронт, а й тил, економіка, національна стійкість. Якщо не стабілізувати ситуацію на підприємствах, ми ризикуємо втратити не лише ВВП, а й десятки тисяч робочих місць, експорт, податкові надходження», – підкреслює президент УСПП Анатолій Кінах.

Перші рішення

До позитивних рішень нового уряду щодо стимулювання розвитку бізнесу можна віднести такі кроки:

1. Початок реалізації комплексної програми підтримки прифронтових регіонів. Надання дозволу на бронювання 100% працівників критично важливих підприємств на прифронтових територіях.
2. Ухвалення змін до законодавства щодо  удосконалення механізму зупинення реєстрації податкових накладних, що дозволить вдвічі зменшити кількість платників податків, які стикаються з блокуванням.
3. Розширення переліку української промислової техніки та обладнання, 15% вартості яких держава компенсує покупцям.
4. Включення до реєстру індустріальних парків шести нових парків.

Одночасно вже перші рішення уряду нагадають традиційну імітацію діяльності. В проєкті програми зазначено введення мораторію на перевірки бізнесу на п’ять років, тоді як рішення РНБО від 21 липня передбачає обмеження лише на рік. Крім того, вже 22 липня ДСНС запускає по регіонах доручення перевіряти стан пожежної безпеки і цивільного захисту із відповідними штрафами за недотримання норм. Ба більше, органи контролю знаходять способи обходу мораторію.

«Попри піар поки уряд в реальності навіть на день не запровадив мораторій. Але вже успішно звітує про його віртуальне існування. Тут взагалі нічого не було зроблено. Зайдіть на новини ДБР, Нацпола чи БЕБ… вони всі працюють в такому самому режимі», – зазначає народний депутат України Ярослав Железняк.

Проблеми реалізації

Зазначимо, що вирішення нагальних поточних потреб українського бізнесу згадується в програмі дій уряду фрагментарно та не повною мірою. Зокрема, розв’язання проблеми бронювання персоналу стосується лише прифронтових регіонів, де підприємствам дозволили мати 100%-у «броню». Це дуже важливо для феросплавних та трубних заводів, але не торкається великих підприємств ГМК на інших територіях, які також мають у цьому потребу.

Лише частково може бути розв’язана проблема дорогої логістики – скоріше через покращення логістичних можливостей, аніж через її здешевлення. Держава могла б взяти на себе фінансування збитків від пасажирських перевезень «Укрзалізниці» у розмірі 20-22 млрд грн на рік, але відкритим є питання – чи будуть знайдені такі кошти на тлі величезних витрат на оборону.

Одночасно програма дій Кабміну ніяк не розв’язує проблему валютних обмежень, яка належить до функцій Національного банку України, своєчасного повернення ПДВ експортерам, високої вартості електроенергії.

Загалом експерти пов’язують із новим складом уряду певні надії, але без очікування радикальних змін в економічній політиці. Власне іншого годі було б і очікувати, оскільки відбулося лише формальне перезавантаження уряду без появи «нових облич» та кардинальної зміни підходів до управління економікою в умовах воєнного стану.

Ба більше, у парламенті навіть не було звітування попереднього складу Кабміну. І достеменно зрозуміло, що минулий склад уряду  безпосередньо причетний до часткового невиконання багатьох найважливіших в умовах війни програм: своєчасного забезпечення ЗСУ всім необхідним, мобілізації, будівництва фортифікаційних споруд та максимальної детінізації економіки.

Головне полягає у тому, що наведені у проєкті програми дій Кабміну заходи за своїм характером не спроможні розв’язати поточну проблему – посилення економічного зростання.

За підсумками І півріччя спостерігалось уповільнення або спад ключових макропоказників:

• ВВП – 1,3% р./р. (за оцінками ІЕД);
• промислове виробництво – -3,9% р./р.;
• будівництво – 2,4% р./р.

Управління економікою з самого початку війни проводиться у «ручному режимі», доволі безсистемно, а масштаби підтримки бізнесу залишаються вкрай незначними. І допоки триває війна, такий стан речей не змінити, через величезні видатки на оборону та безпеку.

Бізнес вже буде задоволений тим, щоб управлінські рішення в Україні ухвалювалися з урахуванням наслідків для економіки в умовах війни. До таких можна віднести підвищення тарифів держмонополій без урахування негативних наслідків для українського бізнесу та пошуку внутрішніх резервів для поліпшення роботи.