(с) shutterstock.com

Драйвери посткризового відновлення економіки припинили діяти ще влітку. Осінь зменшила оптимізм

З початку осені українська економіка почала показувати зниження. За даними Держстату, промислове виробництво в Україні у вересні 2021 року скоротилося на 0,7% в порівнянні із серпневим зростанням 0,6%. Зокрема, виробництво в металургії та виробництві готових металевих виробів у вересні впало на 7,8% в порівнянні з попереднім місяцем, а у видобутку залізних руд – на 7%. У перший місяць осені зниження показників продемонстрували також виробництво коксу і продуктів нафтопереробки, виробництво хімічної продукції, гумових та пластмасових виробів.

«Одним з факторів такої динаміки промислового виробництва стало стрімке подорожчання природного газу на світових ринках, що підтверджують дані про його споживання в Україні, яке скоротилося у вересні 2021 року на 21,7% в порівнянні з відповідним місяцем минулого року», – пояснює глава Ради Національного банку України Богдан Данилишин.

Найімовірніше, за підсумками дев’яти місяців внутрішній валовий продукт України ще продемонструє зростання. Однак надалі динаміка ВВП, імовірно, піде на спад. Сьогодні, 27 жовтня, виступаючи на брифінгу за результатами робочої поїздки в Донецьку область, прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив:

«Ми очікуємо цього року мінімум 3,5% зростання ВВП».

Він додав, що уряд сподівається на 4% зростання ВВП. Однак енергетична криза й пандемія коронавірусу впливають на економічний розвиток країни. Фахівці ж називають такі причини зниження росту економіки:

  • різке зростання цін на газ;
  • ускладнення епідемічної ситуації;
  • логістичні проблеми в світі.

Нагадаємо, ВВП України за підсумками січня-серпня зріс до 2,9%, за сім місяців – на 2,1%. Результати відновлення в другому кварталі виявилися набагато гіршими, ніж очікували економісти. Зокрема, Нацбанк послідовно знизив свої очікування зростання в другому кварталі до 7,5% з 8,7% у квітневому звіті та з 11,3% – в січневому. У підсумку, за оцінками Держстату, зростання ВВП у квітні-червні становило лише 5,7%.

Драйвери посткризового відновлення припинили діяти ще влітку, і тепер залишається тільки поточна ринкова кон’юнктура. А вона насторожує. Бізнес уже відчув недобре і погіршив оцінку перспектив. Індекс очікувань ділової активності у вересні знизився до 53,1 у порівнянні з 53,4 в серпні.

Зашморг для індустрії

Енергетична криза прийшла в Україну з Європи, до цін якої прив’язані котирування на нашому газовому ринку. І хоча безпосередньо енергокриза не стосується України, проте наша країна єдина в Європі, чия промисловість повністю працює за спотовими цінами на газ.

Опитування Федерації роботодавців України (ФРУ) показало, що вже в жовтні через високі ціни на блакитне паливо збитковими стануть 91% опитаних компаній. У листопаді їхня кількість може сягнути вже катастрофічних 96%. За ціни, яка була протягом січня-липня, вони були прибутковими. Як результат – 49% опитаних ФРУ планують зупинити виробництво або зменшити його обсяги, якщо ціна газу залишиться на рівні жовтня або зросте. Уже в грудні переважна більшість респондентів може зупинити виробництво.

«Приблизно 97% респондентів кажуть, що ключовим фактором захисту споживачів від цінових коливань і забезпечення прогнозованості собівартості промислової продукції та її конкурентоспроможності має стати практика укладання довгострокових контрактів на поставку газу за фіксованою ціною, як у країнах ЄС», – відзначають в ФРУ.

Але наразі ніщо не може зупинити процес подорожчання блакитного палива. Аналітики прогнозують істотне зниження цін на газ в Європі не раніше настання теплої пори навесні 2022 року.

Тиск газу на економіку

Якими будуть наслідки для української економіки? Влада традиційно каже, що газу вистачить і ціни будуть стабільними. Принаймні для населення. А для промисловості ціни вже зросли в 5-7 разів. Що буде, якщо ляже промисловість – влада не каже.

«Потрібно розглядати кілька аспектів, коментує Євгенія Ахтирко, аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital. – Перше – це наш зовнішньоторговельний баланс, який буде погіршуватися у зв’язку зі зростанням імпорту в грошовому виразі. Другий аспект – це негативний вплив на інфляцію. Як на споживчі ціни, так і ціни виробників».

Водночас, на думку експерта, не виключено, що зростання цін на газ може додатково стимулювати розвиток деяких галузей. Йдеться предусім про виробництво обладнання для використання альтернативних джерел енергії, виробництво електричної та теплової енергії з альтернативних джерел, енергоефективні технології.

Однак економічний ефект від такого стимулу навряд чи проявиться скоро. А от додатковий інфляційний тиск енергокризу точно чинитиме.

«Якщо вивести за дужки структури« Нафтогазу», що мають монопольне становище, то загалом вплив на економіку буде негативним. Будь-який бізнес, який отримає нові платіжки за опалення та газ (особливо заводи, де встановлені ІТП – індивідуальні теплові пункти), спробує перекласти свої витрати на кінцевого споживача. На мій погляд, найбільше постраждають виробники азотних добрив, оскільки вони використовують газ як сировину. Зростання собівартості погіршить їх конкурентні позиції на зовнішньому і внутрішньому ринках. У групі ризику також енерго- і теплогенерація, враховуючи перебої з постачанням вугілля й регульовані тарифи на тепло та електроенергію. Розподільні компанії також опиняться в складному становищі. До групи ризику варто віднести тепличне господарство, виробництво будівельних матеріалів (кераміки, газобетону), рослинництво (через подальше подорожчання добрив) і транспорт (особливо регулярні перевезення)», – зазначає Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating.

Уряди інших країн можуть пропонувати податкові преференції, адресну допомогу бізнесу та інше. У нашому випадку про таке йдеться. «Нафтогаз» може запропонувати хіба що… газ за ринковими цінами, але це не те, що допоможе промисловості.

Насамперед, вважає Віктор Шулик, необхідно переглянути стратегію енергетичної безпеки. У ній слід відобразити алгоритми дій в разі виникнення проблем. Ці алгоритми мають бути обов’язковими до виконання, в першу чергу державними монополіями й держорганами. Також варто оперативно здійснити оцінку енергобалансу країни, ревізію статутів держкорпорацій і створити міжвідомчу групу в складі профільних міністерств, галузевих асоціацій та постачальників. Такі заходи мають дати повну картину про поточний стан справ, права та обов’язки учасників енергоринку й контролюючих органів.

«Після цього держава може обрати один з двох шляхів вирішення енергетичних проблем: 1) повна лібералізація для всіх; 2) встановлення жорсткого контролю роботи енергетичного ринку. Для реалізації другого сценарію потрібно буде визначити стратегічні галузі та сектори, обмежити маржинальність по всьому ланцюжку поставок природного газу», – вважає Віктор Шулик.

У передчутті погіршення

Надії на високі темпи зростання економіки в нинішньому році, швидше за все, можна відкласти в бік. Поточні умови змушують аналітиків погіршувати прогнози розвитку економіки. Зокрема, Нацбанк знизив свої очікування зростання ВВП на 2021 рік з 3,8% до 3,1%; інвесткомпанія Dragon Capital – з 4,6% до 3,5%. Нагадаємо, влітку Мінекономіки за підсумками року очікувало зростання ВВП на 4,1%. А до проєкт держбюджету на 2021 рік закладено зростання економіки на рівні 4,6%.

За оцінками НБУ, можливий новий локдаун залежно від формату може коштувати 0,4-0,6% зростання ВВП. Негативний внесок всіх карантинних обмежень першого півріччя вже сягнув 0,6% в річному обчисленні. Проте загалом очікування щодо нинішнього року залишаються позитивними.

«Позитивний фактор – це те, що ми уже дуже довго маємо хороший торговий баланс і те, що у нас великі обсяги експорту в грошовому виразі. Завдяки тому, що зростання цін на газ припало на період, коли зовнішньоторговельний баланс перебуває в хорошому стані, негативний вплив цього фактора на платіжний баланс буде згладжено», – зазначає Євгенія Ахтирко.

Будь-яких економічних новацій наступного року теж не варто чекати. Наприклад, за словами Олега Устенка, радника президента України з економічних питань, у 2022 році бюджетних стимулів буде менше відносно ВВП. Однак це складно вважати стимулами, оскільки, наприклад, велика частина кредитної програми 5-7-9% спрямована на рефінансування старих боргів. Своєю чергою НБУ вже згорнув свою антикризову програму.

До того ж проєкт державного бюджету на 2022 рік не містить явних новацій, спрямованих на розвиток економіки.

«Там практично немає жодних форм підтримки, антикризових програм для бізнесу, який постраждав від пандемії коронавірусу, стрибка цін на енергоресурси, – резюмують в УСПП. – У разі зростання цін на газ до 60% заводів опиняться на межі рентабельності, а в хімпромі, агропереробці, ГМК ці цифри будуть ще вищими. При цьому Програма діяльності уряду досі не представлена, а основні цифри, представлені в проєкті держбюджету, свідчать про відсутність бази для економічних реформ».